Витяг із рішення Правління НБУ від 28.08.2017 № 553-рш

Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1. Увести в обіг:

з 10 жовтня 2017 року пам’ятні монети України із серії «Області України»:

«80 років Полтавській області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

«80 років Хмельницькій області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування "спеціальний анциркулейтед", тираж – 35 000 шт.;

з 12 жовтня 2017 року пам’ятну монету України «Архістратиг Михаїл» номіналом 1 гривня зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – до 10 000 шт.;

з 24 жовтня 2017 року пам’ятні монети України:

«100 років Херсонському державному університету» із серії «Вищі навчальні заклади України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

«100 років Національному академічному українському драматичному театру імені Марії Заньковецької» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 27 жовтня 2017 року пам’ятні монети України «150 років Національному академічному театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка» із серії «Духовні скарби України»:

номіналом 20 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 2 000 шт.;

номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 09 листопада 2017 року пам’ятну монету України «Олександр Архипенко» із серії «Видатні особи України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

з 17 листопада 2017 року пам’ятну монету України «100-річчя першого Курултаю кримськотатарського народу» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 21 листопада 2017 року пам’ятну монету України «XV Літні Паралімпійські ігри. Ріо-де-Жанейро» із серії «Спорт» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 28 листопада 2017 року пам’ятні монети України із серії «Області України»:

«85 років Одеській області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

«85 років Чернігівській області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.

Нова монета України серії «Україна космічна»

60-річчя запуску першого супутника Землі

Національний банк України 29 серпня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену запуску першого супутника Землі, який випромінював радіохвилі на двох частотах, що дозволило вивчати верхні шари іоносфери. Радіоаматори всього світу стежили за звуковими сигналами, що передаються супутником. Його можна було спостерігати як зірку першої величини - навіть неозброєним оком. Дата запуску супутника вважається початком космічної ери людства. У створенні та запуску першого супутника Землі брали участь українські вчені та конструктори на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 50000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: на дзеркальному тлі – кольорове стилізоване зображення планети Земля (використано тамподрук); унизу півколом такі елементи: малий Державний Герб України, напис «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети подано стилізоване зображення супутника Землі та розміщено написи: «60-РІЧЧЯ ЗАПУСКУ ПЕРШОГО СУПУТНИКА ЗЕМЛІ» (праворуч півколом).

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета серії «Області України»

85 років Вінницькій області

Національний банк України 22 серпня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену перлині Поділля, розташованій у лісостеповій зоні в межах Подільської височини. Край славиться своїми численними пам`ятками археології, історії, архітектури і містобудування. Ці землі нерозривно пов`язані з козацтвом. Саме тут формувалися одні з перших козацьких загонів, широко розгортався повстанський, гайдамацький рух. Вінниччина багата на мінерально-сировинні ресурси. В її надрах відкрито 1159 родовищ корисних копалин: граніту, каоліну, гранату, флюориту, фосфоритів та інших. Розроблені й використовуються цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільник.

         Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж –35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

     

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу), праворуч – логотип Монетного двору Національного банку України; у центрі: угорі рік карбування монети – «2017» та композицію: палац Потоцьких у м. Тульчин, млин XIX століття в с. Круподеринці, водонапірна вежа та фонтани (м. Вінниця), візитівка Вінниччини – знаменитий бушанський рельєф у скельному храмі с. Буша, аналогів якому немає, ліворуч від рельєфу, квіти соняшнику та яблука, що символізують потужний аграрний потенціал регіону.

         На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета серії «Стародавні міста України»

Давній Галич

Національний банк України 15 серпня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену давньому галицькому місту, одному з найбільших центрів Київської Русі. Галич був столицею Галицького князівства та Галицько-Волинської держави, визначним економічним, політичним і культурним центром, в якому розвивалися ремесла, торгівля, цивільне та церковне будівництво, було складено Галицько-Волинський літопис.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис «Україна», у центрі на дзеркальному тлі – фрагмент керамічної плитки з грифоном (ХІІ ст.), ліворуч від якої вертикальний напис – «5 ГРИВЕНЬ», унизу праворуч – рік карбування монети «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено стилізовану композицію: на тлі реконструкції давнього міста вершник – король Данило Галицький; угорі – герб міста, праворуч від якого напис – «ГАЛИЧ ДАВНІЙ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Іваненко Святослав, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua

Знайдений на Вінничині таємничий сейф нарешті відкрили

Сейф виявився польським.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив директор КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен.

«А сейф не німецький. Польський, початку ХХ століття», – йдеться у його повідомленні. На дні сейфу після того, як дістали звідти спресовані та майже повністю знищені іржею, вологою та часом  документи, знайшли чіткий напис «Warszawie», передає MyVin.

Відомо, що сейф після певної реконструкції планують експонувати в краєзнавчому музеї. Приблизна вага знайденого артефакту становить майже півтони.

За матеріалами: www.unian.ua

У Вінниці знайшли німецький сейф часів Другої світової війни – думають, як відкрити.

Громадськості та пресі покажуть вміст сейфу на прес-конференції, коли його вже відчинять, – найближчими днями.

Металевий предмет, знайдений 20 серпня на вулиці Магістратській у Вінниці, насправді виявився німецьким сейфом часів Другої світової війни. Про це заявила Ольга Грабовська, завідувач сектору археології  Вінницького обласного краєзнавчого музею, передає Vежа.

«Це справді німецький сейф – на ньому видно три замки із шифром, на яких німецькі написи. Наразі ми навіть не здогадуємося, що там може бути всередині, потрібно відкривати»,  – розповіла вона.

Наразі сейф привезли на задній двір Вінницького обласного краєзнавчого музею – знахідку везли вантажівкою, адже її вага – близько 500 кілограмів. Разом із сейфом у котловані знайшли також кераміку із зображенням «Зірки Давида» та кілька срібних німецьких монет. Знахідку охороняє поліція.

Відкрити сейф у «штатний» спосіб не вийде – час зробив свою справу, метал дуже окислився, тому будуть застосовувати спеціальні інструменти, щоб мінімально пошкодити його. Предмет увесь покритий іржею та землею: спочатку його мають максимально ретельно почистити й потім взятися до відкриття. На дверцятах сейфу видно три шифрозамки зі збереженими літерами.

За матеріалами: www.unian.ua

Нова монета України серії «Українська спадщина»

Косівський розпис

Національний банк України 15 серпня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену яскравій перлині українського народного мистецтва – косівській кераміці, яка отримала свою назву від міста Косів Івано-Франківської області. Естетику і стиль, народжені в українських Карпатах, не переплутаєш ні з чим. Основні елементи косівського розпису – квіти, візерунки, що переходять у геометричний орнамент; птахи та зображення людей у національному гуцульському одязі виконані в особливій гамі переважно зеленого, жовтого та коричневого кольорів. Вірність традиції, насичені яскраві кольори, тематичні сюжети – усе це і сьогодні вирізняє оригінальний косівський розпис.

            Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі півколом напис «Україна», під яким праворуч - рік карбування монети «2017» та малий Державний Герб України; стилізовану композицію: на дзеркальному тлі в центрі – куманець із розписом, праворуч і ліворуч від якого зображено фігури дівчини та хлопця в національних костюмах – елементи косівських розписів; унизу – півколом номінал – «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети зображено кольорову (використано тамподрук) тарілку із зображенням півня та півколом розміщено написи: «КОСІВСЬКИЙ РОЗПИС» (угорі), «ТАРІЛКА “ПІВНИК”» (унизу), праворуч і ліворуч на дзеркальному тлі – стилізовані півники.

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua

Український стиль: косівський розпис

Естетику і стиль, народжені в українських Карпатах, не переплутаєш ні з чим. Найяскравіше вони виражені в декоративно-прикладному мистецтві, один із зразків якого – автентичний косівський розпис. Ця техніка названа по імені Косова – невеликого містечка в Івано-Франківській області, та оформилася в окрему традицію на рубежі 18 і 19 століть.

 

Стилістика косівського розпису розвинулася з традицій оформлення гуцульської кераміки. В околицях карпатських сіл знаходили багаті поклади натуральної глини, тому гончарство було одним з найпоширеніших в регіоні промислів. Технологія декорування карпатської кераміки – «ритування» – унікальна і не має аналогів. Спочатку виріб, покритий білою глиною, обпалюють в печі, потім розписують, покривають прозорою глазур′ю і випікають знову.

Косівський розпис впізнаваний завдяки особливому колориту і графічним мотивами. Майстри використовували обмежену кількість кольорів: білий, зелений і різні відтінки охри, від світло-жовтого до коричнево. Рідше зустрічаються вкраплення синього кольору. У техніці косівського розпису оформляють посуд і предмети побуту, дитячі іграшки, сувеніри, пічні кахлі, декоративні плитки. До числа найбільш характерних виробів можна віднести кружки – в оригіналі їх називають «кухлі», миски, свічники, свистульки у вигляді овечок.

  

Малюнки на косівській кераміці – відмінний приклад виразного народного примітивізму. Художники вибирали різні мотиви: рослинні орнаменти, зображення звірів і птахів, жанрові сценки. На деяких виробах, найчастіше – на пічних кахлях, відтворювали сюжетні композиції, картинки з народного життя, героями яких були пастухи і мисливці, музиканти та листоноші.

Орнаменталістику косівського розпису варто взяти на замітку хендмейдерам, які шукають свіжу і не заїжджену тему для декорування своїх виробів. Гармонійний мінімалізм малюнка і колориту виглядає дуже стильно, тому добре підійде для декорування одягу та аксесуарів, наприклад – прикрас з пластики або керапласта. Також традиційні мотиви можна втілити на тканині – у вигляді вільного розпису, батика, аплікації або вишивки.

За матеріалами: skrynya.ua