Витяг із рішення Правління НБУ від 20.12.2016 № 506-рш

Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України»щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1.     

    Увести в обіг:

з 21 лютого 2017 року пам’ятну монету України «Тетяна Яблонська» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 25 000 шт.;

з 15 березня 2017 року пам’ятну монету України «Тур» із серії «Фауна в пам’ятках культури України» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 4 000 шт.;

з 22 березня 2017 року пам’ятну монету України «До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» із серії «Відродження української державності» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.

Нова монета України серії «Стародавні міста України»

Давній Дрогобич

Національний банк України 22 грудня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену давньому галицькому місту, яке за археологічними даними має давню історію, але документальні джерела про місто збереглись лише за останні десятиліття XIV сторіччя. Місто, розташоване на межі Наддністрянської рівнини і Карпатського передгір’я вздовж річки Тисмениці та її притоки (басейн Дністра), було одним з найбільших центрів солеваріння на Підкарпатті.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

  

На аверсі монети розміщено: малий Державний Герб України, напис «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети – «2016» (унизу праворуч); на передньому плані зображено вежу, на другому плані – міську ратушу та стилізовану панораму міста; унизу – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

        На реверсі монети на тлі фрагмента гравюри із зображенням стародавнього Дрогобича розміщено герб міста (угорі), на передньому плані – храм св. Апостолів Петра і Павла та дерев’яну церкву Святого Юра; унизу на дзеркальному тлі – напис «ДРОГОБИЧ ДАВНІЙ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Нова монета України серії «Пам’ятки архітектури України»

Костьол святого Миколая (м. Київ)

Національний банк України 19 грудня 2016 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену одній з найкрасивіших архітектурних пам’яток Києва – Миколаївському костьолу, побудованому у неоготичному стилі на початку ХХ століття київським архітектором В. Городецьким за проектом архітектора С. Воловського. Архітектура костьолу відрізняється легкістю, завершеністю пропорцій, а особливе враження справляють вежі-стріли та надзвичайно красива ліпнина.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

        

 

На аверсі монет розміщено: ліворуч – малий Державний Герб України та напис «Україна» (вертикально); у центрі – інтер’єр костьолу святого Миколая, праворуч номінал – «5 ГРИВЕНЬ», унизу рік карбування – «2016» та праворуч - логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено будівлю костьолу та розміщено написи: «КОСТЬОЛ СВЯТОГО МИКОЛАЯ» (півколом угорі) «КИЇВ» (над будівлею).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Дем’яненко Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Костьол Святого Миколи

Національний будинок органної та камерної музики України розташований в перебудованому під концертний зал приміщенні Миколаївського костьолу з лютого 1980 p.

Споруда Миколаївського костьолу була завершена у 1909 p. за конкурсним проектом архітектора С.В. Валовського. Розробка проекту та будівництво здійснювались під керівництвом відомого київського архітектора  В.В. Городецького. Тривало будівництво 10 років (1899-1909 p.p.).

Архітектор В. B. Городецький народився в Україні, закінчив Петербурзьку академію мистецтв зі срібною медаллю. Його роботи були відзначені сміливістю інженерних рішень , використанням найновітніших досягнень науки і техніки. Для будівництва костьол у В.В.Городецький застосував новий для того часу будівельний матеріал – залізобетон. Миколаївський костьол – одна з найцікавіших споруд архітектури початку XX ст. Збудований в стилізованих готичних формах з високими стрілчастими шпилями, вирізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури. Серед кращих споруд архітектора В. В. Городецького у Києві, крім костьолу, – будівлі Державного музею українського образотворчого мистецтва,  «Караїмська кенаса» (тепер – Будинок актора) та його власний особняк «Будинок з  химерами».

У 1909 p. костьол було освячено, хоча споруда не була добудована.

Після 1917 p. костьол закрили. У 30-ті роки використовували як складське приміщення, пізніше тут був розташований архів.

Під час Другої світової війни будівля була значно зруйнована.

У грудні 1978 p. було прийнято рішення Ради Міністрів УРСР про створення у Києві Республіканського будинку органної і камерної музики Міністерства культури УРСР та переобладнання для його концертного залу приміщення колишнього Миколаївського костьолу. Розміщення концертного залу в приміщенні колишнього костьолу вимагало проведення великої кількості робіт, необхідних для його функціонування в новій якості. Водночас з реставрацією (автор проекту О.Граужис) проводилась і часткова реконструкція (автор проекту І.Тукалевський).

        

Особлива увага приділялась естетичному оформленню та створенню комфортних умов залу. Для оформлення інтер’єрів Будинку були виготовлені в Прибалтиці кольорові вітражі, на Львівській меблевій фабриці – м’які стилізовані меблі, в Киверцях Івано-Франківської області – високоякісний паркет.

Спеціально для концертного залу майстрами фірми «Rieger-Kloss» (м. Крнов, Чехословаччина) було сконструйовано великий концертний орган. При конструюванні органу майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костьолу, що об’єднало унікальну архітектуру з унікальним інструментом.

За матеріалами: www.organhall.kiev.ua

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Богдан Ступка

Національний банк України 19 грудня 2016 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену видатному українському актору, Герою України Богдану Сильвестровичу Ступці. Богдану Ступці були підвладні будь-які образи і персонажі: він зіграв понад 150 ролей у кіно і на театральній сцені. У кіно актор дебютував роллю Ореста Дзвонаря у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971). Ступка зіграв багато історичних постатей – гетьманів Івана Брюховецького, Івана Мазепу, Богдана Хмельницького, а також Чингісхана, Бориса Годунова, Остапа Вишню та інших. За виконання головної ролі у виставі «Тев’є-Тевель» Богдана Ступку нагороджено Державною премією України імені Тараса Шевченка в галузі театрального мистецтва (1993 рік).

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 25000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі напис УКРАЇНА, малий Державний Герб України; у центрі – стилізовану композицію: на тлі театральної куліси зображено кінострічку, на дзеркальному тлі – театральні маски; унизу – рік карбування монети «2016», номінал «2 ГРИВНІ» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено Богдана Ступку, ліворуч від якого написи «БОГДАН СТУПКА 1941 2012» (у чотири рядки). 

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій 

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

БОГДАН  СТУПКА

Дата народження: 27 серпня 1941  
Дата смерті: 22 липня 2012 

Український актор кіно і театру.

Народився в селищі Кулікове, Львівська область, Україна.

Батько Богдана Ступки співав у хорі в оперному театрі, старший брат матері був солістом, тітка – головним концертмейстером.

Закінчив драматичну студію при Львівському театрі ім. М.К. Заньковецької (1961), навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка (1963-1965), закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І.К. Карпенка-Карого (1984).

В 1961-1978 роках – актор Львівського українського театру драми ім. М.К. Заньковецької. З 1978 року – артист Київського академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка.

У кіно Богдан Ступка дебютував роллю у фільмі Юрія Іллєнко «Білий птах з чорною відзнакою» (1970). На жаль, багатогранний талант актора довгий час не був належною мірою затребуваний. Більшість картин, в яких Ступка знявся за тридцятирічний період (70-ті, 80-ті, 90-ті роки), не стали помітними творами на екрані. Великий успіх прийшов до актора в 2004 році, після зйомок у фільмах «Водій для Віри» і «Свої».

У списку ролей Богдана Ступки – багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький «Чорна рада» (2000), Іван Мазепа «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002), Богдан Хмельницький «Вогнем і мечем» (1999), а також Чингісхан «Таємниця Чингісхана» (2002) та багато інших.

Богдан Ступка займав пост міністра культури і мистецтв України в 1999-2001 роках, зараз є художнім керівником Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

Зіграв понад 100 ролей у театрі і кіно, продовжує активно зніматися в художніх фільмах.

Герой України (2011).

Серед інших робіт актора у кіно, ролі в таких фільмах як «Наперекір усьому» (1972), «Право на любов» (1977), «Данило – князь Галицький» (1987), «З житія Остапа Вишні» (1991),  «Сірі вовки» (1993), «Кайдашева сім’я» (1996), «Схід-захід» (1999), «Китайський сервіз» (1999), «Коли сонце було богом» (2003), «Заєць над безоднею» (2006) , «Три напівграції» (2006), «Троє і Сніжинка» (2007), «Сафо» (2008), «Серце на долоні» (2008), «Тарас Бульба» (2009) та інші.

За матеріалами: http://kino-teatr.ua/

Нова монета України серії «Вищи навчальні заклади України

200 років Львівському торговельно-економічному університету

Національний банк України 12 грудня 2016 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Львівському торговельно-економічному університету – одому з найстаріших навчальних закладів з підготовки фахівців торговельної справи, спадкоємцю славних традицій Львівської комерційної академії. Сьогодні це сучасна освітньо-наукова установа європейського зразка, у якій створено умови для успішного навчання і наукового росту молоді.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України та напис «Україна»; у центрі на дзеркальному тлі – будівля Львівського торговельно-економічного університету, над якою – рік карбування «2016» (ліворуч) і написи «200 РОКІВ» (праворуч); унизу: номінал «ДВІ ГРИВНІ» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети розміщено герб університету з роком заснування «1816» і написи півколом: «ЛЬВІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, LITTERIS ET COMMERCIUM».

Художник: Атаманчук Володимир 

Скульптор: Атаманчук Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Історія Університету

Львівський торговельно-економічний університет – спадкоємець славних традицій Львівської комерційної академії та Львівського торговельно-економічного інституту, його витоки як навчального закладу з підготовки фахівців торговельної справи – у спеціалізованих школах, що діяли у Львові в першій половині XIX ст.

Львівський торговельно-економічний університет гордиться своєю двохсотрічною історією та званням найстарішого торговельно-економічного вищого навчального закладу України. Датою народження навчального закладу вважається 7 березня 1816 року – день створення Реальної школи. З того часу освітня установа активно розвивалась, тут роками напрацьовувались кооперативні традиції, зберігались таємниці успішного ведення торговельних справ.

8 вересня 1899 року за поданням Міністерства віросповідань та освіти імператор своєю постановою взяв до відома створення Державної торговельної школи у Львові. Повідомляючи про це рішення, міністр визначив, що школа повинна почати роботу 1 жовтня 1899 р., затвердив її навчальні плани та призначив тимчасовим керівником школи проф. А. Павловського.

Офіційне відкриття вищої торговельної школи у Львові відбулося в понеділок, 2 жовтня 1899 року в приміщенні будинку Скарбка (тепер будинок Українського драматичного театру ім. М.Заньковецької). 

У 1902 році Вища торговельна школа здобула статус Академії – стала називатися Торговельною академією, її офіційно визнано основним освітнім осередком в Галичині з підготовки висококваліфікованих спеціалістів у сфері торгівлі.

            У 1922 році Торговельну академію було реорганізовано у вищу школу закордонної торгівлі. Реорганізація відбулася відповідно до ухвали пленарного засідання Торговельної і Промислової палати від 3 квітня 1922 року. В жовтні 1922 року Міністерство релігії та освіти Рескриптом № 9360, за згодою Міністерства промисловості і торгівлі, затвердило статут і навчальні плани Вищої школи закордонної торгівлі у Львові і надало їй привілейоване становище у правах шкільного контролю, затвердження професорського складу, наукових та екзаменаційних правил. Ректором знову було призначено А. Павловського. Його заступниками стали доктори, професори Г. Коров та С. Рузевич (обидва загинули від рук гітлерівців у перші дні окупації Львова).

Вища школа закордонної торгівлі давала своїм випускникам професійні знання, що дозволяло займатися комерційною діяльністю як у Польській державі, так і за її межами. Навчання тривало три роки (один рік - підготовчий курс і 2 роки - професійна освіта). Високий рівень підготовки спеціалістів та багата матеріальна база дали змогу Вищій школі отримати в 1937 році статус Академії. З 1936 року Академія зовнішньої торгівлі розміщувалася в новому, спеціально збудованому будинку на вул.Сакраменток, 10 (тепер – вул.М.Туган-Барановського, 10), де і досі – головний корпус університету.

Після встановлення в Західній Україні радянської влади Академію реорганізовано в Інститут радянської торгівлі (Постанова Ради народних комісарів УРСР № 842 від 11 червня 1940 р.). З 1945 р. у Львові функціонують два вищі торговельні навчальні заклади. З Харкова переведено Український радянський інститут кооперативної торгівлі. Цей вуз був одним з чотирьох інститутів ім.М.Туган-Барановського, що під назвою Торговельно-товарознавчий інститут діяв у Києві, потім – в Одесі, а з 1944 р. – у Харкові.

Київський кооперативний інститут ім. М.Туган-Барановського почав свою діяльність 1 січня 1920 р., вирісши з вищих кооперативних інструкторських курсів, які існували при Центральному Українському кооперативному комітетові з осені 1917 р. Це був перший в Україні вищий навчальний заклад, що готував кадри для споживчої кооперації.

            У 1947 р. шляхом об'єднання Львівського інституту радянської торгівлі та Інституту радянської кооперативної торгівлі було створено Львівський торговельно-економічний інститут, який спеціалізувався на підготовці фахівців для системи кооперації – бухгалтерів, економістів, товарознавців. 

Сьогодні університет – це сучасна освітньо-наукова уставнова європейського зразка ІV-го рівня акредитації, де створено всі передумови для успішного навчання і наукового росту молоді до рівня висококваліфікованих фахівців, що відповідає сучасним вимогам роботодавців. Наша Alma-Mater є постійний лауреатом у рейтингах українських вишів і має вагомі переваги над іншими навчальними закладами, що здійснюють підготовку фахівців з торгівлі та економіки.

На даний час професорсько-викладацький склад університету налічує 260 осіб, з яких 17 академіків різних галузевих академій наук України, 39 професорів, докторів наук, 167 кандидатів наук, доцентів. Працює аспірантура, докторантура та спеціалізовані ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій.

В університеті навчання студентів забезпечене належним методичним забезпеченням (підручниками, навчальними посібниками, методичними розробками), серед них – праці професорсько-викладацького колективу університету.  

Бібліотечний фонд університету складає майже 500 тисяч примірників, який комплектується літературою з питань економіки, торгівлі, товарознавства, маркетингу, бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту, оподаткування, банківської справи, фінансів, менеджменту, міжнародно-економічних відносин, історії кооперації в Україні тощо. У зв’язку з комп’ютеризацією навчального процесу в університеті функціонує електронна бібліотека. 

Наші студенти, починаючи із 3-го курсу (або 1-го скороченого терміну навчання) мають можливість пройти військову підготовку в Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з якою у нас підписано угоду про співпрацю.

Проживання у гуртожитку доступне для всіх студентів університету, які його потребують. Дбаючи про духовне збагачення студентської молоді, у гуртожитках функціонують дві студентські каплиці. Усі навчальні корпуси та гуртожитки мають доступ до мережі Інтернет.

            У структурі університету функціонують: Український інститут «Укоопінформпроект», Науково-дослідна лабораторія економічної оцінки, Бізнес центр «Інтерекономіка», Центр сучасних європейських мов ЛТЕУ, Кадрова агенція, видавництво. На базі університету створено навчально-науковий комплекс “Академія”, до складу якого увійшли кооперативні коледжі, технікуми, училища та понад 40 львівських загальноосвітніх шкіл. 

Професорсько-викладацький колектив університету співпрацює з навчальними закладами, США, Англії, Канади, Австрії, Угорщини, Франції, Німеччини, Росії та Польщі. Партнери академії – Університет ІМС м. Кремс (Австрія), Гомельський державний університет імені Франциска Скорини, Європейський університет Кіпру, Асоціація університетів Центральної та Східної Європи (Італія), Молдовський торговельно-кооперативний університет, Балтійська Міжнародна Академія, Фінансово-економічний університет Таджикистану, Рудненський індустріальний інститут, Економічний університет у Вроцлаві, університет м. Перуджа (Італія), Асоціація університетів Центральної і Східної Європи (Італія) та Краківський університет.

Студенти університету мають можливість приймати участь у програмах обміну студентами, які практикуються між університетом та навчальними закладами країн Євросоюзу та США. Крім того, представники вишу приймають активну участь у різноманітних програмах досліджень у Великій Британії, Ізраїлі, Марокко, Австрії та Німеччині.

За матеріалами: lac.lviv.ua

До дня Святого Миколая

Національний банк України 12 грудня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену святу любові і турботи до ближнього – Дню Святого Миколая, який відомий своїм служінням людям, а історія його вшанування в Україні сягає ще часів Київської Русі. Життя цього святого пов`язане з творінням чудес, а його духовний досвід передається людям із покоління в покоління. Святий Миколай – символ доброго духу, що дбайливо спостерігає за дитиною впродовж року. А діти напередодні свята пишуть йому листи зі своїми побажаннями.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 75000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: стилізоване зображення Святого Миколая, під яким – веселка з іграшками, малий Державний Герб України, рік карбування монети «2016», напис «Україна» та номінал – «5 ГРИВЕНЬ»; праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України 

На реверсі монети зображено кольорову композицію (використано тамподрук) – радісні діти з іграшками у руках, угорі напис – «ДО НАС ЗАВІТАЙ, СВЯТИЙ МИКОЛАЮ!»

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua