НБУ вводить в обіг пам'ятні 20 гривень на честь 160-річчя Івана Франка

Національний банк України з 1 вересня 2016 року вводить в обіг пам'ятні банкноти номіналом 20 гривень на честь 160-річчя видатного українського письменника Івана Франка.

 Про це повідомив заступник голови НБУ Яків Смолій у ході брифінгу.

«Пам'ятні банкноти буде введено в обіг із 1 вересня 2016 року. Тираж становитиме 1 мільйон штук. Для нумерування банкнот буде використано серію ЦБ. 20 тисяч примірників цих банкнот буде запаковано в сувенірні конверти й вони реалізовуватимуться нашими регіональними управліннями за ціною 31 гривня. Решта реалізовуватимуться за ціною 27 гривень», - сказав Смолій.

За його словами, папір для пам'ятної банкноти виготовлено з додаванням українського льону, що дозволило знизити витрати на її виготовлення та підвищити зносостійкість.

Також Смолій повідомив, що нова банкнота буде повноцінним платіжним засобом. «Банкнота є платіжним засобом нарівні з іншими банкнотами, які знаходяться сьогодні в обігу. В магазині нею можна буде розрахуватися», - сказав він.

За представленою в ході брифінгу презентацією, на новій банкноті, як і на банкнотах номіналом 20 гривень, переважає зелений колір.

У центральній частині на лицьовому боці пам'ятної банкноти розміщено портрет Івана Франка. Основним елементом дизайну зворотного боку банкноти залишено зображення будівлі Львівського оперного театру.

Банкнота містить нові оптико-змінні елементи захисту: «віконну» захисну стрічку з ефектом руху фонових зображень і елемент SPARK, що поступово змінює колір у разі зміни кута нахилу банкноти.

Довідка УНІАН. У вересні 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, в результаті якої єдиним законним засобом платежу на території України стала українська гривня. На даний час в обігу знаходяться купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня.

Згідно з чинним законодавством України, виготовлення та зберігання банкнот і монет, встановлення їх номіналів, платіжних ознак та дизайну, а також порядку заміни пошкоджених банкнот і правил їх випуску в обіг відноситься до виключної компетенції Національного банку України. 

За матеріалами: economics.unian.ua

Велика Британія ввела в обіг монету 50 пенсів присвячену Олімпійськім іграм в Ріо-де-Жанейро

Характеристика монети: номінал – 50 пенсів; метал - мідно-нікелевий сплав (75% мідь, 25% нікель); маса – 8 г .; діаметр – 27,3 мм; товщина – 1,78 мм; гурт – гладкий, монета семикутна.

Аверс: Портрет королеви-матері Єлизавети II (Четвертий тип). Текст навколо портрету: «ELIZABETH ∙ II ∙ D ∙ G ∙ REG ∙ F ∙ D ∙ 50 PENCE ∙ 2016». Під портретом монограма дизайнера портрета – «JC».

Реверс: В центрі монети розміщено зображення плавців в басейні – учасника Олімпійських ігор. Над зображенням розташовано напис: «TEAM GB» (Команда Великобританії), зображення олімпійських кілець і логотипу Олімпійських ігор.

Дизайнери – аверс: Джоді Кларк, реверс: Тім Шарп.

Ціна монети в блістері на сайті Королівського монетного двору – 5 фунтів.

За матеріалами: www.numismatica-visual.es

Новий квотер США із серії «Прекрасна Америка»

29 серпня США випустять четвертий квотер (25 центів) 2016  року, який буде присвячений Національному парку імені Теодора Рузвельта, розташованому в Північній Дакоті.

Аверс: портрет президента Джорджа Вашингтона показаний в відновленої версії оригінального портрета, використовуваного з 1932 року на квотерах.

         Реверс: у центрі монети розміщено зображення молодого Теодора Рузвельта на коні, на тлі річки Малої Міссурі. У верхній центральній частині монети напис: «THEODORE ROOSEVELT» (Теодор Рузвельт). По лівому краю монети розташовано напис: «NORTH DAKOTA» (Північна Дакота), по правому – «E PLURIBUS UNUM». У нижній частині монети вказано рік карбування: «2016».

Дизайнери монети – Джоел Ішковец і Фібі Хемпфілл.

Ця монета є номером 34 в серії «Прекрасна Америка», яка розпочалася в 2010 році і планується завершитися в 2021 році. Щороку випускається п’ять нових монет, всього заплановано до випуску 56, які складуть повну колекцію.

Національний парк імені Теодора Рузвельта

"Я ніколи не був би президентом, якби не мій досвід в Північній Дакоті". - Теодор Рузвельт

Парк розташований на заході Північної Дакоти в США. Територія парку становить 285 квадратних кілометрів. Парк названо в честь американського президента Теодора Рузвельта. Національний парк Теодора Рузвельта (Theodore Roosevelt National Park) був створений, щоб увічнити пам'ять про важливість цієї області в житті Теодора Рузвельта і ключової ролі, яку він відіграв у розвитку і збереженні парку. Під час відвідування безплідних земель (badlands) в перший раз в 1883 році, Рузвельт закохався в бурхливий пейзаж і став цікавитися новим бізнесом – розведенням великої рогатої худоби.
         Наступного літа, після смерті своєї дружини і матері в лютому, Рузвельт повернувся в безплідні землі. Тут він створив кілька ферм. Після створення ранчо Elkhorn Рузвельт вирішив зробити це ранчо своїм будинком і проводив більшу частину свого часу тут, коли перебував в Північній Дакоті.

За матеріалами: vova-comment.livejournal.com

 

 

Нові монети України серії «Відродження української державності»

Монети серії входить до набору з чотирьох пам`ятних монет у сувенірній упаковці: «Київська Русь», «Галицьке королівство», «Козацька держава», «25 років незалежності України», присвячених 25-річчю незалежності України, кожна з яких репрезентує певний етап державного становлення та розвитку держави впродовж тисячоліття.

Монети виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж кожної монети – 50000 штук. Гурт монети – рифлений.

25 років незалежності України

Національний банк України 17 серпня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену відновленню української державності в новітній період історії і відображає головні етапи становлення та багатовікового розвитку української державної традиції.

 

На аверсі монети розміщено: повну композицію, елементи якої зображені на аверсах монет «Київська Русь», «Галицьке королівство» та «Козацька держава», що символізує етапи становлення та розвитку держави, – лев та козак з мушкетом тримають малий Державний Герб України, над яким – рослинний орнамент та вінець; унизу на матовому тлі написи: «Україна», номінал «П`ЯТЬ ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2016» (праворуч) та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч). Автори композиції: Дмитрієнко М. Ф., Івахненко О. А., Мітченко В. С., Савчук Ю. К., Якутович С. Г.

На реверсі монети в центрі вінка зображено профіль молодої жінки у вінку з квітів – символічний образ України (стилізація з Державного кредитового білета УНР, виконаного Георгієм Нарбутом); написи «25 РОКІВ» (угорі), «НЕЗАЛЕЖНОСТІ» (півколом унизу).  

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій 

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

Київська Русь

Національний банк України 17 серпня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену витокам української державності - Київській середньовічній державі ІХ-ХІІІ століть, яка виникла на власній соціально-економічній і культурній основі та якій належало особливе місце в історії Європи.

 

На аверсі монети розміщено: угорі написи «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2016» (праворуч) та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч); у центрі на дзеркальному тлі – стилізований вінець київських князів та рослинний орнамент, під яким – малий Державний Герб України.

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено стилізовану мапу, охоплену обручем, що символізує об`єднання Руських земель, на тлі мапи - вірчий знак Володимира Великого із зображенням тризуба; угорі півколом напис «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Іваненко Святослав

Козацька держава

Національний банк України 17 серпня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену титульній сторінці історії нації, що принесла українському народу славу і безсмертя, та репрезентує Українську козацьку державу (1648-1782), що постала у вогні національно-визвольної революції середини XVII сторіччя, очолюваної гетьманом Богданом Хмельницьким.

 

На аверсі монети розміщено: праворуч на матовому тлі – номінал «5 ГРИВЕНЬ», написи вертикально «Україна», рік карбування монети «2016» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; ліворуч на дзеркальному тлі зображено козака з мушкетом, який тримає щит, на щиті – малий Державний Герб України.

На реверсі монети зображено стилізований геральдичний символ Козацької держави – «національний герб» – козак із мушкетом, угорі півколом напис «КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Іваненко Святослав

Галицьке королівство

Національний банк України 17 серпня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену Галицько-Волинській державі, яка досягла розквіту під час правління Данила Галицького, коронованого Папою Римським у 1253 році, та ілюструє спадкоємність державної традиції княжої доби і вектор тогочасної європейської інтеграції України-Руси.

 

На аверсі монети розміщено: ліворуч на матовому тлі номінал «5 ГРИВЕНЬ», написи вертикально «Україна», рік карбування монети «2016» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; праворуч на дзеркальному тлі зображено геральдичного лева – символ Галицько-Волинської держави, який тримає щит, на щиті – малий Державний Герб України.

На реверсі монети зображено стилізований портрет Данила Галицького на тлі прапора із зображенням лева, угорі напис півколом «ГАЛИЦЬКЕ КОРОЛІВСТВО».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Демяненко Анатолій

 За матеріалами: www.bank.gov.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 05.08.2016 № 198-рш

Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1. Увести в обіг:

з 01 вересня 2016 року пам’ятну монету України «200 років Харківському національному аграрному університету імені В. В. Докучаєва» із серії «Вищі навчальні заклади України» номіналом 2 гривні із нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

        

з 02 вересня 2016 року пам’ятну монету України «100-річчя боїв легіону Українських січових стрільців на горі  Лисоня» номіналом 5 гривень із нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

        

з 07 вересня 2016 року пам’ятну монету України «Україна – непостійний член Ради Безпеки ООН 2016-2017» номіналом 5 гривень із нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

з 14 вересня 2016 року пам’ятну обігову монету України «20 років грошовій реформі в Україні» номіналом 1 гривня із алюмінієвої бронзи, категорія якості карбування «анциркулейтед», тираж – 60 000 шт.;

з 26 вересня 2016 року пам’ятну монету України «Михайло Грушевський» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 25 000 шт.;

        

з 30 вересня 2016 року пам’ятні монети України «70 років Київському національному торговельно-економічному університету» із серії «Вищі навчальні заклади України»:

номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 2 000 шт.;

номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

        

з 03 жовтня 2016 року пам’ятну монету України «100 років пожежному автомобілю України» номіналом 5 гривень із нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 12 жовтня 2016 року пам’ятну монету України «Україна починається з тебе» номіналом 5 гривень із нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 50 000 шт.;

з 09 листопада 2016 року пам’ятні монети України із серії «Фауна в пам’ятках культури України»:

«Вовк» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – до 4 000 шт.;

«Олень» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – до 4 000 шт.;

«Павич» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – до 4 000 шт.;

        

з 09 грудня 2016 року пам’ятну монету України «Рік Півня» із серії «Східний календар» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 20 000 шт.;

        

з 12 грудня 2016 року пам’ятну монету України «До дня Святого Миколая» номіналом 5 гривень із нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 75 000 шт.;

з 19 грудня 2016 року пам’ятні монети України «Костьол святого Миколая (м. Київ)» із серії «Пам’ятки архітектури України»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 3 000 шт.;

номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт

КІРОВОГРАДСЬКІ НАУКОВЦІ РАЗОМ З ПРЕДСТАВНИКАМИ З СЕМИ КРАЇН ОБГОВОРИЛИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НУМІЗМАТИКИ

Нещодавно на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбулась ІV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки», одним із співорганізаторів якої традиційно виступає кафедра суспільних наук та документознавства Кіровоградського національного технічного університету. Про це ідеться на сайті  КНТУ.

Як розповів завкафедрою суспільних наук та документознавства КНТУ, професор Василь Орлик, цикл конференцій за даною тематикою було започатковано в 2011 році силами на той час двох організацій: Кіровоградського національного технічного університету та Інституту історії України НАН України. На наступній конференції, 2013-го року, до організаторів також приєднався Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет. Зазвичай, конференції проходили раз на два роки: третю за ліком конференцію «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки» приймав наш навчальний заклад восени 2015 року. Проте, реагуючі на численні звернення колег-науковців, які цікавляться даною проблематикою, оргкомітет прийняв рішення провести наступну конференцію не в 2017, а в 2016 році, а фактично – майже через сім місяців після попередньої конференції. Партнерами проведення цього наукового заходу також стали: Інститут археології НАН України, Національна спілка краєзнавців України, Національний музей історії України, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав».

   

КНТУ серед організаторів науково-практичних конференцій «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки» є не випадково. За словами професора Василя Орлика, наш університет – один із небагатьох навчальних закладів в Україні, де нумізматика вивчається на дослідницькому рівні. Найбільш потужні центри академічної науки (нумізматики) в Україні – це Інститут історії НАНУ, де функціонує сектор нумізматики відділу спеціальних галузей історичної науки; Львівський національний університет (школа покійного професора Зварича). Окремі модулі з нумізматики курсу «Допоміжні історичні дисципліни» вивчають студенти історичних факультетів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Черкаського національного університету тощо.

         На кафедрі суспільних наук та документознавства КНТУ студенти спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» вивчають нумізматику в рамках курсу спеціальних та допоміжних історичних дисциплін, крім цього при кафедрі працює аспірантура з історичних наук, де молоді науковці займаються дослідженнями проблем нумізматики. Щоразу викладачі, аспіранти і студенти кафедри суспільних наук та документознавства КНТУ беруть участь у конференціях «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки». Зокрема, для ІV конференції у Переяслав-Хмельницькому підготували доповіді або матеріали: завкафедрою суспільних наук та документознавства КНТУ, професор Василь Орлик; доцент кафедри суспільних наук та документознавства Микола Тупчієнко; аспіранти кафедри Інна Чайка і Ольга Скороход та студентка п'ятого курсу Оксана Шпортун.

Загалом, участь в роботі ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки» взяли науковці семи країн Центральної та Східної Європи. На пленарному засіданні виступили: член Польського нумізматичного товариства, доктор габілітований, професор Університету в Білостоку Кшиштоф Філіпов; головний редактор журналу «Przeglad numizmatyczny» (Гданськ), голова Польського товариство нумізматів-професіоналів, доктор з історії Ярослав Дутковський; президент Словацького нумізматичного товариства при Словацькій Академії Наук, кандидат наук Збишек Шустек. Також на конференції були представники нумізматичних на історичних кіл Білорусі, Румунії, Молдови, Росії (до речі, вчений із українськими коренями із Санкт-Петербургу, кандидат історичних наук Микита Моїсеєнко подав підсумки своїх багаторічних наукових пошуків про срібляники Святополка саме на українську наукову конференцію та до українського наукового збірника), та, відповідно, України.

Делегацію науковців Кіровоградського національного технічного університету очолював завкафедрою суспільних наук та документознавства КНТУ, професор Василь Орлик. Ректор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету, професор Віктор Коцур окремо відзначив внесок Василя Михайловича у розвиток історичних наук та вручив професору КНТУ найвищу нагороду Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету – медаль Григорія Сковороди.

Протягом конференції було обговорено проблеми нумізматичних досліджень: історія грошового обігу в українських землях від найдавніших часів до сучасності; топографія монетних знахідок на території України (відображення того, як і коли той чи інший і регіон України мав економічні зв’язки з тим чи іншим регіоном, або з тією чи іншою країною Європи); карбування монет в українських землях у період Середньовіччя після Київської Русі; можливість та етичність використання у наукових дослідженнях знахідок «чорних археологів» тощо.

Професор Василь Орлик повідомив, що на заході в Переяслав-Хмельницькому було презентовано спільний проект організаторів конференції: Кіровоградського національного технічного університету, Інституту історії України НАН України і Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди – заснований цього року перший в Україні фаховий академічний журнал «Український нумізматичний щорічник».

За матеріалами: rk.kr.ua

У Росії з'явилася нова серія монет номіналом 5 рублів

Банк Росії 1серпня 2016 року в рамках емісійної програми ввів в обіг монети серії «Міста-столиці держав, звільнені радянськими військами від німецько-фашистських загарбників».

         Номінал розмінних монет – 5 рублів, матеріал – сталь з нікелевим гальванічним покриттям, їх діаметр – 25 мм, тираж кожної монети 2 млн. штук. На аверсі і реверсі знаходиться виступаючий по колу кант. Гурт має переривчасте рифлення.

Аверс всіх монет однаковий: в центрі в два рядки зазначено номінал – «5 РУБЛЕЙ», нижче викарбовано напис – «БАНК РОСІЇ», позначений рік карбування – «2016». Ліворуч і праворуч показана стилізована гілка рослини. У правій частині монети вказаний знак монетного двору.

Реверс монет

Київ. В центрі розташовано рельєфне зображення скульптури меморіального комплексу «Пам’ятник-музей визволителям Києва» в с. Нові Петрівці Київської області. Вгорі знаходиться дугова напис «КИЇВ» в обрамленні двох зірочок. Внизу вказано дату звільнення столиці України від німецьких загарбників – «6 ЛИСТОПАДА 1943 р.».

Мінськ. У центрі розташовано рельєфне зображення фрагмента меморіалу «Курган Слави» в Смолевічського районі Мінської області, є написи: вгорі по колу «МІНСЬК» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «3 ЛИПНЯ 1944 р.»

Вільнюс. У в центрі розташовано рельєфне зображення пам’ятника Воїнам-визволителям у місті Вільнюсі, є написи: вгорі по колу «ВИЛЬНЮС» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «13 ЛИПНЯ 1944 р.»

Кишинів. У центрі розташовано рельєфне зображення фрагмента Меморіалу військової слави в місті Кишиневі, є написи: вгорі по колу «КИШИНІВ» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «24 СЕРПНЯ 1944 р.»

Бухарест. У центрі розташовано рельєфне зображення пам’ятника солдату-визволителю в місті Бухаресті, є написи: вгорі по колу «БУХАРЕСТ» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «31 СЕРПНЯ 1944 р.»

Таллінн. У центрі розташовано рельєфне зображення пам’ятника воїну-визволителю в місті Таллінні, є написи: вгорі по колу «ТАЛЛІНН» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «22 ВЕРЕСНЯ 1944 р.»

Рига. У центрі розташовано рельєфне зображення пам’ятника визволителям Риги в місті Ризі, є написи: вгорі по колу «РИГА» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «15 ЖОВТНЯ 1944 р.»

Белград. У центрі розташовано рельєфне зображення фрагмента монумента воїнам-визволителям в місті Белграді, є написи: вгорі по колу «БЕЛГРАД» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «20 ЖОВТНЯ 1944 р.»

Варшава. У центрі розташовано рельєфне зображення скульптурної групи на Кладовище-мавзолеї радянських воїнів в місті Варшаві, є написи: вгорі по колу «ВАРШАВА» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «17 СІЧНЯ 1945 р.»;

Будапешт. У центрі розташовано рельєфне зображення монумента в пам’ять солдатів-визволителів у місті Будапешті, є написи: вгорі по колу «БУДАПЕШТ» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «13 ЛЮТОГО 1945 р.»

Братислава. У центрі розташовані рельєфні зображення фрагментів Пам’ятника-мавзолею полеглим воїнам Радянської Армії в місті Братиславі, є написи: вгорі по колу «БРАТИСЛАВА» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «4 КВІТНЯ 1945 р.»

Відень. У центрі розташовано рельєфне зображення пам’ятника радянським воїнам в місті Відні, є написи: вгорі по колу «ВІДЕНЬ» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «13 КВІТНЯ 1945 р.»

Берлін. У центрі розташовано рельєфне зображення пам’ятника солдату-визволителю в місті Берліні, є написи: вгорі по колу «БЕРЛІН» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «2 ТРАВНЯ 1945 р.»

Прага. У центрі розташоване рельєфне зображення скульптури меморіалу радянським воїнам в місті Празі, є написи: вгорі по колу «ПРАГА» в обрамленні двох зірочок, внизу горизонтально – «9 ТРАВНЯ 1945 р.»

За матеріалами: www.cbr.ru