Нова монета серії «Стародавні міста України»

Давній Галич

Національний банк України 15 серпня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену давньому галицькому місту, одному з найбільших центрів Київської Русі. Галич був столицею Галицького князівства та Галицько-Волинської держави, визначним економічним, політичним і культурним центром, в якому розвивалися ремесла, торгівля, цивільне та церковне будівництво, було складено Галицько-Волинський літопис.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис «Україна», у центрі на дзеркальному тлі – фрагмент керамічної плитки з грифоном (ХІІ ст.), ліворуч від якої вертикальний напис – «5 ГРИВЕНЬ», унизу праворуч – рік карбування монети «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено стилізовану композицію: на тлі реконструкції давнього міста вершник – король Данило Галицький; угорі – герб міста, праворуч від якого напис – «ГАЛИЧ ДАВНІЙ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Іваненко Святослав, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua

Знайдений на Вінничині таємничий сейф нарешті відкрили

Сейф виявився польським.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив директор КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен.

«А сейф не німецький. Польський, початку ХХ століття», – йдеться у його повідомленні. На дні сейфу після того, як дістали звідти спресовані та майже повністю знищені іржею, вологою та часом  документи, знайшли чіткий напис «Warszawie», передає MyVin.

Відомо, що сейф після певної реконструкції планують експонувати в краєзнавчому музеї. Приблизна вага знайденого артефакту становить майже півтони.

За матеріалами: www.unian.ua

У Вінниці знайшли німецький сейф часів Другої світової війни – думають, як відкрити.

Громадськості та пресі покажуть вміст сейфу на прес-конференції, коли його вже відчинять, – найближчими днями.

Металевий предмет, знайдений 20 серпня на вулиці Магістратській у Вінниці, насправді виявився німецьким сейфом часів Другої світової війни. Про це заявила Ольга Грабовська, завідувач сектору археології  Вінницького обласного краєзнавчого музею, передає Vежа.

«Це справді німецький сейф – на ньому видно три замки із шифром, на яких німецькі написи. Наразі ми навіть не здогадуємося, що там може бути всередині, потрібно відкривати»,  – розповіла вона.

Наразі сейф привезли на задній двір Вінницького обласного краєзнавчого музею – знахідку везли вантажівкою, адже її вага – близько 500 кілограмів. Разом із сейфом у котловані знайшли також кераміку із зображенням «Зірки Давида» та кілька срібних німецьких монет. Знахідку охороняє поліція.

Відкрити сейф у «штатний» спосіб не вийде – час зробив свою справу, метал дуже окислився, тому будуть застосовувати спеціальні інструменти, щоб мінімально пошкодити його. Предмет увесь покритий іржею та землею: спочатку його мають максимально ретельно почистити й потім взятися до відкриття. На дверцятах сейфу видно три шифрозамки зі збереженими літерами.

За матеріалами: www.unian.ua

Нова монета України серії «Українська спадщина»

Косівський розпис

Національний банк України 15 серпня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену яскравій перлині українського народного мистецтва – косівській кераміці, яка отримала свою назву від міста Косів Івано-Франківської області. Естетику і стиль, народжені в українських Карпатах, не переплутаєш ні з чим. Основні елементи косівського розпису – квіти, візерунки, що переходять у геометричний орнамент; птахи та зображення людей у національному гуцульському одязі виконані в особливій гамі переважно зеленого, жовтого та коричневого кольорів. Вірність традиції, насичені яскраві кольори, тематичні сюжети – усе це і сьогодні вирізняє оригінальний косівський розпис.

            Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі півколом напис «Україна», під яким праворуч - рік карбування монети «2017» та малий Державний Герб України; стилізовану композицію: на дзеркальному тлі в центрі – куманець із розписом, праворуч і ліворуч від якого зображено фігури дівчини та хлопця в національних костюмах – елементи косівських розписів; унизу – півколом номінал – «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети зображено кольорову (використано тамподрук) тарілку із зображенням півня та півколом розміщено написи: «КОСІВСЬКИЙ РОЗПИС» (угорі), «ТАРІЛКА “ПІВНИК”» (унизу), праворуч і ліворуч на дзеркальному тлі – стилізовані півники.

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua

Український стиль: косівський розпис

Естетику і стиль, народжені в українських Карпатах, не переплутаєш ні з чим. Найяскравіше вони виражені в декоративно-прикладному мистецтві, один із зразків якого – автентичний косівський розпис. Ця техніка названа по імені Косова – невеликого містечка в Івано-Франківській області, та оформилася в окрему традицію на рубежі 18 і 19 століть.

 

Стилістика косівського розпису розвинулася з традицій оформлення гуцульської кераміки. В околицях карпатських сіл знаходили багаті поклади натуральної глини, тому гончарство було одним з найпоширеніших в регіоні промислів. Технологія декорування карпатської кераміки – «ритування» – унікальна і не має аналогів. Спочатку виріб, покритий білою глиною, обпалюють в печі, потім розписують, покривають прозорою глазур′ю і випікають знову.

Косівський розпис впізнаваний завдяки особливому колориту і графічним мотивами. Майстри використовували обмежену кількість кольорів: білий, зелений і різні відтінки охри, від світло-жовтого до коричнево. Рідше зустрічаються вкраплення синього кольору. У техніці косівського розпису оформляють посуд і предмети побуту, дитячі іграшки, сувеніри, пічні кахлі, декоративні плитки. До числа найбільш характерних виробів можна віднести кружки – в оригіналі їх називають «кухлі», миски, свічники, свистульки у вигляді овечок.

  

Малюнки на косівській кераміці – відмінний приклад виразного народного примітивізму. Художники вибирали різні мотиви: рослинні орнаменти, зображення звірів і птахів, жанрові сценки. На деяких виробах, найчастіше – на пічних кахлях, відтворювали сюжетні композиції, картинки з народного життя, героями яких були пастухи і мисливці, музиканти та листоноші.

Орнаменталістику косівського розпису варто взяти на замітку хендмейдерам, які шукають свіжу і не заїжджену тему для декорування своїх виробів. Гармонійний мінімалізм малюнка і колориту виглядає дуже стильно, тому добре підійде для декорування одягу та аксесуарів, наприклад – прикрас з пластики або керапласта. Також традиційні мотиви можна втілити на тканині – у вигляді вільного розпису, батика, аплікації або вишивки.

За матеріалами: skrynya.ua

Нова монета України серії «Області України»

85 років Київській області

Національний банк України 25 липня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену Київщині – колисці Київської Русі, з якої бере початок національний родовід, етнічному ядру, довкола якого формувалася Україна-Русь, її історія і культура. Київська область розміщена на півночі України в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. Область багата такими корисними копалинами: граніти, гнейси, цегельно-черепичні глини, мергелі, будівельні і кварцові піски, торф, мінеральні води. На території Київщини протікає 177 річок (усі вони належать до басейну Дніпра). В області налічується 130 територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Серед них – визначна пам’ятка природи загальнодержавного значення дендропарк «Олександрія». Основа економічного потенціалу – машинобудування, металообробка, харчова промисловість, розвинуте сільське господарство.

 Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу), праворуч – логотип Монетного двору Національного банку України; у центрі – стилізовану композицію: фрагмент дендропарку «Олександрія» (м. Біла церква); Вознесенський собор (м. Переяслав-Хмельницький) – яскраву пам’ятку сакральної архітектури в стилі українського бароко; АН-225 «Мрія» (угорі), під яким рік карбування монети – «2017»; трипільська кераміка і колосся (унизу).

На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Михайло Петренко   

Національний банк України 11 липня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Михайлові Миколайовичу Петренку (1817-1862) – поетові-романтику першої половини ХІХ століття. До сьогодні збереглося небагато його творів, але на всіх континентах світу пам’ятають його пісенний шедевр «Дивлюсь я на небо», а рядки деяких віршів поета збереглися в піснях «Ходить хвиля по Осколу» та «Взяв би я бандуру», які стали народними. Ймовірно, що Михайло Петренко народився в місті Слов’янську (нині Донецька область) у 1817 році. Уперше його вірші були надруковані в 1841 році в поетичному альманасі «Сніпъ».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

        

 

На аверсі монети зображено курган, український степ, кам’яну бабу, на якій сидить сокіл, угорі півколом розміщено: номінал «2 ГРИВНІ», малий Державний Герб України (під яким рік карбування монети «2017») напис «Україна», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено сокола, що летить, і написи:

«Дивлюся на небо

та й думку гадаю:

Чому я не сокіл,

чому не літаю,

Чому мені, Боже,

ти криллів не дав?

Я землю б покинув

і в небо злітав!»

та «МИХАЙЛО  ПЕТРЕНКО», «1817-1862» (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

Михайло Петренко народився в 1817 році в місті Слов’янську (нині Донецька область)  в сім’ї губернського секретаря.

 

Як і де проходили початкові етапи навчання юного Михайла невідомо, але вважається, що початкову освіту він отримав у місті Слов’янську.

З 1833, Михайло проживав і вчився в Харкові. У 1837 Михайло вступив до Імператорського Харківського університету на юридичний факультет.

У 1841 Михайло закінчив юридичний факультет Харківського університету.

У 1844 рокі М. Петренко  вступив до служби в Харківську Палату кримінального суду канцелярським чиновником. Просування по службі виглядало так: губернський секретар (серпень 1844), колезький секретар (листопад 1846), титулярний радник (січень 1853) і колезький асесор (після 1858).

Мабуть, в 1848 році він одружився з дворянкою Анною Евграфовною Миргородовою (можливо, ще в Вовчанську, або Гадячі). У родині народжувалися діти: Микола (1849 р.н..), Людмила (1851 р.н..), Варвара (1853 р.н..), Марія (1855 р.н..) і Євграф (1857 р.н..). 

Фактично, з 1849 року розпочинається Лебединський період життя Михайла Петренка. У Лебединському земському суді Михайло служив до кінця 1862 року.

По Високому маніфесту, що відбувся 26 серпня 1856, Петренко був нагороджений пам’ятною медаллю другого ступеня «В память войны 1853–1856 гг.» темної бронзи на Володимирській стрічці, але участі у Кримській війні 1853–1856 не брав.

Помер колезький асесор повітовий стряпчий Михайло Миколайович Петренко 25 грудня 1862 у віці 45 років від лихоманки в місті Лебедині Харківської губернії.

За матеріалами: dovidka.biz.ua

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Іван Айвазовський

     Національний банк України 11 липня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену всесвітньо відомому живописцю-мариністу, баталісту, меценату – Івану Костянтиновичу Айвазовському (1817-1900), на картинах якого море зображено у всій життєвій красі могутньої стихії. Іван Айвазовський народився в Криму, у Феодосії. Усе своє дитинство він провів біля моря, яке постійно його вабило. Тому його роботи переважно присвячені морю, але є чимало картин з українськими мотивами, на яких зображено Дніпро, степ, чумаки, весільні сценки.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

        

 

        На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис «Україна»; стилізований фрагмент картини І. Айвазовського в жанрі образотворчого мистецтва марини; унизу: номінал «2 ГРИВНІ», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; рік карбування монети «2017» (угорі ліворуч).

На реверсі монети зображено портрет Івана Айвазовського; ліворуч написи: «ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ» (півколом), роки його життя «1817-1900»; праворуч на тлі завіси – факсиміле художника.

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua 

Айвазовський Іван Костянтинович (Ованес Айвазян) (1817-1900) – художник, живописець вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен.

 

Народився Іван 29 липня 1817 у Феодосії. Перші роки Айвазовського пройшли в бідності в результаті розорення батька. Але все, ж йому вдалося вступити до гімназії Сімферополя. Захоплення живописом привело його в стіни Академії мистецтв Петербурга, в якій він навчався у визнаних майстрів. Після закінчення Академії багато подорожував по Європі.

1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі.

Найбільш успішний Айвазовський був в морських пейзажах. А з 1844 року він навіть був художником морського штабу. Однак Айвазовський писав полотна не тільки на морську тематику. Серед інших його серій картин: кавказькі, українські краєвиди, вірменська історія, Кримська війна.

У Феодосії Айвазовський збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, 1880 заснував картинну галерею. З 1844 академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 – її почесний член. З 1894 член Товариства південноросійських художників в Одесі. Крім художньої діяльності займався благодійністю – активно допомагав розвитку рідного міста – Феодосії. Побудував там музей старовини, заснував картинну галерею, сприяв прокладці залізничної колії в Джанкой.

Художник помер 2 травня 1900 у Феодосії, у віці 82 років.

За матеріалами: dovidka.biz.ua