Національний банк
України 7 червня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень
присвячену 200-річчю початку здійснення
астрономо-геодезичних робіт на об`єкті Геодезичної дуги Струве. Геодезична дуга
Струве - тріангуляційні вимірювальні пункти, які використовувалися для
визначення параметрів Землі, її форми та розміру, унікальний об`єкт списку
Світової спадщини ЮНЕСКО - перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам`ятка
культури, що проходить через 10 країн Європи. Створив цей унікальний об`єкт
видатний астроном Фрідріх Струве.
Монету виготовлено з
нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед,
маса – 16,54 г, діаметр – 35,0 мм,
тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб
України, ліворуч напис півколом –
«Україна», під яким – рік
карбування монети «2016», унизу номінал «5 ГРИВЕНЬ» та логотип
Банкнотно-монетного двору Національного банку України; на дзеркальному тлі
зображено геодезичний прилад теодоліт, праворуч від якого – схематична
тріангуляція та назви країн, через які проходить дуга Струве: НОРВЕГІЯ, ШВЕЦІЯ,
ФІНЛЯНДІЯ, РОСІЯ, ЕСТОНІЯ, ЛАТВІЯ, ЛИТВА, БІЛОРУСЬ, УКРАЇНА, МОЛДОВА.
На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено
портрет Струве, праворуч від якого написи півколом «ГЕОДЕЗИЧНА ДУГА СТРУВЕ», «1816-
1855» – роки, протягом яких
проводились вимірювання; ліворуч від портрета - стилізована композиція: на тлі
географічної карти дуга Струве та написи: «ФУГЛЕНЕС, 2822 км» (угорі) та «СТАРА
НЕКРАСІВКА» (унизу).
Художник: Кочубей Микола
Скульптор: Іваненко Святослав,
Дем’яненко Анатолій
За матеріалами: www.bank.gov.ua
Геодезична дуга Струве
«Дуга Струве» – це ланцюг старих тріангуляційних
пунктів, що простягнувся на 2820 км по території десяти європейських країн, і
представляє собою унікальний пам'ятник науки і техніки.
«Дуга», орієнтована з півночі на південь, і простягається приблизно вздовж
25-градусного меридіану східної довготи, бере початок від «Пункту Фугленес», що
лежить на узбережжі Баренцевого моря, недалеко від норвезького міста Хаммерфест
(70° північної широти), далі йде на південь – ще через вісім країн Північної та Східної Європи
(проходить трохи на схід Гельсінкі, Таллінна, Риги та Вільнюса, і істотно на
захід – Мінська і Києва, далі поблизу
Кишинева), і закінчується недалеко від узбережжя Чорного моря, на крайньому
південному заході України, в районі Ізмаїла – «Пункт Старо-Некрасівка» (45° північної широти).
Ці
геодезичні точки спостережень були закладені в період 1816-1855 рр.. Роботи
здійснювалися під керівництвом відомого російського астронома і геодезиста тих
часів – Фрідріха Георга Вільгельма (Василя
Яковича) Струве, 1793-1864 рр.., академіка Петербурзької Академії Наук,
засновника і першого директора Пулковської обсерваторії.
Безпосередньо польовими дослідженнями займався Карл Теннер, 1783-1859 рр..,
– військовий геодезист, полковник, а згодом – генерал-лейтенант. Теннера супроводжувала група, що
складалася з помічників, провідників і солдатів.
Таким чином, Струве провів перше достовірне вимірювання великого сегменту
дуги земного меридіана. Це дозволило йому точно встановити розмір і форму нашої
планети, що стало важливим кроком у розвитку наук про Землю і сильно просунуло
вперед всю галузь топографічного картування. За підсумками своїх досліджень і
по завершенні всіх розрахунків Струве написав велику працю – «Дуга меридіана в
25° 20' між Дунаєм і Льодовим морем, виміряна з 1816 по 1855 рр..»
Точність тих розрахунків виявилася просто вражаючою – сучасна супутникова «перевірка» технології,
застосованої Струве понад 150 років тому, дала нікчемну розбіжність. Однак на
той час це був не тільки найбільш точний, але і найбільш грандіозний градусний
вимір Землі: адже за широтою покривався величезний відрізок – приблизно в 25 градусів (або 1/14 земного кола).
Результати тих замірів ще протягом цілого століття (до появи супутникових
методів у геодезії, вже в середині XX ст.) використовувалася при розрахунках
параметрів еліпсоїда Землі.
Спочатку «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників» (полігонів), що
примикали один до одного, і вибудуваних з півночі на південь у вигляді
своєрідного «ланцюжка», з 265 основними тріангуляційними пунктами, що
розташовувалися по кутах цих «трикутників».
Однак далеко не всі з початкових пунктів були виявлені в ході спеціальних
пошуково-геодезичних робіт, зроблених в останні роки при активній співпраці
вчених зацікавлених країн, і, крім того, багато з них виявилися сильно
зруйнованими. Тому до складу об'єкта Всесвітньої спадщини були включені тільки
найбільш вцілілі пункти – усього 34 (в т.ч. в Білорусії – 5 пунктів, в Україні – 4, в Росії – 2, в Молдавії – 1).
Обидва російських тріангуляційнних
пункти розташовуються на невеликому острові Гогланд у Фінській затоці – це «Пункт Мякіпяллюс» і «Точка Z».
Опорні точки цієї тріангуляційнної мережі були марковані на місцевості
найрізноманітнішим чином, а саме: видовбані в скелях поглиблення, залізні
хрести, піраміди з каменів, або спеціально встановлені обеліски. Часто такий
пункт був відзначений цеглою з піщанику, закладеним на дно ями, або ж це був
гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений в яму з каменюками.
В наші дні це старовинна маркування
оновлюється, на старих тріангуляційнних пунктах встановлюються особливі знаки.
«Дуга Струве» – це справді унікальний елемент Списку
Всесвітньої спадщини:
§ по-перше, тому, що він єдиний – у всьому цьому Списку – «зачіпає інтереси» багатьох держав (всього 10),
§ по-друге – тому, що до 2005 р. об'єктів у Списку, настільки
тісно пов'язаних з проблематикою геодезії і картографії, – не було.
За матеріалами: tsikave.ostriv.in.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар