Іберійська рись на монеті Португалії

Португальська INCM 12 жовтня 2016 року випустила  монету присвячену іберійської Рисі (Lynx pardinus), найбільш зникаючого тваринного з сімейства котячих в світі.

Ця монета є першою  з серії «Вимираючі види».

Нова серія монет, створена  INCM з метою розширення знань та збереження зникаючих видів національної фауни і флори.

Частина доходу від продажу цих монет надійде у фонд навколишнього середовища, який є частиною фонду охорони навколишнього середовища і біорізноманіття, в даний час під управлінням Інституту щодо збереження природи.

 

Дата випуску	Номінал	Матеріал	Якість карбування	Діаметр	Вага	Тираж	Вартість монети
12.10.2016	5 євро	Срібло-925	«Proof»	30 мм	14 г	2500	€ 51,66

 

Іберійська рись

Цей  вид має і іншу назву – «іспанська рись». Ця рись є вельми рідкісною кішкою планети. Вона потребує порятунку від людей. На волі цих прекрасних тварин вже немає, оскільки з метою їх збереження половину нечисленної популяції перевезли в Доньяну – іспанський національний парк. Тому їх відносять до вимираючого виду тварин.

Якщо порівнювати євразійську і іберійську рись, то розміри останньої не дуже великі. У довжину вона виростає до метра, зростання в плечах становить близько 70 см, а вага – всього 13 кг.

За способом життя ці рідкісні тварини мало чим відрізняються від собі подібних. Вони вважають за краще жити поодинці. Міняють свою звичку лише у шлюбний період. У вихованні дитинчат бере участь лише самка. За один раз кішка може народити максимум 4-х кошенят.

Малюки потребують матусі перші п’ять місяців, попиваючи молоко з її грудей. І це незважаючи на те, що через місяць після народження немовлята можуть вживати звичайну їжу. Самостійно на полювання виходять у віці 10 місяців, але під наглядом матері перебувають 20 місяців.

        

У віці 2-х років вони вже ніяк не залежать від матері і самостійно знаходять собі територію для проживання.

На волі рисі можуть прожити близько 13 років, а в умовах неволі – близько 20.

Ще на початку минулого століття іспанська рись мешкала і в інших територіях і не тільки в Іспанії, але і в Португалії. Якщо вірити статистиці, то чисельність цих звірів становить близько двохсот особин. Половина з них розкидана по різних зоопарках світу, які вже складають спеціальні програми по розмноженню рисі.

Звичайно ж, інформація про іберійську рись є у Міжнародній Червоній книзі і І СІТЕС. Світова організація з охорони тварин заборонила різного роду полювання на неї і переселила рисей в заповідник, який має жорсткий графік відвідувань.

У випадку з іберійської риссю, не людський фактор зіграв головну роль у їхній долі. Багато людей знають, що рисі харчуються зайцями і кроликами. А останні за своєю природою чутливі до місця проживання і їх умов. Природні умови за останні роки стають для них неприйнятними, тому ці вухаті гризуни не можуть жити в нових реаліях. В результаті цього їх чисельність скорочується, відповідно скорочується і чисельність хижих кішок.

         Крім того, не тільки зайці та кролики страждають від відсутності звичайних природних умов, а й самі рисі. В якості житла ці кішки використовують дерева коркового дуба, що впали.

А в Європі цих дерев дуже мало, тому їм просто ніде існувати.

За матеріалами:  www.incm.pt  та  tsikave.ostriv.in.ua