Пароплав «Урі» і його срібна «копія»

Федеральний монетний двір Швейцарії 4 травня 2017 року поповнив нової срібною монетою нумізматичну серію «Пароплави».

«Монетний двір випуском даної монети віддає данину поваги одному з найпривабливіших національних скарбів Швейцарії – пароплаву «Урі», – повідомляє прес-служба Монетного двору. – «Урі» є найстарішим пароплавом країни і найстарішим кораблем флоту компанії Schiffahrtsgesellschaft des Vierwaldstattersees. Перший рейс пароплав здійснив у 1901 році. Корабель одночасно приймає на борт 800 пасажирів, які можуть розміститися як в першому, так і в другому класі. «Урі» володіє чудовою керованістю на воді, стабільно працює в негоду, економить паливо. Пароплав оснащений двоциліндровим паровим двигуном Sulzer потужністю 650 к.с. «Урі» піддавався різним модернізацій – в 1949, 1960-1961, 1981, 1991-1994 рр. Курсує він між різними населеними пунктами, розташованими на березі Фірвальдштетського (Люцернського) озера».

Номінал монети – 20 швейцарських франків, дорогоцінний метал – срібло 835-ї проби, якість карбування – «Proof», «діамант-анциркулейтед» і «анциркулейтед», маса – 20 г, діаметр – 33 мм, тираж – 4800 штук («Proof»), 2000 штук («діамант-анциркулейтед») і 28000 штук («анциркулейтед»).

На аверсі монети «Пароплав «Урі» зображений герб Швейцарії, над яким півколом в два рядки викарбовано напис – «CONFOEDERATIO HELVETICA». У нижній частині в два рядки зазначено номінал – «20 FR». Справа написаний рік емісії монети – «2017»

На реверсі срібної монети зображено пливе пароплав «Урі». У верхньому лівому кутку розміщена емблема пароплава. У нижній частині знаходиться його назва – «DS URI», а також ім'я дизайнера – «U. COLOMBI».

За матеріалами: gold10.ru

Перший електричний трамвай в Києві

125 років трамвайному руху в Києві

Національний банк України 25 травня 2017 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену запуску електричного трамвая в місті Києві. Електричний трамвай був створений винахідником та відомим інженером Вернером фон Сіменсом. У 1881 році його фірма відкрила перше у світі трамвайне сполучення між Берліном і Ліхтерфельдом. Того самого року електричні потяги стали курсувати вулицями Парижа. У червні 1892 року в Києві по одному з найкрутіших у місті Олександрівському узвозі (нині Володимирський) рушив електричний трамвай. Його маршрут пролягав від Царської площі до Нижньої площі (тепер Європейська і Поштова). Винахід Сіменса виявився дуже корисним для «міста на семи пагорбах». На кінець ХІХ століття Київ мав майже 50 кілометрів електрифікованих трамвайних колій.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, ліворуч півколом напис – «Україна», праворуч – номінал «5 ГРИВЕНЬ» (вертикальний напис) та рік карбування монети «2017»; стилізовану композицію: на бруківці розміщена трамвайна колія, спрямована вгору як символ руху до прогресу, та написи: «КИЇВ 1892», «PARIS 1881», «BERLIN 1881», «LONDON 1901»; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу ліворуч).

На реверсі монети зображено трамвай з пасажирами на тлі київського пейзажу та угорі півколом розміщено написи «ТРАМВАЙНИЙ РУХ В КИЄВІ» «125 РОКІВ».

Художник: Кочубей Микола

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua

1892 – у Києві запущено перший у Російській імперії трамвай. Перші два трамвайні вагони з електродвигунами прибули до Києва. Їх побудували брати Струве на фабриці у Москві, за американськими кресленнями. У той же день вагони були випробувані по вулиці Петра Сагайдачного, а 8 травня – на Володимирському узвозі (по лінії з Подолу на Хрещатик). 9 червня електричний трамвай тестувала офіційна комісія, а 13-го числа він запрацював для пасажирів.

Один із перших місяців роботи електротрамваю 1-го маршруту

«Царська площа - Олександрівська площа» (Європейська-Контрактова). 

Вагон має номер «2» - загалом лінію спершу обслуговували три вагони 

1894 рік. 

Спершу лінія була одноколійна – з роз'їздом посередині нинішнього Володимирського узвозу. Вдалині видно Поділ і Дніпро. 

Ліворуч - велика баня церкви Різдва Христового на Поштовій площі 

Початок XX-го сторіччя. 

ой же Володимирський узвіз, але лінія вже двоколійна, на ній – німецькі «пульмани»

За матеріалами: molbuk.ua та istpravda.com.ua

Нова монета України серії «Пам’ятки архітектури України»

Старий замок у м. Кам`янці-Подільському

Національний банк України 17 травня  2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену легендарній Кам`янець-Подільській фортеці (замку), одній із найкрасивіших пам`яток архітектури України. Замок був головною оборонною спорудою в комплексі укріплень міста, неодноразово зазнавав змін та перебудовувався. Нині замок є складовою частиною Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України та напис «Україна»; у центрі на дзеркальному тлі – план старого замку у м. Камʼянці-Подільському; праворуч рік карбування монети – «2017», унизу номінал – «5 ГРИВЕНЬ»; праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено Камʼянець-Подільську фортецю та розміщено написи: «КАМʼЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ», «СТАРИЙ ЗАМОК» (півколом угорі).

Художник: Демяненко Анатолій

Скульптор: Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua

Кам'янець-Подільський замок належить до семи чудес України поряд з таким відомим творенням як Києво-Печерська Лавра. Його стратегічне розташування на річці Смотрич зіграло надзвичайно важливу роль в історії країни.

Кам'янець-Подільський замок найбільша будова, що піднімається над ландшафтом всього міста. Розташований на обриві півострова, що утворився річкою (древнє місто розташовується в петлі річки Смотрич), замок був надійно захищений з усіх боків і мав важливе стратегічне значення. Завдяки цьому Кам'янець став столицею краю і «крайнім бастіоном християнства», це був бажаний об'єкт для багатьох країн. Спочатку їм володіла Литва (в чиє правління і був побудований замок), потім Польща, Османська імперія, Росія, Радянський Союз, і, нарешті, Україна.

         Хоча заснування фортеці відноситься до сивої давнини, так як ця місцевість була заселена ще за часів Київської Русі, назва Кам'янець-Подільський вперше згадується в 1374 році в історичних записах.

Кам'яний замок побудували литовські князі Коріатовичі. За останню тисячу років ця фортеця зазнала незліченних змін. В середині XVI століття всі дерев'яні будівлі замінили кам'яними, і вони набули сучасного вигляду, які і сьогодні можна побачити, завітавши до Кам'янець-Подільська.

У XIX столітті Кам'янець-Подільський втратив своє військове значення і використовувався в якості в'язниці для злочинців, політичних полонених і боржників. У 1920-х і 1930-х роках замок був перетворений в культурний та історичний пам'ятник-музей.

         Сьогодні в Кам'янці збереглися кілька історичних пам'яток: замки, фортеці. Серед таких: башти Стефана Баторія та Вітряні ворота, собор св. Петра і Павла, а також декілька витворів історичної архітектури розташованих в центрі міста. Місцеві ринки наочно демонструють суміш української, польської та вірменської культури, які зібралися разом, щоб створити це місто.

У 2007 році замок у Кам'янці-Подільському був визнаний одним з семи чудес України. Демонструючи дванадцять великих веж, міцно укріплені стіни, міст через річку в Старе місто і багатство фантастичних видів і реліквій, цей замок є  визначною пам'яткою краю для туристів і мандрівників.

За матеріалами: tsikave.ostriv.in.ua

Нова монета України серії «Вищі навчальні заклади»

200 років Південноукраїнському національному педагогічному університету ім. К. Д. Ушинського

Національний банк України 11 травня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену одному з найстаріших навчальних закладів України, першому педагогічному вузу на півдні нашої держави, заснованому 2 травня 1817 року в м. Одесі при Рішельєвському ліцеї. Відповідно до статуту Рішельєвського ліцею Головний Педагогічний інститут засновано для «…підготовки розумних і здібних учителів, які з успіхом зможуть навчати інших того, чого навчалися самі».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, напис «Україна»; рік карбування монети – «2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України та номінал «2 ГРИВНІ»; у центрі на дзеркальному тлі – фрагмент логотипу Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, під яким написи: «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО 200 РОКІВ».

На реверсі монети розміщено зображення сучасної будівлі університету та написи: «GLORIA ET HONOR TIBI MAGISTER!» (угорі півколом), «ODESA» (унизу).

Художник: Атаманчук Володимир

Скульптор: Іваненко Святослав, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нова монета України

Пісенний конкурс «Євробачення-2017»

Національний банк України 11 травня  2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену проведенню 62-го пісенного конкурсу «Євробачення-2017» в Україні.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: у центрі на дзеркальному тлі – малий Державний Герб України, під яким напис «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу ліворуч); угорі півколом стилізовану композицію: панорама міста, на якій зображено Архістратига Михаїла та напис «КИЇВ».

На реверсі монети зображено офіційний слоган та логотип пісенного конкурсу «Євробачення-2017»: кольорові буси, у центрі яких синьо-жовте серце, а також написи «EUROVISION SONG CONTEST KYIV 2017» та «CELEBRATE DIVERSITY» (Шануймо розмаїття).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій 

Скульптор: Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 27.04.2017 № 274-рш

Відповідно до статей 33-35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

Увести в обіг:

з 01 червня 2017 року пам'ятні монети України «Перегузня» із серії «Флора і фауна України»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 3 000 шт.;

номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 20 червня 2017 року пам'ятні монети України:

         «Йосиф Сліпий» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

         «400 років Луцькому Хрестовоздвиженському братству» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

із 11 липня 2017 року пам'ятні монети України із серії «Видатні особистості України»:

«Іван Айвазовський» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

         «Михайло Петренко» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 25 липня 2017 року пам'ятні монети України:

         «85 років Київській області» із серії «Області України» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

         «Колесо життя» номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – З 000 шт.

Витяг із рішення Правління НБУ від 26.04.2016 № 269-рш

Відповідно до статей 33-35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

Увести в обіг:

з 11 травня 2017 року пам'ятну монету України «Пісенний конкурс "Євробачення-2017"» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.