Тетяна Яблонська
Національний банк України 21 лютого 2017 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом
2 гривні присвячену Тетяні Нилівні
Яблонській – народній художниці України, лауреату Національної премії України
імені Тараса Шевченка та багатьох інших відзнак, ім’я якої своєрідний символ
українського образотворчого мистецтва. Творчість Т. Яблонської – яскрава сторінка
в історії українського мистецтва, її картини вирізняються багатим і вишуканим
колоритом, зокрема: видатні полотна «Перед стартом», «Хліб», «Весна», «Льон», «Ранок»,
«Юність», «Життя продовжується».
Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний
анциркулейтед,
маса – 12,8 г, діаметр – 31,0 мм,
тираж – 25000 штук. Гурт монети – рифлений.
На аверсі монети розміщено: угорі
малий Державний Герб України та напис «Україна» (півколом праворуч);
стилізований фрагмент картини Тетяни Яблонської «Льон» (1975 року); унизу:
номінал «2 ГРИВНІ» (ліворуч), логотип Банкнотно-монетного двору Національного
банку України та рік карбування монети «2017» (праворуч).
На реверсі монети на дзеркальному
тлі зображено портрет Тетяни Яблонської з палітрою в руках; ліворуч написи: «ЯБЛОНСЬКА
ТЕТЯНА» (півколом), факсиміле художниці, під яким цифри «100».
Художник: Фандікова Наталія
Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир
За матеріалами: bank.gov.ua
Народилася 24 лютого 1917 року у місті Смоленськ (Російська
імперія) у родині викладачів. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році – у Камʼянець-Подільський,
потім у Луганськ, де у 1933 році Тетяна Яблонська закінчила сім класів неповної
середньої школи і вступила до Київського художнього технікуму. Після його ліквідації,
з 1935 по 1941 рік навчалася на факультеті живопису Київського державного
художнього інституту, нині Національна академія образотворчого мистецтва і
архітектури, (майстерня професора Федора Кричевського), який закінчила за фахом
«художник-живописець».
У 1944-1952 роках – викладач рисунку, живопису та
композиції Київського державного художнього інституту. Член Спілки художників
України з 1944 року. У 1965-1966 роках – головний спеціаліст сектору інтерʼєру
Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального
проектування (КиївЗНДІЕП). У 1966-1967 роках – викладач, у 1967-1973 роках –
професор, у 1966-1968 роках – завідувач кафедри композиції, керівник
майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту.
У 1951-1958 роках –депутат Верховної Ради УРСР. У 1956-1962 роках – член
правління Спілки художників України, з 1963 року – член правління Спілки
художників СРСР.
Жила у Києві. Померла 17 червня 2005 року. Похована у
Києві на Центральній алеї Байкового кладовища.
За матеріалами: uk.wikipedia.org.