Нова монети України серії «Збройні сили України»

Захисникам Донецького аеропорту

Національний банк України 30 січня 2018 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 10 гривень присвячену вшануванню мужності та героїзму захисників Донецького аеропорту – «кіборгам», які обороняли його протягом 242 днів, що стало символом самовідданої боротьби за територіальну цілісність України.

Монету виготовлено зі сплаву на основі цинку, категорія якості карбування – анциркулейтед, маса – 12,4  г, діаметр – 30,0 мм, тираж – 1000000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі ліворуч – напис «Україна» (півколом), під яким рік карбування монети «2018» та малий Державний Герб України; у центрі – стилізовану композицію: дві чоловічі руки зі зброєю різних епох, що символізує захисників України різних часів; на дзеркальному тлі написи: «ЗА ЧЕСТЬ! ЗА СЛАВУ! ЗА НАРОД!»; унизу ліворуч – номінал «10 ГРИВЕНЬ» на стилізованому фрагменті щита; праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети розміщено стилізовану композицію із зображенням захисника аеропорту на тлі напівзруйнованої вежі, над якою майорить український прапор; праворуч – прострілена арматура з вертикальними написами: «КІБОРГИ. UA», «26.05.2014 – 21.01.2015».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Леонід Жаботинський

Національний банк України 23 січня 2018 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену легендарному українському спортсмену, дворазовому олімпійському чемпіону з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії, чотириразовому чемпіону світу і дворазовому чемпіону Європи, неодноразовому рекордсмену світу, який за спортивну кар`єру встановив 19 світових рекордів, – Леоніду Івановичу Жаботинському

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі, на рельєфному тлі – малий Державний Герб України, під яким – напис «Україна»; постать спортсмена з переможно піднятими руками біля штанги; ліворуч від нього на дзеркальному тлі – стилізоване спортивне табло, на якому відображені олімпійський та світовий рекорди; праворуч – рік карбування монети та номінал «2018», «2 ГРИВНІ», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

На реверсі монети зображено портрет Леоніда Жаботинського, ліворуч від якого роки його життя «1938–2016», постать спортсмена зі штангою та напис півколом «ЛЕОНІД ЖАБОТИНСЬКИЙ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua 

Біографія Леоніда Жаботинського.

28 січня 1938 року – Леонід Іванович Жаботинський народився в с. Успенка Краснопільського району Харківської (зараз Сумської) області.

1941 р. – переїхав з батьками до Харкова.

1941-1943 рр. – пережив нацистську окупацію Харкова.

1952 р. – пішов працювати на Харківський тракторний завод. Став займатися в секції важкої атлетики під керівництвом тренера М. П. Світличного.

1957 р. – займає третє місце на чемпіонаті УРСР з важкої атлетики. Вступив до Харківського державного педагогічного інституту.

1958 р. – отримує звання майстер спорту.

1961 р. – бере срібло на першості СРСР в Дніпропетровську.

1963 р. – стає чемпіоном СРСР, встановлює світовий рекорд (165 кг в ривку) і займає третє місце на чемпіонаті світу в Стокгольмі.

1964 р. – перемагає на Олімпійських іграх в Токіо. Встановлює олімпійські рекорди в сумі триборства, в поштовху та ривку. Отримує звання «Заслужений майстер спорту» і «Суддя міжнародної категорії».

1968 р. – бере золото на Олімпійських іграх в Мехіко з відривом від срібного призера в сумі триборства на 17,5 кг. Повторив свій токійський успіх – 572,5 кг в трьох видах змагань.

1969 р. – переніс складну операцію з видалення каменя з нирки.

1973 р. – зумів повернутися у великий спорт. Виграє Кубок СРСР і встановлює світовий рекорд – 183,5 кг в ривку.

1974 р. – внаслідок перенесення ще двох складних операцій (перитоніт черевної порожнини і травма коліна) змушений піти з великого спорту і перейти на тренерську роботу. Був тренером збірної Збройних сил, начальником відділу єдиноборств спорткомітету МО СРСР.

1987-1991 рр. – служив військовим радником на Мадагаскарі.

1991 г. – звільнився в запас у званні полковника.

1990-ті рр. – працює в Московському торговому інституті. Отримує звання доцента, потім – професора.

1996 р. – проректор з виховної роботи Московського інституту підприємництва і права.

2000-ті рр. – переїхав до Запоріжжя, в якому тренувався більшу частину своєї спортивної кар’єри. Був депутатом міської ради Запоріжжя.

В ніч з 13 на 14 січня 2016 р. Леонід Іванович Жаботинський у віці 77 років помер. Похований на Першотравневому кладовищі міста Запоріжжя.

За матеріалами: heroes.profi-forex.org

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Олександр Шалімов

Національний банк України 23 січня 2018 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену відомому вченому-хірургу, доктору медичних наук, професорові, академіку Національної академії наук України, одному із засновників української хірургічної школи – Олександру Олексійовичу Шалімову. О. О. Шалімов автор понад 800 наукових праць та 112 винаходів, ініціатор створення в Україні двох науково-дослідних інститутів – у Харкові та Києві. За своє життя провів близько 40 тисяч операцій. Широко відомий у світі своїми роботами. Був членом міжнародного союзу хірургів, Асоціації хірургів України, Австрії, Німеччини. Дійсний член Академії медичних наук України та Нью-Йоркської академії наук.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: праворуч – малий Державний Герб України, над яким зображено рік карбування монети «2018»; ліворуч від нього – вертикальні написи: «Україна» (угорі) та позначення номіналу «2 ГРИВНІ» (унизу); у центрі на дзеркальному тлі – стилізовану композицію: рука хірурга із скальпелем в оточенні «дерева життя» та написи: «УЧИСЬ ПРОТЯГОМ УСЬОГО ЖИТТЯ, ПРАЦЮЙ, НЕ ВВАЖАЮЧИ СЕБЕ НАЙРОЗУМНІШИМ, І НЕ ОПУСКАЙ РУК У РАЗІ НЕВДАЧІ О. ШАЛІМОВ»; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

На реверсі монети зображено портрет Олександра Шалімова, праворуч від якого вертикальний напис «ОЛЕКСАНДР ШАЛІМОВ», червона крапля (використано тамподрук) та його роки життя «1918», «2006».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

ШАЛІМОВ

Олександр Олексійович

(1918 - 2006)

Академік HAH та АМН України, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, доктор медичних наук, професор,

лауреат Державних премій СРСР та України, Головний хірург МОЗ України,

Герой Соціалістичної Праці,

Герой України

«Мета хірурга - постійне вдосконалення,

знання та переломлення у своїй діяльності

кращих світових досягнень, створення свого,

оригінального, що визначає прогрес в медицині

і хірургії на роки.»

  Олександр Олексійович  Шалімов

Народився Олександр Олексійович Шалімов 20 січня 1918 року в селянській багатодітній родині в селі Введенка Липецької області.  В сім’ї було 11 дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім’я переїхала на Кубань, на хутір Звезділін Натирбовського району. Тут О.О.Шалімов почав вчитися в школі. 

У 1934 році О.О.Шалімов вступив на робітфак Кубанського медичного училища, яке закінчив у 1936 році з відзнакою. У тому ж році він вступив до Кубанського медичного інституту. Під час випускної екзаменаційної сесії почалася Велика Вітчизняна війна. Останній іспит з хірургії здав вже достроково.  З 1941 по 1944 р. О.О.Шалімов працював головним лікарем і хірургом Нерчинсько-Заводської районної лікарні Читинської області. У 1944 році молодого хірурга переводять у Петровськ-Забайкальський на посаду головного лікаря, завідувача хірургічним відділенням.

У 1946 році О.О.Шалімов почав працювати хірургом у Брянській обласній лікарні, незабаром у Брянськ приїхав Н. М.Амосов. Для обох робота в Брянську стала школою вищої майстерності в хірургії. Протягом ряду років між двома талановитими і цілеспрямованими хірургами тривало змагання, метою якого було вдосконалення професійної майстерності.

Не випадково з цієї своєрідної брянської школи вийшла ціла плеяда відомих хірургів, таких як О.М.Авілова, О.К.Скобелін, І.П.Дєдков та ін. У 1949 році О.О.Шалімов був призначений головним хірургом Орловського облздороввідділу і завідувачем хірургічним відділенням обласної лікарні.

         Однак в 1953 р. після переїзду Н.М.Амосова до Києва О.О.Шалімов знову повернувся до Брянська. Тут О.О.Шалімов зайнявся науковими дослідженнями. Темою кандидатської дисертації, яка була захищена в 1955 р., О.О. Шалімов обрав пластику стравоходу за власною методикою. Коло його наукових інтересів не обмежувався цією проблемою. Особливий інтерес він проявляє до питань хірургії шлунку, стравоходу, легенів і підшлункової залози.      

З 1956 р. починається харківський період діяльності О.О.Шалімова. Спочатку він був обраний доцентом кафедри хірургії Харківського медичного інституту, а після захисту докторської дисертації «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова соска» з 1959 р. очолив кафедру торакальної хірургії та анестезіології Українського Інституту вдосконалення лікарів.

         Після створення в 1965 р. Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії О.О.Шалімов призначається його директором і одночасно завідує кафедрою торакоабдомінальної хірургії. Роки роботи в Харкові були періодом становлення О.О.Шалімова як вченого. Коло його інтересів становили питання хірургії органів травлення, серця, магістральних судин, анестезіології та ін. О.О.Шалімов багато уваги приділяє хірургії легень, серця і кровоносних судин. З його участю сконструйовані оригінальний апарат штучного кровообігу, плоскі дилятатори для мітральної комісуротомії, ряд пристроїв та інструментів. Він запропонував і впровадив у практику методику заміни облітерованної артерії одноіменною веною (in situ), також опубліковано безліч монографій, в яких відображено великий клінічний досвід автора.      

C 1970 року О.О.Шалімов працює в Києві. Спочатку він був обраний завідувачем кафедрою торакоабдомінальної хірургії, керував відділенням хірургії Київського НДІ гематології та переливання крові, деякий час виконував обов'язки директора цього інституту .

         З 1972 р. О.О.Шалімов очолює Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії, створення і становлення якого проходило під його керівництвом.

В 1976 р. О.О.Шалімова призначають Головним редактором журналу «Клінічна хірургія». А в 1980 р. – головним хірургом МОЗ УРСР.

Серед багатьох проблем, вирішенням яких успішно займалися вчені інституту під керівництвом О.О.Шалімова, одне з найважливіших місць належить розробці методів хірургічного лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. В результаті кропітких наукових пошуків були запропоновані оригінальні види операцій та численні модифікації вже існуючих, що дозволило поліпшити результати лікування.

Однак більш важливим були відмова від шаблонного застосування методик та розробка диференційованого, індивідуального підходу до вибору методики операції для кожного конкретного хворого. «Кожному хворому – своя операція» – це кредо вчителя стало наріжним каменем для численних учнів і послідовників О.О. Шалімова.

         У Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії, зокрема в керованому О.О.Шалімовим відділі, успішно розроблялися питання реконструктивно-відновної хірургії жовчних проток, вогнищевих та дифузних вражень печінки, портальної гіпертензії.

         Багато уваги О.О.Шалімов приділяв розвитку хірургії кровоносних судин. Він по праву вважається одним з основоположників рекоструктівно-відновлювальної ангіохірургії в Україні. У Харкові було відкрито перше в Україні відділення хірургії судин. У Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії також було відкрито відділення хірургії судин, яке незабаром стало республіканським.

З ім’ям О.О.Шалімова пов’язаний розвиток в Україні мікрохірургії. У 1979 р. на базі відділення хірургії судин було створено одне з перших в СРСР відділення мікросудинної хірургії. У керованому О.О.Шалімовим інституті вперше на Україні знайшла застосування і почала успішно розвиватися ендоваскулярна хірургія.

У 1978 році О.О.Шалімов обраний Академіком АН УРСР. Протягом 22 років обирався депутатом Верховної Ради УРСР, голова правління Українського наукового товариства хірургів, член міжнародного товариства хірургів, голова республіканської проблемної комісії – це далеко не повний перелік його громадських посад і обов’язків.

В 1988 році призначений почесним директором Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії.

  

За матеріалами: www.surgery.org.ua

Перша монета України 2018 року

ХХІІІ зимові Олімпійські ігри

Національний банк України 10 січня 2018 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену важливій події у світовому спортивному житті – зимовим Олімпійським іграм, що проходитимуть із 9 до 25 лютого 2018 року в південнокорейському місті Пхьончхан. Міжнародні змагання проводяться під егідою Міжнародного олімпійського комітету в рамках олімпійського руху.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: стилізований факел у вигляді римської цифри XXІІІ із кольоровим вогнем – одним із символів Олімпійських ігор (використано тамподрук); ліворуч – малий Державний Герб України, над яким напис «Україна» та рік карбування монети – «2018»; праворуч на тлі стилізованих сніжинок відображено номінал – «2 ГРИВНІ», унизу праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено: праворуч – фрагмент стилізованої сніжинки, у центрі якої знак Національного олімпійського комітету України, між кристалами сніжинки на матовому тлі розміщено піктограми, що символізують зимові види спорту; ліворуч – напис півколом – «ХХІІІ ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ».

Художник: аверс: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; реверс: Фандікова Наталія

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua