Фолклендський бій

Британський монетний двір в грудні 2014 року випустив пам’ятну монету £ 2 на честь сторіччя з дня битви на Фолклендських островах.

На аверсі монети поміщений портрет імператриці Єлизавети II, навколо портрета коло з перлин, далі обід з жовтого металу. По колу написи: Elizabeth II, Falkland islands (Єлізавета ІІ, Фолклендські острови), 2014 (рік випуску монети).

На реверсі в центрі вигравіруваний швидкий і легкий крейсер Глазго, що став одним з ключових кораблів в бою. Вода навколо крейсера схвильована вибухом бомб. На хвилі вказано рік битви (1914). По колу, в ободі з жовтого металу написи: Battle of the Falkland Esland (Битва біля Фолклендських островів), two pounds (номінал монети – 2 фунти).

Монета виконана їх біметалу.

Картина британського художника Вільяма Вайлі: 

Загибель броненосних крейсерів   та  «Гнейзенау». 8 грудня 1914

Фолклендський бій (англ. Battle of the Falkland Islands, нім. Seegefecht bei den Falklandinseln) – морський бій 8 грудня 1914 східніше Фолклендських островів між ескадрою британського флоту віце-адмірала Д.Старді та крейсерською ескадрою німецького флоту під командуванням віце-адмірала М.фон Шпеє.

Фолклендський морський бій став наслідком поразки, яку зазнав британський  флот у бою поблизу чилійського міста Коронель.  Британське Адміралтейство відреагувало швидко на такий перебіг подій і вислало на пошук та знищення німецької Тихоокеанської ескадри потужні сили.

Германська ескадра (2 броненосних і 3 легких крейсери, 2 транспорти і госпітальне судно), що виконувала свою задачу по відволіканню значних сил британського флоту, отримала наказ прориватися до Німеччини. Не маючи даних розвідки про дислокацію та переміщення британських бойових кораблів, адмірал фон Шпеє вирішив завдати на останок удару по англійській військово-морській базі Порт-Стенлі на Фолклендських островах, де за його даними був лише застарілий ескадрений броненосець «Канопус». Але, несподівано для німецького адмірала, виявилося, що до ВМБ на островах в переддень цього прибула окрема британська ескадра (2 лінійних, 3 броненосних і 2 легких крейсера, 1 допоміжний крейсер) під прапором віце-адмірала Д.Старді.

Зустрівши несподівано сильний опір, М.фон Шпеє намагався втекти, але британські кораблі негайно організували переслідування німців, й незабаром наздогнали німецьку крейсерську ескадру. Фон Шпеє наказав легким крейсерам і транспортам розходитися в різних напрямах. Їх сталі переслідувати британські броненосні й легкі крейсери, а лінійні крейсера вступили бій з німецькими броненосними крейсерами і потопили їх. Були знищені також 2 легких німецькі крейсери і транспортне судно. Лише німецьким крейсеру «Дрезден» і госпітальному судну «Зейдліц» вдалося втекти з поля битви.

Наслідком перемоги англійської ескадри стало значне поліпшення позицій британського флоту у південній Атлантиці та Тихому океані, та можливість позбавитися необхідності виділяти значні сили на другорядні театри воєнних дій, а німецьке командування позбавилося потужного крейсерського з'єднання.

За матеріалами: pobjoy.com та Вікіпедії