Національний банк України вводить в обіг пам’ятну монету «Галшка
Гулевичівна» номіналом 2 гривні, присвячену відомій постаті
культурно-національного відродження України кінця XVI – початку XVII ст. –
Єлизаветі (Галшці) Василівні Гулевичівні, яка походила з волинської шляхетської
родини і була однією із засновниць Київського братства, Богоявленського
монастиря і при ньому школи для дітей, відписавши для цих цілей у 1615 році
свою садибу із землею в Києві на Подолі. Цим було покладено початок Київській
братській школі (згодом Києво-Могилянській академії).
На аверсі монети розміщено: угорі напис НАЦІОНАЛЬНИЙ/БАНК УКРАЇНИ, праворуч
від якого – малий Державний Герб України; стилізовану композицію, що символізує
передавання землі, - на тлі сторінки з автографом Галшки Гулевичівни зображено
перо (угорі) та печатку (унизу), праворуч – номінал 2 ГРИВНІ, під яким рік
карбування монети 2015 та логотип Монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети зображено стилізовану композицію: угорі – фасад будинку,
з якого починалася історія Київської братської школи, під яким напис
ГАЛШКА/ГУЛЕВИЧІВНА та роки її життя 1575/1642, ліворуч зображено Галшку
Гулевичівну з дітьми.
Художник: Іваненко Святослав
Скульптор: Іваненко Святослав
Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування –
«спеціальний анциркулейтед», маса – 12,8 г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30 000
штук. Гурт монети – рифлений.
Галшка Гулевичівна
Серед тих, кого
славний гетьман Петро Конашевич Сагайдачний щиро шанував за християнсько-чисту
душу і вірність Україні була волинянка Галшка (Лисавета) Василівна
Гулевичівна.
Народилася Єлизавета Гулевичівна 9 грудня 1577 року на
Волині, в селі Затурці. Там вона зросла дівчиною-красунею, яка оволоділа
кількома мовами, стала високоосвіченою жінкою.
24 грудня 1594
року Галшка обвінчалася з Христофором Потієм, юнаком з єпископської родини. Та
подружнє щастя не склалося. Надто різні погляди були в них і на долю свого
народу, і на релігію. Незабаром Христофор від тяжкої простуди вмер. Через 5
років Галшка втратила батька. Двоюрідна сестра Ганна кличе її до Києва. А вже
1606 року Галшка виходить заміж за давнього друга родини Стефана Лозку.
У власності
Лозків була величезна маєтність на Київському Подолі, в навколишніх селах,
містечках. Діяльна, невтомна Галшка взяла на себе управління ними. Але
найбільше часу тратила на читання книг, старих літописів, які зберігались в
соборах Подолу. Весь Київ знав її як одну з найосвіченіших жінок того часу.
Галшка
співчутливо ставилася до релігійного руху, що виник у Києві завдяки діяльності
архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького та гетьмана війська
Запорізького Петра Конашевича-Сагайдачного. Після страшної пожежі на Подолі в
1614р., в якій згоріла книгозбірня та Богоявленська школа, Галшка за згодою
Стефана Лозки зробила пожертвування Київському братству. Вона 14-15 жовтня
1615р. склала заповіт, за яким відписала свою садибу з землями на Подолі для
заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей шляхти і міщан. Цим було
покладено початок Київській братській школі.
Київська
братська школа, отримавши добрих вчителів і мужніх покровителів, швидко
посіла провідне місце в культурному й суспільному житті України
й незабаром перетворилася на Академію. Так розпочався відлік
історії української aima mater вищої освіти, культури й християнського
благочестя – Києво-Могилянської академії, яка набула міжнародного
значення.
Через деякий
час після смерті чоловіка (1618р.), Галшка Гулевичівна переїзджає до Луцька і
пов’язує своє життя з Хрестовоздвиженським братством. Вона разом з ректором
братської школи Єлисеєм Ільковським та педагогами П. Босинським, А. Славинським
та іншими поширювала національну культуру, протистояла натиску єзуїтів та
уніатів на православ’я, купувала стародруки для Луцького братства, своїми
коштами допомагала убогим і немічним.
Померла
Єлизавета Гулевичівна 15 чи 17 березня 1642р. Надгробок з її ім’ям довго
зберігався біля Братської церкви у Луцьку. Та і понині ім’я полум’яної
волинянки з козацьким патріотичним характером живе в пам’яті волинян, всього
українського народу.
За матеріалами: bank.gov.ua та biblioteka.volyn.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар