Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Михайло Петренко   

Національний банк України 11 липня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Михайлові Миколайовичу Петренку (1817-1862) – поетові-романтику першої половини ХІХ століття. До сьогодні збереглося небагато його творів, але на всіх континентах світу пам’ятають його пісенний шедевр «Дивлюсь я на небо», а рядки деяких віршів поета збереглися в піснях «Ходить хвиля по Осколу» та «Взяв би я бандуру», які стали народними. Ймовірно, що Михайло Петренко народився в місті Слов’янську (нині Донецька область) у 1817 році. Уперше його вірші були надруковані в 1841 році в поетичному альманасі «Сніпъ».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

        

 

На аверсі монети зображено курган, український степ, кам’яну бабу, на якій сидить сокіл, угорі півколом розміщено: номінал «2 ГРИВНІ», малий Державний Герб України (під яким рік карбування монети «2017») напис «Україна», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено сокола, що летить, і написи:

«Дивлюся на небо

та й думку гадаю:

Чому я не сокіл,

чому не літаю,

Чому мені, Боже,

ти криллів не дав?

Я землю б покинув

і в небо злітав!»

та «МИХАЙЛО  ПЕТРЕНКО», «1817-1862» (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

Михайло Петренко народився в 1817 році в місті Слов’янську (нині Донецька область)  в сім’ї губернського секретаря.

 

Як і де проходили початкові етапи навчання юного Михайла невідомо, але вважається, що початкову освіту він отримав у місті Слов’янську.

З 1833, Михайло проживав і вчився в Харкові. У 1837 Михайло вступив до Імператорського Харківського університету на юридичний факультет.

У 1841 Михайло закінчив юридичний факультет Харківського університету.

У 1844 рокі М. Петренко  вступив до служби в Харківську Палату кримінального суду канцелярським чиновником. Просування по службі виглядало так: губернський секретар (серпень 1844), колезький секретар (листопад 1846), титулярний радник (січень 1853) і колезький асесор (після 1858).

Мабуть, в 1848 році він одружився з дворянкою Анною Евграфовною Миргородовою (можливо, ще в Вовчанську, або Гадячі). У родині народжувалися діти: Микола (1849 р.н..), Людмила (1851 р.н..), Варвара (1853 р.н..), Марія (1855 р.н..) і Євграф (1857 р.н..). 

Фактично, з 1849 року розпочинається Лебединський період життя Михайла Петренка. У Лебединському земському суді Михайло служив до кінця 1862 року.

По Високому маніфесту, що відбувся 26 серпня 1856, Петренко був нагороджений пам’ятною медаллю другого ступеня «В память войны 1853–1856 гг.» темної бронзи на Володимирській стрічці, але участі у Кримській війні 1853–1856 не брав.

Помер колезький асесор повітовий стряпчий Михайло Миколайович Петренко 25 грудня 1862 у віці 45 років від лихоманки в місті Лебедині Харківської губернії.

За матеріалами: dovidka.biz.ua