Нова монета України серії Видатні особистості України

Олександр Архипенко

Національний банк України 9 листопада 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену живописцю, графіку, одному з найвідоміших скульпторів ХХ століття, одному з основоположників модерних стилів у скульптурі ХХ ст. та провіднику мистецької революції – Олександру Порфировичу Архипенку. Народившись у Києві, Олександр Архипенко через усе життя проніс зачарованість красою рідної землі, магією трипільської культури, архаїкою половецьких скульптур, барвами селянської кераміки тощо. Роботи Архипенка позначені динамізмом, лаконічністю композиції й форми. Більшості його композицій властива манера кубізму, конструктивізму та абстракціонізму. Він синтезував живопис і скульптуру, поєднав тривимірність і площинність. Понад тисяча скульптур і малярських творів Архипенка увійшли до скарбниці світового мистецтва.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, над яким – рік карбування монети «2017»; півколом написи: «Україна» (ліворуч) та номінал «2 гривні» (праворуч), під яким логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; на дзеркальному тлі – стилізовану композицію: руки митця, який моделює скульптуру.

На реверсі монети зображено портрет Олександра Архипенка, праворуч від якого роки його життя «1887-1964» (вертикально внизу), стилізовану скульптурну роботу Архипенка та написи півколом: «ОЛЕКСАНДР» (унизу) «АРХИПЕНКО» (праворуч).

 Художник:Кочубей Микола

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Олександр Архипенко

  

Історики культури називають його генієм серед скульпторів XX століття, ім’я якого згадується у товаристві з Матіссом, Пікассо, Браком, Леже, Дюшаном, Мондріаном, Малевичем, Кандинським, Філоновим. Його творами пишаються найславетніші музеї світу: Центр Помпіду в Парижі (знаменитий Бобур – Beau Bourge), музей Modern Art та галерея Соломона, Гуенгайма в Нью-Йорку, музеї Москви, Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва. За життя і після смерті він мав кілька сотень виставок у Європі та Америці, де визнаний чарівником скульптури. Перший кубіст у цьому виді мистецтва, свого роду Пікассо від скульптури, Архипенко був незаперечним авторитетом для багатьох авторів. Після його новаторських здобутків скульптура вже не могла залишатися такою, якою була досі. Усією своєю творчістю він стверджує кредо Жоржа Брака, першого ідеолога кубізму: «Почуття руйнують, розум будує».

Скульптури Архипенка, виставлені на Венеціанському бієнале у 1920 році, були викляті тамтешнім католицьким зібранням. Деформація людського тіла, образу і подоби Всевишнього, випадала з покірливо-самозневажливого ставлення до самих себе, яке личить істинно християнській душі. Через це, власне, не стали своїми ні Ель-Греко, ні Гойя, ні будь-яке відхилення від академічних канонів, гротеск чи пародія, любов до життя, не така, як дозволено. А Олександр Архипенко, сьогоднішній язичник від мистецтва, надто відверто захоплювався життям, людиною, її можливостями. Ліванський поет Халіль Джебран казав: «Перлина – храм, збудований болем навколо піщинки. Які ж страждання збудували наші тіла і навколо яких піщинок?»

Провчившись чотири роки у Київському художньому училищі, він вирушає до Москви, а через рік, у 1908-му, до Парижа, де його друзями стають Пікассо, Брак, Леже, Модільяні. Завдяки інтуїції Гійома Аполлінера, знаного відкривача талантів, Архипенко став відомий як неординарний художник, який заявив про себе у Салоні незалежних митців у 1910-11 роках. У залах Лувру його зворушила зовсім не Венера Мілоська, не Джоконда, не Роден... Він знайомиться зі світом архаїчного африканського мистецтва, наївного і відкритого гімну життєствердній силі еросу, жаги до життя, торжества чистих стихій, руху, землі, води, вогню. Візуальний веселковий потік свідомості, насичений матеріалізованим медитативним джойсівським кипінням думок, полонив його, присоромивши тодішній колірний аскетизм європейського живопису. Майстер, вихований на багатовікових традиціях європейського мистецтва, як ошелешений неофіт, усвідомлює, що саме цей емоційний вихор і має право зватися чистим мистецтвом. Адже він не стриножений химерними умовностями і штучними схемами знудженої західної культури, яка шукає витонченого декору своєму клінічно приреченому збоченству, на кшталт викличних ганчірок та пудових шарів «штукатурки» для оздоби своїх нікому не потрібних істерій.

Винайдений ним стиль поліхромної скульптури, пластики, вкритої веселкою кольорів, — скульптомалярство, динамічний кутастий кубофутуризм, надає формам і кольорам не лише просторового, а й часового виміру. А це споріднює його скульптуру з музичною композицією, розширює до чотиривимірності світ музично-кольорових асоціацій Чурльоніса чи Скрябіна. Цей стиль стає ілюстрацією звукового наповнення світу, яке поетично висловив Аполлінер, надаючи голосним звукам нашої мови відповідних кольорових ознак.

Певне, під впливом вибуху свідомості передвоєнного експресіонізму після 1910 року з’являється його «Медрано», людиноподібний механізм зі скла, дерева та металу, перший у XX столітті робот. Уже в 70-ті роки ідея «мистецтва руху» втілилася у безліч різножанрових «мобілів», у витвори відомого французького авангардиста Жана Тенлі. У 20-ті роки скульптор створює «машину рухомого мистецтва», своєрідний механічний дисплей, назвавши її «Архипентурою», де фрагменти живописних творів рухаються на зразок сучасних слайд-фільмів, відтворюючи поєднання простору і часу. Одним із популярних матеріалів для нього став також плексиглас, підсвічений зсередини, прозорий, езотеричний, на погляд Архипенка, свідок безкінечності світу, який наштовхує на ідею абстрактного, а не на жорстку матеріальність непрозорих матеріалів.

Модуляції світла й прозорості стали одним із головних методів архітектури XX століття. Одним із найпопулярніших образів його скульптури стало дзеркало, символ загадковості буття, яке має своє задзеркалля – потойбічне буття. 

У 1921-1923 роках Архипенко жив у Берліні, де, як і в Парижі, заснував мистецьку школу. Потім, до кінця життя, – США. У 1949 році його твори комусь із конгресменів навіть здалися інспірованими марксизмом, небезпечними для суспільства. Гітлер просто знищив їх. Водночас у СРСР влада вилучила його твори з музеїв, оголосивши їх «буржуазною примхою». У 1952 році було знищено дві картини і скульптуру з Львівського зібрання, презентованого автором, який став членом Львівської асоціації незалежних українських митців. Небагато з робіт, які збереглися таки в Україні, вціліли завдяки мужності й кмітливості тодішніх музейників: їх представили, як роботи невідомого автора.

За матеріалами: https://storinka-m.kiev.ua

   

Нова монета України серії «Духовні скарби України»

150 років Національному академічному театру опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка

Національний банк України 27 жовтня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену Національному академічному театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка – видатному творчому колективу, який увібрав у себе найкращі традиції української культури. Слава про оперне та балетне мистецтво України давно сягнула за межі країни. Національна опера України активно та успішно інтегрується у світовий музичний процес, про що свідчать гастролі в багатьох країнах світу, участь у найпрестижніших музичних фестивалях.

 Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким написи «Україна», «1867 2017» (використано тамподрук); у центрі на дзеркальному тлі – будівлю театру; унизу написи: «5 ГРИВЕНЬ»; унизу праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено стилізовану композицію: глядацька зала, над якою – алегорична композиція: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва та написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР» (угорі півколом), «ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА» (під грифонами), «150 РОКІВ» (унизу).

Художник: Фандікова Наталія

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нова монета України

100 років Національному академічному українському драматичному театру імені Марії Заньковецької

Національний банк України 24 жовтня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену театру, створеному в 1917 році у Києві за підтримки Центральної Ради як Український національний театр, що об’єднав акторів різних театральних труп. Перший державний театр України гастролював за фінансової підтримки уряду. Вистави йшли в театрах Києва, Чернігова, Полтави, Житомира, Катеринослава. До складу трупи входили провідні українські митці: М. Заньковецька, В. Любарт, О. Полянська, Г. Маринич, Б. Романицький, а також талановита молодь. Становлення українського театру відбувалося на фоні складних соціально-політичних подій, постійної зміни урядів, що позначилося на його розвитку, ставало причиною реорганізацій, зміни назв (Державний народний театр, Український народний театр, Народний театр) та місць перебування (з 1931 року театр працював у Запоріжжі, а з осені 1944 року і дотепер – у Львові).

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі на тлі театральної куліси - малий Державний Герб України, під яким написи: «Україна» та рік карбування монети «2017» (ліворуч); у центрі на дзеркальному тлі – будівля театру, під якою написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ» та номінал «П`ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу півколом); праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети в обрамленні театральної куліси розміщено портрет Марії Заньковецької, ліворуч від якої написи: «100 РОКІВ» та назви міст і роки початку роботи в них: «КИЇВ 1917», «ЗАПОРІЖЖЯ 1931», «Львів 1944», «ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ»; на театральній сцені дзеркальний напис – «ТЕАТР» та внизу «ІМЕНІ МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ».

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нова монета України серії «Вищі навчальні заклади України»

100 років Херсонському державному університету

Національний банк України 24 жовтня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену одному з найстаріших вищих навчальних закладів на півдні України, який засновано в листопаді 1917 року на базі евакуйованого в Херсон Юр’ївського учительського інституту. Один із пріоритетних напрямів в університеті – підготовка і реалізація міжнародних проектів у сфері науки й освіти; навчальний заклад готує спеціалістів із 34 спеціальностей: вихователів дитячих закладів, учителів, юристів, економістів, екологів, психологів, журналістів, перекладачів та інших.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України та напис «Україна», під яким номінал «2 ГРИВНІ» (праворуч), у центрі на дзеркальному тлі – стилізовану композицію: на тлі книги зображено сучасну будівлю університету, на якій розміщено його логотип із написами по колу: «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (угорі), «KHERSON STATE UNIVERSITY» (унизу); рік карбування монети – «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу праворуч). 

На реверсі монети розміщено стилізовану композицію: на тлі книги зображено історичну будівлю міста, в яку університет переїхав у 1922 році, і написи: «100  РОКІВ», «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нова монета в колекції

Пам’ятна монета Канади – «75 років Битві за Атлантику»

Монета номіналом 2 долари викарбувана на Королівському канадському монетному дворі у 2016 році.

Біметалева монета діаметром 28 мм має масу 7 гр., тираж – 5000000 шт.

 

Битва за Атлантику – військова кампанія Другої світової війни, боротьба союзників по Антигітлерівської коаліції з нацистською Німеччиною і Італією за комунікації і панування в Атлантичному океані і прилеглих до нього морях.

Основною метою країн Осі було порушення атлантичних комунікацій Великобританії з іншими союзниками, далекої метою – примус її до переговорів і розвал коаліції. Основною метою союзників був захист комунікацій, і тим самим забезпечення військових зусиль коаліції.