Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Микола Костомаров

Національний банк України 20 квітня 2017  року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену громадському діячеві, історику, археографу, етнографу, фольклористу, письменнику і публіцисту. Микола Іванович Костомаров входив до складу багатьох наукових установ, був ідеологом товариства «Кирило-Мефодіївське братство», автором його програмного документа «Книга буття українського народу», відстоював право на самостійний і вільний розвиток української мови і літератури. Його літературна спадщина складається з десятків томів поезії, повістей, оповідань, науково-публіцистичних і полемічних статей.   

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 25000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі півколом напис «Україна», під яким малий Державний Герб України, у центрі – стилізовану композицію: на тлі газетних сторінок складено книги і на них розміщується глобус; праворуч написи: «2 ГРИВНІ 2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.     

На реверсі монети зображено портрет Миколи Костомарова; ліворуч від нього його факсиміле та роки життя: «1817-1885»; угорі півколом напис – «МИКОЛА КОСТОМАРОВ».

Художник: Демяненко Анатолій

Скульптор: Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

Біографія Миколи Костомарова.

4 (16) травня 1817 року в слободі Юрасовка Острогозького повіту Воронезької губернії народився Микола Костомаров.

1833 р. – Після закінчення гімназії Костомаров вступив до Харківського університету.

1837 р. – закінчив словесне відділення філософського факультету Харківського університету. Недовго служить в Кінбурнському драгунському полку в Острогозьку. Однак залишає військову службу і повертається до занять наукою.

1838 р. – в Москві слухає лекції професора Шевирьова, які згодом зробили чималий вплив на формування історичних поглядів Костомарова.

1842 р. – Костомаров підготував магістерську дисертацію «Про причини і характер унії в Західній Росії», однак захистити її не зміг з незалежних від нього причин.

1844 р. – захистив нову дисертацію на тему «Про історичне значення російської народної поезії».

У 1846 р. Костомаров був запрошений до Київського університету на кафедру історії, де прочитав курс лекцій зі слов’янської міфології.

1845-1847 рр. – стоїть на чолі створеного в Києві Кирило-Мефодіївського товариства.

1847-1848 рр. – після арешту проводить рік в Петропавлівській фортеці в Санкт-Петербурзі.

1848 р. – засланий до Саратова під поліцейський нагляд із забороною на викладання і видання книг.

1848-1856 рр. – служив у Саратовському статистичному комітеті, публікував статті з історії, економіки та культури Саратовської губернії, продовжував займатися історією. У Саратові він продовжував писати свою фундаментальну працю «Богдан Хмельницький», закінчив дослідження «Бунт Стєньки Разіна», а також почав нову роботу про внутрішній побут Російської держави XVI-XVII століть.

1856 р. – після звільнення від поліцейського нагляду отримав можливість опублікувати ряд своїх робіт.

1857 р. – Костомаров відправляється в подорож за кордон, де відвідує Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію, Австрію.

1859 р. – Костомаров був запрошений до Петербурзького університету на посаду професора російської історії. Друкується в журналах «Современник» і «Отечественные записки». Проводить знаменитий публічний диспут з істориком Погодіним «Про початок Русі».

1861-1863 рр. – бере участь у виданні першого українського громадсько-політичного і художньо-літературного журналу «Основа», що виходив українською та російською мовами.

1862 гр. – Костомаров змушений залишити Петербурзький університет через те, що відмовився підтримати протест професури і студентства проти поліцейських репресій.

1861-1884 рр. – історик працює в археографічній комісії, яка збирала документи з історії України. Під редакцією Костомарова вийшло 12 томів «Актів, що відносяться до історії Південної і Західної Росії, зібраних Археографічною комісією», а також 3 випуски «Пам’ятників старовинної російської літератури». За цей час Микола Іванович опублікував понад 200 праць, в більшості своїй присвячених соціально-політичній історії Росії та України.

1872 р. – за дослідження «Останні роки Речі Посполитої» Костомаров був удостоєний премії Академії наук. Пише свою найвідомішу працю «Російська історія в життєписах найважливіших її діячів».

1875 р. – Костомаров переніс висипний тиф, що дуже послабило його здоров’я.

1876 ​​р. – Костомаров став членом-кореспондентом російської Академії Наук.

7 (19) квітня 1885 року Микола Костомарова помер і був похований у Санкт-Петербурзі.

За матеріалами: heroes.profi-forex.org/ua

Фото з uk.wikipedia.org

  

«Історик Микола Іванович Костомаров у домовині» художник Ілля Рєпін, 1885 р.

Нова монета України серії «Відродження української державності»

До 100-річчя подій Української революції 1917 - 1921 років

Національний банк України 22 березня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену подіям, пов`язаним із боротьбою української нації за відновлення та утвердження власної державності, яка відбувалася у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки. Ці складні соціально-політичні події мали величезне значення для відновлення Україною незалежності у 1991 році. Потужний темперамент тих часів, відчуття історичних зрушень та змін справили значний вплив і на мистецтво, яке відображало збентеження, неспокій, невлаштованість у суспільстві. Концепцію монети вирішено в стилі авангардизму, що спонукає згадати світової слави майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю і національними традиціями повязаних з Україною, – Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Володимира Татліна, Олександру Екстер, Василя Єрмілова, Олександра Богомазова…

 Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі написи: "УКРАЇНА", номінал "5 ГРИВЕНЬ", малий Державний Герб України, рік карбування монети "2017"; на дзеркальному тлі зображено cтилізовану композицію: український прапор із тризубом у центрі, під яким розміщено композицію, що символізує зруйновану, розбиту Російську імперію; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч).

На реверсі монети зображено стилізовану композицію – динамічного кольорового прапороносця із синьо-жовтим стягом (використано тамподрук) на тлі зображення колон маніфестантів із прапорами і транспарантами, що символізують той драматичний історичний період в Україні із масовими мітингами, гаслами та закликами до незалежності, волі тощо; написи: "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ" (угорі), "1917 1921" (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій 

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 06.03.2017 № 122-рш

        Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1. Увести в обіг:

з 11 квітня 2017 року пам’ятну монету України «Лев»  із серії «Фауна в пам’ятках культури України» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 4 000 шт.;

з 20 квітня 2017 року пам’ятну монету України «Микола Костомаров» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 25 000 шт.;

з 11 травня 2017 року пам’ятну монету України «200 років Південноукраїнському національному педагогічному університету ім. К. Д. Ушинського» із серії «Вищі навчальні заклади України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

з 17 травня 2017 року пам’ятні монети України «Старий замок у м. Кам’янці-Подільському» із серії «Пам’ятки архітектури України»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 3 000 шт.;

номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 25 травня 2017 року пам’ятні монети України:

«125 років трамвайному руху в Києві» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

«Змія» із серії «Фауна в пам’ятках культури України» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 4 000 шт.

Новий долар США

В січні в США введено в обіг ювілейну монету 1 долар 2017 року Секвойя (Сакагавея – корінні американці)

 

Монета присвячена Секвойя – просвітителю з племені черокі. Він створив алфавіт, в який увійшло 85 знаків, що позначають мову рідного племені. Друга назва алфавіту «говорять листя». Вважається, що він був створений в 1821 році. У Секвойя було ще одне ім'я, яке він вибрав – Джордж Гіст. Просвітитель знав кілька мов, заснував газету з назвою «Черокі Фенікс». Її видавали на мові племені черокі. Австрійський ботанік Штефан Ендліхер назвав в його честь рід – Секвойя – хвойні дерева, що ростуть на Тихоокеанському узбережжі Північної Америки, вони досягають висоти понад 110 м – найвищі рослини на Землі.

На другій стороні зображено лик Сакагавеї, яка на руках тримає малюка. Вона знала кілька діалектів різних племен індіанців, тому допомагала експедиції освоювати землі.

Монета виготовлена на монетних дворах Філадельфії (Р) та Денвера (D) з міді з марганцево-латунним покриттям, тираж 37380000 шт.

  

Нові циркуляційні монети зʼявляться в обігу на Острові Мен в 2017 році

Протягом року на Острові Мен планується ввести в обіг нові циркуляційні монети, в даний час їх дизайн вже розроблений і представлений на затвердження місцевого парламенту – Тінвальд.

Дизайн обігових монет Острову Мен з цього року істотно зміниться, в новому вигляді постануть як реверси, так і аверси, при цьому технічні характеристики фактично залишаться колишніми (виняток становитиме трохи зменшився в розмірі пʼятіфунтовік).

Монети номіналами в 20 і 50 пенсів матимуть шестигранну форму.

Відомо, що 10 пенсів нового випуску прикрашає безхвоста кішка Острову Мен; на 20 пенсах – традиційний човен вікінгів тура. На біметалевій двофунтовій монеті зі сплаву міді, нікелю та цинку зображено руїни замку Рефьюджіо, а на монеті 5 фунтів – трискеліон, який є офіційним геральдичним символом Острова Мен.

У казначействі також підкреслили, що вводити на острові новий дванадцятигранний однофунтовік, який зʼявиться в обігу у Великобританії вже в березні, немає необхідності, оскільки проблем з підробкою таких монет тут немає.

Аверс для всіх монет – єдиний, на ньому зображений абсолютно новий портрет Її Величності Єлизавети II.

Якщо представлений дизайн буде прийнятий парламентом, то карбування нових циркуляційних монет Острову Мен почнеться вже в квітні, а в обігу вони зʼявляться в нинішньому році.

За матеріалами: www.museum-of-money.org

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Тетяна Яблонська

Національний банк України 21 лютого 2017  року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Тетяні Нилівні Яблонській – народній художниці України, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка та багатьох інших відзнак, ім’я якої своєрідний символ українського образотворчого мистецтва. Творчість Т. Яблонської – яскрава сторінка в історії українського мистецтва, її картини вирізняються багатим і вишуканим колоритом, зокрема: видатні полотна «Перед стартом», «Хліб», «Весна», «Льон», «Ранок», «Юність», «Життя продовжується».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 25000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис «Україна» (півколом праворуч); стилізований фрагмент картини Тетяни Яблонської «Льон» (1975 року); унизу: номінал «2 ГРИВНІ» (ліворуч), логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України та рік карбування монети «2017» (праворуч).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено портрет Тетяни Яблонської з палітрою в руках; ліворуч написи: «ЯБЛОНСЬКА ТЕТЯНА» (півколом), факсиміле художниці, під яким цифри «100».

Художник: Фандікова Наталія 

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Народилася 24 лютого 1917 року у місті Смоленськ (Російська імперія) у родині викладачів. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році – у Камʼянець-Подільський, потім у Луганськ, де у 1933 році Тетяна Яблонська закінчила сім класів неповної середньої школи і вступила до Київського художнього технікуму. Після його ліквідації, з 1935 по 1941 рік навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, (майстерня професора Федора Кричевського), який закінчила за фахом «художник-живописець».

У 1944-1952 роках – викладач рисунку, живопису та композиції Київського державного художнього інституту. Член Спілки художників України з 1944 року. У 1965-1966 роках – головний спеціаліст сектору інтерʼєру Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП). У 1966-1967 роках – викладач, у 1967-1973 роках – професор, у 1966-1968 роках – завідувач кафедри композиції, керівник майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту. У 1951-1958 роках –депутат Верховної Ради УРСР. У 1956-1962 роках – член правління Спілки художників України, з 1963 року – член правління Спілки художників СРСР.

Жила у Києві. Померла 17 червня 2005 року. Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища.

За матеріалами: uk.wikipedia.org.

Перша монета Росії випуску 2017 року номіналом 2 рублі присвячена географу

16 січня 2017 року  Банк Росії представив першу в нинішньому році пам'ятну монету з дорогоцінного металу. Створена вона в пам'ять про життя і діяльність відомого російського географа, талановитого ботаніка, статистика і громадського діяча Петра Семенова-Тян-Шанського. Приставку до свого прізвища він отримав за заслуги в дослідженні гірської системи Тянь-Шань, на той час недоступною для європейців. Вчений першим зібрав там цілі колекції з геології та природної історії. Був також відомим збирачем картин, гравюр, офортів. Мав величезну ентомологічну колекцією, яка налічувала близько 700 000 примірників.

190-а річниця з дня народження Петра Петровича відзначена випуском монети номіналом 2 рублі зі срібла-925, має вагу 15,55 г, діаметр 33 мм, гурт рифлений. Якість – «Proof», тираж 3000 шт.

 

Аверс: в нижній частині монети напис в три рядки: «БАНК РОСИИ», «2 РУБЛЯ», «2017 год» У центрі розміщено герб Росії. З боків вказані технічні характеристики нумізматичного предмету тазнак виробника. У верхній частині вміщено напис «РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ» і геометрична композиція.

Реверс: на тлі відомих гір відштампованих зображення мандрівного географа і вершників, що їдуть на верблюді і коні. Вгорі викарбуване: «П.П. Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович ». Внизу справа в два ряди вказано дати: «1827», «1914».

За матеріалами: http://www.coinsplanet.ru/

Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович (2(14) січня 1827 року – 26 лютого(11 березня) 1914 року –російський географ, статистик та мандрівник. Під його керівництвом створено багатотомне видання «Россия. Полное географическое описание нашого отечества» (19 томів, 1899-1914), у якому 7-й («Малороссия») і 14-й («Новороссия») томи присвячені Україні.

Досліджував Центральний Чорноземний район, подорожував у Швейцарії.

Сімнадцять разів підіймався на Везувій. Очолював експедицію на Тянь-Шань (1856-1857). Один із основоположників російської статистики й економічної географії. Створив школу російської географії, працював над установленням взаємозвʼязків та взаємодії природних компонентів. Широко застосовував метод порівняння. Був організатором першого Всеросійського перепису населення 1897 року. Керував багатотомним виданням «Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини» та «Мальовнича Росія» (1881-1885).

За матеріалами: uk.wikipedia.org

П.П. Семенов в 1857 році. З малюнка художника П.М. Кошарова, 

супутника Семенова в його тянь-шанський експедиції