Нова монета України серії «Пам’ятки архітектури України»

Старий замок у м. Кам`янці-Подільському

Національний банк України 17 травня  2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену легендарній Кам`янець-Подільській фортеці (замку), одній із найкрасивіших пам`яток архітектури України. Замок був головною оборонною спорудою в комплексі укріплень міста, неодноразово зазнавав змін та перебудовувався. Нині замок є складовою частиною Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України та напис «Україна»; у центрі на дзеркальному тлі – план старого замку у м. Камʼянці-Подільському; праворуч рік карбування монети – «2017», унизу номінал – «5 ГРИВЕНЬ»; праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено Камʼянець-Подільську фортецю та розміщено написи: «КАМʼЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ», «СТАРИЙ ЗАМОК» (півколом угорі).

Художник: Демяненко Анатолій

Скульптор: Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua

Кам'янець-Подільський замок належить до семи чудес України поряд з таким відомим творенням як Києво-Печерська Лавра. Його стратегічне розташування на річці Смотрич зіграло надзвичайно важливу роль в історії країни.

Кам'янець-Подільський замок найбільша будова, що піднімається над ландшафтом всього міста. Розташований на обриві півострова, що утворився річкою (древнє місто розташовується в петлі річки Смотрич), замок був надійно захищений з усіх боків і мав важливе стратегічне значення. Завдяки цьому Кам'янець став столицею краю і «крайнім бастіоном християнства», це був бажаний об'єкт для багатьох країн. Спочатку їм володіла Литва (в чиє правління і був побудований замок), потім Польща, Османська імперія, Росія, Радянський Союз, і, нарешті, Україна.

         Хоча заснування фортеці відноситься до сивої давнини, так як ця місцевість була заселена ще за часів Київської Русі, назва Кам'янець-Подільський вперше згадується в 1374 році в історичних записах.

Кам'яний замок побудували литовські князі Коріатовичі. За останню тисячу років ця фортеця зазнала незліченних змін. В середині XVI століття всі дерев'яні будівлі замінили кам'яними, і вони набули сучасного вигляду, які і сьогодні можна побачити, завітавши до Кам'янець-Подільська.

У XIX столітті Кам'янець-Подільський втратив своє військове значення і використовувався в якості в'язниці для злочинців, політичних полонених і боржників. У 1920-х і 1930-х роках замок був перетворений в культурний та історичний пам'ятник-музей.

         Сьогодні в Кам'янці збереглися кілька історичних пам'яток: замки, фортеці. Серед таких: башти Стефана Баторія та Вітряні ворота, собор св. Петра і Павла, а також декілька витворів історичної архітектури розташованих в центрі міста. Місцеві ринки наочно демонструють суміш української, польської та вірменської культури, які зібралися разом, щоб створити це місто.

У 2007 році замок у Кам'янці-Подільському був визнаний одним з семи чудес України. Демонструючи дванадцять великих веж, міцно укріплені стіни, міст через річку в Старе місто і багатство фантастичних видів і реліквій, цей замок є  визначною пам'яткою краю для туристів і мандрівників.

За матеріалами: tsikave.ostriv.in.ua

Нова монета України серії «Вищі навчальні заклади»

200 років Південноукраїнському національному педагогічному університету ім. К. Д. Ушинського

Національний банк України 11 травня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену одному з найстаріших навчальних закладів України, першому педагогічному вузу на півдні нашої держави, заснованому 2 травня 1817 року в м. Одесі при Рішельєвському ліцеї. Відповідно до статуту Рішельєвського ліцею Головний Педагогічний інститут засновано для «…підготовки розумних і здібних учителів, які з успіхом зможуть навчати інших того, чого навчалися самі».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, напис «Україна»; рік карбування монети – «2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України та номінал «2 ГРИВНІ»; у центрі на дзеркальному тлі – фрагмент логотипу Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, під яким написи: «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО 200 РОКІВ».

На реверсі монети розміщено зображення сучасної будівлі університету та написи: «GLORIA ET HONOR TIBI MAGISTER!» (угорі півколом), «ODESA» (унизу).

Художник: Атаманчук Володимир

Скульптор: Іваненко Святослав, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нова монета України

Пісенний конкурс «Євробачення-2017»

Національний банк України 11 травня  2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену проведенню 62-го пісенного конкурсу «Євробачення-2017» в Україні.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: у центрі на дзеркальному тлі – малий Державний Герб України, під яким напис «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу ліворуч); угорі півколом стилізовану композицію: панорама міста, на якій зображено Архістратига Михаїла та напис «КИЇВ».

На реверсі монети зображено офіційний слоган та логотип пісенного конкурсу «Євробачення-2017»: кольорові буси, у центрі яких синьо-жовте серце, а також написи «EUROVISION SONG CONTEST KYIV 2017» та «CELEBRATE DIVERSITY» (Шануймо розмаїття).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій 

Скульптор: Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 27.04.2017 № 274-рш

Відповідно до статей 33-35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

Увести в обіг:

з 01 червня 2017 року пам'ятні монети України «Перегузня» із серії «Флора і фауна України»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 3 000 шт.;

номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 20 червня 2017 року пам'ятні монети України:

         «Йосиф Сліпий» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

         «400 років Луцькому Хрестовоздвиженському братству» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

із 11 липня 2017 року пам'ятні монети України із серії «Видатні особистості України»:

«Іван Айвазовський» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

         «Михайло Петренко» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 25 липня 2017 року пам'ятні монети України:

         «85 років Київській області» із серії «Області України» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

         «Колесо життя» номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – З 000 шт.

Витяг із рішення Правління НБУ від 26.04.2016 № 269-рш

Відповідно до статей 33-35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

Увести в обіг:

з 11 травня 2017 року пам'ятну монету України «Пісенний конкурс "Євробачення-2017"» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Микола Костомаров

Національний банк України 20 квітня 2017  року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену громадському діячеві, історику, археографу, етнографу, фольклористу, письменнику і публіцисту. Микола Іванович Костомаров входив до складу багатьох наукових установ, був ідеологом товариства «Кирило-Мефодіївське братство», автором його програмного документа «Книга буття українського народу», відстоював право на самостійний і вільний розвиток української мови і літератури. Його літературна спадщина складається з десятків томів поезії, повістей, оповідань, науково-публіцистичних і полемічних статей.   

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 25000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі півколом напис «Україна», під яким малий Державний Герб України, у центрі – стилізовану композицію: на тлі газетних сторінок складено книги і на них розміщується глобус; праворуч написи: «2 ГРИВНІ 2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.     

На реверсі монети зображено портрет Миколи Костомарова; ліворуч від нього його факсиміле та роки життя: «1817-1885»; угорі півколом напис – «МИКОЛА КОСТОМАРОВ».

Художник: Демяненко Анатолій

Скульптор: Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

Біографія Миколи Костомарова.

4 (16) травня 1817 року в слободі Юрасовка Острогозького повіту Воронезької губернії народився Микола Костомаров.

1833 р. – Після закінчення гімназії Костомаров вступив до Харківського університету.

1837 р. – закінчив словесне відділення філософського факультету Харківського університету. Недовго служить в Кінбурнському драгунському полку в Острогозьку. Однак залишає військову службу і повертається до занять наукою.

1838 р. – в Москві слухає лекції професора Шевирьова, які згодом зробили чималий вплив на формування історичних поглядів Костомарова.

1842 р. – Костомаров підготував магістерську дисертацію «Про причини і характер унії в Західній Росії», однак захистити її не зміг з незалежних від нього причин.

1844 р. – захистив нову дисертацію на тему «Про історичне значення російської народної поезії».

У 1846 р. Костомаров був запрошений до Київського університету на кафедру історії, де прочитав курс лекцій зі слов’янської міфології.

1845-1847 рр. – стоїть на чолі створеного в Києві Кирило-Мефодіївського товариства.

1847-1848 рр. – після арешту проводить рік в Петропавлівській фортеці в Санкт-Петербурзі.

1848 р. – засланий до Саратова під поліцейський нагляд із забороною на викладання і видання книг.

1848-1856 рр. – служив у Саратовському статистичному комітеті, публікував статті з історії, економіки та культури Саратовської губернії, продовжував займатися історією. У Саратові він продовжував писати свою фундаментальну працю «Богдан Хмельницький», закінчив дослідження «Бунт Стєньки Разіна», а також почав нову роботу про внутрішній побут Російської держави XVI-XVII століть.

1856 р. – після звільнення від поліцейського нагляду отримав можливість опублікувати ряд своїх робіт.

1857 р. – Костомаров відправляється в подорож за кордон, де відвідує Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію, Австрію.

1859 р. – Костомаров був запрошений до Петербурзького університету на посаду професора російської історії. Друкується в журналах «Современник» і «Отечественные записки». Проводить знаменитий публічний диспут з істориком Погодіним «Про початок Русі».

1861-1863 рр. – бере участь у виданні першого українського громадсько-політичного і художньо-літературного журналу «Основа», що виходив українською та російською мовами.

1862 гр. – Костомаров змушений залишити Петербурзький університет через те, що відмовився підтримати протест професури і студентства проти поліцейських репресій.

1861-1884 рр. – історик працює в археографічній комісії, яка збирала документи з історії України. Під редакцією Костомарова вийшло 12 томів «Актів, що відносяться до історії Південної і Західної Росії, зібраних Археографічною комісією», а також 3 випуски «Пам’ятників старовинної російської літератури». За цей час Микола Іванович опублікував понад 200 праць, в більшості своїй присвячених соціально-політичній історії Росії та України.

1872 р. – за дослідження «Останні роки Речі Посполитої» Костомаров був удостоєний премії Академії наук. Пише свою найвідомішу працю «Російська історія в життєписах найважливіших її діячів».

1875 р. – Костомаров переніс висипний тиф, що дуже послабило його здоров’я.

1876 ​​р. – Костомаров став членом-кореспондентом російської Академії Наук.

7 (19) квітня 1885 року Микола Костомарова помер і був похований у Санкт-Петербурзі.

За матеріалами: heroes.profi-forex.org/ua

Фото з uk.wikipedia.org

  

«Історик Микола Іванович Костомаров у домовині» художник Ілля Рєпін, 1885 р.

Нова монета України серії «Відродження української державності»

До 100-річчя подій Української революції 1917 - 1921 років

Національний банк України 22 березня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену подіям, пов`язаним із боротьбою української нації за відновлення та утвердження власної державності, яка відбувалася у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки. Ці складні соціально-політичні події мали величезне значення для відновлення Україною незалежності у 1991 році. Потужний темперамент тих часів, відчуття історичних зрушень та змін справили значний вплив і на мистецтво, яке відображало збентеження, неспокій, невлаштованість у суспільстві. Концепцію монети вирішено в стилі авангардизму, що спонукає згадати світової слави майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю і національними традиціями повязаних з Україною, – Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Володимира Татліна, Олександру Екстер, Василя Єрмілова, Олександра Богомазова…

 Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі написи: "УКРАЇНА", номінал "5 ГРИВЕНЬ", малий Державний Герб України, рік карбування монети "2017"; на дзеркальному тлі зображено cтилізовану композицію: український прапор із тризубом у центрі, під яким розміщено композицію, що символізує зруйновану, розбиту Російську імперію; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч).

На реверсі монети зображено стилізовану композицію – динамічного кольорового прапороносця із синьо-жовтим стягом (використано тамподрук) на тлі зображення колон маніфестантів із прапорами і транспарантами, що символізують той драматичний історичний період в Україні із масовими мітингами, гаслами та закликами до незалежності, волі тощо; написи: "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ" (угорі), "1917 1921" (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій 

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua