150 років трансатлантичному телеграфному кабелю

          Канадський королівський монетний двір виготовив монету номіналом 1 канадський долар з дорогоцінний метал – срібло 999-ї проби, якість карбування – «Proof», маса – 23,17 г, діаметр – 36,07 мм, тираж – 20000 штук.

На аверсі монети портрет королеви Єлизавети II роботи Сюзанни Блант (Susanna Blunt) і написи «ELIZABETH II • D. G. REGINA» (Dei Gratia Regina = By the Grace of God, Queen – З волі Божої, Королева)

        

На реверсі зображений британський пароплав «Грейт Істерн» (найбільше судно тих часів), який в 1864 році було вирішено задіяти в якості кабелепрокладача. Зліва ініціали художника «YB» (Yves Bеrubе), праворуч – рік карбування «2016». Зверху – номінал «DOLLAR». Під зображенням судна розташована Карта прокладки телеграфного кабелю через Атлантику і назва держави-емітента «CANADA».

Трансатлантичний телеграфний кабель – кабель, що використовується, передає телеграфний сигнал, прокладений по дну Атлантичного океана в XIX-XX ст.

Перший трансатлантичний телеграфний кабель був з великими труднощами прокладений в 1857-1858 кораблями «Агамемнон» і «Ніагара», проте вже через місяць після першої телеграми, у вересні 1858 зв’язок по ньому припинилася. За наступні кілька років було створено 75 коротших підводних телеграфних ліній, в тому числі транссередземноморська (1500 км).

У 1864 році почалося укладання 5100 км кабелю з поліпшеною ізоляцією, як кабелепрокладача було вирішено задіяти британський пароплав «Грейт Істерн». Для розміщення додаткового обладнання і бухт з кабелем зняли два котла.

31 липня 1865 року, під час укладання, стався обрив кабелю. Лише в 1866 році з другої спроби вдалося укласти кабель, який забезпечив довгостроковий телеграфний зв’язок між Європою та Америкою. Цікаво відзначити, що обірваний в 1865 році кабель був знайдений, після чого був з’єднаний  з відсутньою частиною і зміг успішно функціонувати.

«Грейт Істерн» (англ. Great Eastern, до спуску на воду носив ім’я «Левіафан») – британський пароплав, спроектований Ізамбард Брюнелем і спущений на воду в 1858 році. Призначався для рейсів до Індії навколо Африки без поповнення запасів палива. У 1864 році з «Грейт Істерн» зробили кабелеукладчік. Вважався найбільшим в світі кораблем XIX століття. Параметри досягнуті «Грейт Істерн» були перевершені лише через багато десятиліть потому.