Останній бій крейсера «Сідней»

Для Острови Ніуе викарбовано пам'ятну монету, присвячену 75-ій річниці загибелі крейсера Королівського австралійського військово-морського флоту.

На срібній монеті зображений легкий океанський крейсер «Сідней», введений в експлуатацію в 1935 р.

Номінал монети – 1 новозеландскій долар, дорогоцінний метал – срібло 925-ї проби, якість карбування – «Proof», маса – 25 г, діаметр – 40 мм, тираж – 1000 штук.

 

На аверсі монети «Крейсер "Сідней"» викарбувано портрет Її Величності королеви Великобританії Єлизавети II, навколо якого розташовані написи, розділені крапками: «ELIZABETH II», «NIUE 2016», «ONE DOLLAR», «1OZ 999 SILVER».

На реверсі срібної монети зображено австралійський крейсер, що веде вогонь по ворогу. У нижній частині монети на стрічці є напис – «HMAS SYDNEY II» (позначення «II» зазначено, щоб відрізняти даний крейсер від однойменного австралійського корабля, який брав участь у Першій світовій війні). Уздовж краю монети зображений корабельний канат. Реверс відрізняє високий рельєф.

За матеріалами: www.gold10.ru

HMAS Sydney (1934)

HMAS Sydney (Her Majesty's Australian Ship) – (Австралійський корабель Її королівської величності «Сідней») – легкий крейсер типу «Ліндер» Королівського австралійського військово-морського флоту (RAN) в 1934-1941 роках.

«Сідней» домігся великого успіху на початку Другої світової війни в бою у мису Спаду, проте 19 листопада 1941 року був потоплений німецьким допоміжним крейсером «Корморан», який був по суті переробленим торговим судном. У тому бою весь екіпаж корабля (645 осіб) загинув, що зробило загибель крейсера найбільшою втратою австралійського флоту в історії. Це також був найбільший союзний корабель, який загинув з усією командою.

Пошуки «Сіднея» після війни не припинялися. Дослідники регулярно повідомляли про виявлення останків австралійського крейсера, але кожен раз виявлялося, що сталася помилка. Лише в березні 2008 року австралійський прем’єр підтвердив знахідку останків обох кораблів. «Корморан» і «Сідней» лежать на глибині близько 2,5 кілометра приблизно в 20 морських милях один від одного, і в двохсот милях на північний захід від Карнарвона, Австралія.

 

HMAS Sydney в 1940 році

Австралійці розгадали таємницю загибелі крейсера «Сідней»

Австралійським експертам вдалося виявити причину самої загадкової катастрофи в історії Військово-морських сил, пов’язану із загибеллю гордості флоту крейсера «Сідней» в листопаді 1941 року, повідомляє Agence France-Presse. Катастрофа, що призвела до загибелі понад шестисот чоловік, сталася через «майже незрозумілою» помилкою капітана корабля.

Як уточнює агентство, дослідженням якого керував експерт Теренс Коул (Terence Cole) в своїй доповіді обсягом в півтори тисячі сторінок зробив висновок, що капітан Джозеф Бернетт (Joseph Burnett) допустив непрощенну помилку, не віддавши наказу свого екіпажу заступити на бойові пости при наближенні до ворожого кораблю – німецькому допоміжному крейсеру «Корморан».

Це сталося через те, що рейдер, або так званий «винищувач торгових суден», був замаскований під голландське цивільне судно. Бернетт, як стверджує дослідник, раніше отримав інформацію про те, що в цьому районі океану знаходиться німецький рейдер. У той же час, повідомлень з приводу голландських торгових кораблів йому не передавали.

Те, що капітан проігнорував ці факти, не вважаючи за помічений корабель загрозою, Коул вважає великою помилкою. В результаті, як стверджує експерт, «Сідней» наблизився до «Корморана» на небезпечну відстань, де всі його тактичні переваги зводилися нанівець, а німецький корабель отримав можливість атакувати, використавши ефект несподіванки.

Коул також прийшов до висновку, що як мінімум 70 відсотків членів екіпажу «Сіднея», швидше за все, були вбиті в результаті обстрілу противником. Решта матроси затонули разом з крейсером. «Корморан» також зазнав великих втрат в бою – близько 80 осіб.

Німецький допоміжний крейсер «HSK Kormaran»

Нагадаємо, що «Корморан» і «Сідней» затонули під час битви 19 листопада 1941 року. На борту австралійського корабля знаходилися 645 чоловік. Нікому з них вижити не вдалося. У той же час 317 з 397 членів екіпажу «Корморан» встигли врятуватися на шлюпках. Обидва корабля були виявлені австралійцями в березні 2008 року приблизно в 200 морських милях від західного узбережжя країни.

Уламки крейсера «HMAS Sydney» лежать на глибині 2468 м

Монумент загиблим морякам крейсера «HMAS Sydney», на заході Австралії

За матеріалами: ru.wikipedia.org, lenta.ru

Нова монета України з серії «Стародавні міста України» «Давній Малин»

Національний банк України 28 липня 2016 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену місту Малину, розташованому на берегах річки Ірші, притоки Тетерева, яке, за археологічними даними, має давню історію. У смузі сучасного міста збереглися рештки стародавнього городища, яке виникло на межі VIII-IX ст. як укріплений пункт одного зі східнослов`янських племен, що входили до Древлянського племінного союзу.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: сувій банкнотного паперу, на якому зображено паперову фабрику, засновану в другій половині XIX ст.; угорі – стилізованого паперового птаха; ліворуч – малий Державний Герб України, напис «УКРАЇНА», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2016» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети в центрі зрізу старого дерева, що символізує древлянські землі, зображено стилізований давній град, праворуч і ліворуч від якого написи «ДАВНІЙ МАЛИН»

Художник: Фандікова Наталія

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Демяненко Анатолій

 За матеріалами: www.bank.gov.ua

ІСТОРІЯ МІСТА МАЛИН

Малин – районний центр Житомирської області, місто обласного підпорядкування, розташоване на берегах річки Ірші (лівої притоки Тетерева, басейн Дніпра) за 119 кілометрів на північний захід від Києва і за 88 кілометрів від Житомира (по автодорогах). У південній частині міста в Іршу впадає її права притока річка Здрівля. Населення – 26934 чоловік (за даними Державного комитету статистики України на 1 січня 2013 року). Археологічні дослідження, проведені на місці давньоруського городища, розташованого в 3 кілометрах вниз за течією річки Ірші від сучасного центру Малина, дозволяють утерждала, що зміцнення на цьому місці виникло не пізніше VIII століття як укріплений “град” древлян. Літописі за 946 рік розповідають, що княгиня Ольга, щоб помститися древлянам за смерть князя Ігоря, здійснила похід на древлянські міста і спалила один з найбільш укріплених міст древлян Іскоростень. У другій половині X століть життєдіяльність городища Малина припинилася. На деякий час життя тут відновилася в XII-середині XIII сторіччя, проте перервалася в результаті нашестя монголо-татар. Приблизно в XVI-XVII столітті (коли відбувалися безперервні набіги татарських орд на територію Правобережної України) Малинське городище встановлюватися на колишньому місці як один з невеликих замків Овруцької волості Київського воєводства.

Походження назви Малин

Назва Малин виводять від імені древлянського князя Мала, який, як розповідають літописи, після вбивства древлянами князя Ігоря в 945 році пропонував руку княгині Ользі. Цю версію висунув ще в XIX сторіччі відомий краєзнавець Л.І.Похилевич. Такої ж думки дотримувалися і історики XIX сторіччя. Так, Б.А. Рибаков називав Малин “доменіальним містом князя Мала в Древлянській землі, який донині носить його ім’я”. Однак, з’явилися й інші гіпотези щодо походження назви Малина. Так, А.М.Членов висунув версію, що Малин, хоча, схоже, і був закладений Малому, але названий на честь дочки Мала древлянського Малуші (або Малі). Літописи називають Малушу ключницею княгині Ольги, дочкою Малка Любечанина, матір’ю князя Володимира. Ця версія існує на основі припущення, підтримуваного А. А. Шахматова, що Малко Любечанин і є древлянський князь Мал, згадуваний в літописах.

Малин у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої

Як свідчать документи, датовані 1415 роком або пізніше, в той час Малинська земля належала до маєтків Києво-Софійської митрополичої кафедри. У 1471 року Київське князівство було ліквідовано і перетворено на воєводство, куди входили Житомирський і Овруцький повіти. У XVI столітті Малинська волость входила в Овруцький повіт Київського воєводства. Перші письмові згадки про власників Малина з’являються тільки з часів польського короля Олександра Ягеллончика (великий князь литовський з 1492 роки, король польський з 1501 по 1506 рік). У ті часи волостю володів Гринько Внучкевіч, одна з дочок якого вийшла заміж за старого місцевого роду Івана Єльця, перебував до решти маєткам Єльців Малин. За часів визвольної війни Богдана Хмельницького 1648-1654 років маєтки Єльців прийшли у великий занепад. Так, якщо перед початком козацьких війн у Малині було 40 домогосподарств, то до 1691 їх залишилося лише 7 – більшість жителів, побоюючись набігів і руйнувань, пішли за Дніпро.

Малин з другої половини XVII століття до теперішнього часу

Після Переяславської ради 1654 року територія, де розташований сучасний Малин, увійшла до складу Московського царства, а після Андрусівського перемир’я 1667 роки, як і велика частина Правобережної України, відійшла до Польщі. Після другого поділу Польщі в 1793 році Малин увійшов до складу Радомишльського повіту Київської губернії. У 1866 році Малин став волосним центром. До кінця XIX століття населення Малина становило +4256 чоловік. У 1923 році в результаті адміністративно-територіальної реформи повіти були перетворені в округи, а волості в райони. У київській губернії був створений, в тому числі, і Малинський округ. У 1924 році Малинський округ був ліквідований, Малинський район переданий Житомирському округу Волинської губернії. У 1925 році Малинський район був приєднаний до Коростенському округу. Також в 1925 році Малин був віднесений до категорії селищ міського типу. У 1937 році при утворенні Житомирської області в неї був переданий і Малинський район з Київської області. У 1938 році Малин отримав статус міста районного підпорядкування, а в 2003 році-міста обласного підпорядкування.

                                                                                         За матеріалами: moyaosvita.com.ua 

Нова монета України з серії «Флора і фауна»

Національний банк України 20 липня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену  зникаючому виду багаторічної трав`яної рослини з родини Зозулинцевих, або Орхідних, занесеної до Червоної книги України, – Зозулиним черевичкам справжнім. Ці чарівні квіти, одні з найвідоміших орхідей Північної півкулі, своєю оригінальною красою нагадують черевички східних народів.

    Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

        

 

На аверсі монети в обрамленні вінка, утвореного із зображень окремих видів флори і фауни, розміщено малий Державний Герб України та написи: «Україна», «2 ГРИВНІ», «2016» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

       На реверсі монети зображено кольорові зозулині черевички справжні (використано тамподрук) та розміщено написи півколом: «ЗОЗУЛИНІ ЧЕРЕВИЧКИ СПРАВЖНІ» (угорі), «CYPRIPEDIUM CALCEOLUS L.» (унизу).

Художник: Дем’яненко Володимир

Скульптор: Дем’яненко Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Нові монети Придністров’я

C 15 липня 2016 року Придністровський республіканський банк вводить в обіг пам'ятні монети з недорогоцінних металів номіналом 1 рубль серії «Меморіали військової слави Придністров'я»:

1. «Меморіал Слави м. Рибниця»;

2. «Меморіальний комплекс «Площа героїв» м. Бендери»

 

 

Характеристика монет:

Номінал: 1 рубль

Метал: сталь із нікелевим покриттям

Діаметр: 22,0 мм

Маса: 4,65 гр

Гурт: гладкий

Тираж: 50 000 штук

Опис монет:

Аверс монет: у центрі – зображення Державного герба України; по колу написи: вгорі – «ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ БАНК», внизу – рік карбування монети «2016»; в нижній частині під гербом – номінал «1 РУБЛЬ».

Реверс монети «Меморіал Слави м. Рибниця»: в центрі – зображення стели на тлі напису «НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ», розташованої на меморіалі з вічним вогнем; вгорі – напис «МЕМОРІАЛ СЛАВИ»; внизу – напис «м. РИБНИЦЯ».

Реверс монети «Меморіальний комплекс «Площа героїв» м. Бендери»: в центрі – зображення меморіального комплексу: знаряддя на п'єдесталі, вічний вогонь і стела; вгорі – напис «ПЛОЩА ГЕРОЇВ», внизу – напис «м. БЕНДЕРИ».

         Частина пам'ятних монет буде поміщена в упаковку-буклет.

Пам'ятні монети Придністровського республіканського банку з недорогоцінних металів зразка 2016 року є законним засобом обігу і платежу на території Придністровської Молдавської Республіки, обов'язкові до прийому за номінальною вартістю до всіх видів платежів усіма організаціями незалежно від форми власності та сфери діяльності.

За матеріалами: www.cbpmr.net

На монеті зі срібла показаний бій з марсіанами

Австралійський монетний двір м. Перт відчеканив монету, яка продовжує серію «Знамениті кораблі, які ніколи не плавали».

        

 Нова колекційна монета присвячена 150-ій річниці з дня народження Герберта Уеллса (англ. – Herbert Wells; 1866-1946) – відомого англійського письменника, автора науково-фантастичних романів «Війна світів», «Людина-невидимка», «Перші люди на Місяці» , «Машина часу» та інших.

На срібній монеті зображений фрагмент з роману «Війна світів» – бій міноносця «Син грому» з марсіанами.

Номінал монети – 1 долар Тувалу, дорогоцінний метал – срібло 999-ї проби, якість карбування – «Proof», маса – 31.135 г., діаметр – 40,60 мм, товщина – 4 мм, тираж – 3000 штук.

На аверсі монети «Син Грома» зображено портрет Її Величності Єлизавети II роботи Ієна Ренк-Бродлі (Ian Rank-Broadley FRBS). Уздовж краю монети викарбувані написи – «QUEEN ELIZABETH II», «1OZ 999 SILVER», «2016», «TUVALU», «1 DOLLAR».

На реверсі срібної монети показаний міноносець «Син грому», атакуючий корабель-треножник прибульців. У верхній частині півколом викарбувано напис – «The War of the Worlds» («Війна світів»). У нижній частині, також півколом, написано назву міноносця – «HMS Thunder Child».

Монету «Син грому» можна купити на Австралійському монетному дворі м. Перт за 90 австралійських доларів (1682 гривні за курсом НБУ).

За матеріалами: www.gold10.ru