Translate

3 червня 2017 р.

Нова монета України серії «Флора і фауна»

Перегузня
Національний банк України 1 червня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену рідкісному виду хижих ссавців родини Куницевих – Перегузні звичайній, зникаючому виду, включеному до Червоної книги України. Перегузня – хижак фауни нашої країни, що має строкате забарвлення. В Україні поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської областей. Живе в цілинних степах, у норах, на поверхню вилазить рідко – вночі або в сутінки.
Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.
 

На аверсі монети в обрамленні вінка, утвореного із зображень окремих видів флори і фауни, розміщено малий Державний Герб України та написи: «Україна», «2 ГРИВНІ», «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети зображено кольорову перегузню (використано тамподрук) та розміщено написи півколом: «VORMELA PEREGUSNA» (угорі), «ПЕРЕГУЗНЯ». (унизу).
Художник: Демʼяненко Володимир, Фандікова Наталія
Скульптор: Демʼяненко Володимир, Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua 

Перегузня звичайна (назва походить від латинського Vormela peregusna) являє собою невелику тваринку незвичайного окрасу. Це найближчий родич тхора і ласки, а в перекладі з латинської, її назва звучить як «маленький хробак».
Це досить рідкісна тварина родини куницевих ряду хижих. Основним окрасом спини є буро-коричневий, по якому розкидані численні смуги і плями жовтого кольору, що утворюють складний малюнок так званого чепрачного кольору. Вуха великого розміру покриті світлим волоссям великої довжини. Хвіст тварини, покритий хутром жовто-бурого кольору.
Часто перегузня зустрічається в порослих саксаулом пустелях і напівпустелях, що чергуються з рівнинами. Може підніматися по гірському степу до висоти 3000 метрів. Два підвиди зустрічаються в Казахстані.

Про звички перегузні сказати можна те, що більшу частину світлового дня звірятко мешкає в норі, виритій ним самим, або відібраної у своєї здобичі – ховраха або піщанки. Вночі виходить на полювання.
Перегузня агресивна до чужинців на своїй території, спілкується з одноплемінниками лише в період спарювання. Відчувши небезпеку, тваринка стає в загрозливу позу, ставши на задні кінцівки і розпушивши хвіст.
        Чисельність перегузні значно скоротилася; вона залежить від кількості основного об’єкта харчування – ховрахів і піщанок. Також на скорочення чисельності впливають такі фактори: перетворення цілини в орні землі; застосування отрутохімікатів з метою боротьби з гризунами; браконьєрство.
Основною здобиччю перегузні є дрібні хребетні – ховрахи, піщанки, тушканчики, хом’яки, а також птахи і ящірки. Тварин котрі утримуються в неволі, годують мишами і м’ясом.
Чисельність перегузні безпосередньо залежить від кількості кормової бази, а на неї впливають агротехнічні заходи, зміни ландшафту, знищення гризунів. Також згубно на кількість перегузні в природі впливає випас худоби там, де мешкає звірятко.
Тварини віддають перевагу самотності. Спілкування з компанією родичів у серпні та вересні є сезоном парування перегузні. Малюки з’являються на світ у лютому-березні, їхня кількість у виводку від 3 до 8, частіше 3 або 4 дитинчати.   

     Захисні заходи для збереження чисельності. Сюди відноситься викорінення браконьєрства, вибір місця для випасу худоби, вивчення життя перегузні, для виведення в розплідниках.


За матеріалами: aroundnature.info/uk/pereguznya/

Немає коментарів:

Дописати коментар