Василь Ремесло
Національний банк України 4 вересня 2017 року ввів в
обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену всесвітньо відомому вченому, талановитому
селекціонеру, академіку, «творцю» пшеничного колоса – Василю Миколайовичу
Ремеслу. В.М.Ремесло закріпив за Україною статус «житниці Європи»,
селекціонував 40 сортів зернових колосових культур, які й досі є донорами для
сортів пшениць як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Він автор сортів
озимої пшениці Миронівська 264, Миронівська 808, Миронівська ювілейна,
Миронівська рання, Миронівська яра та багато інших, які значно підвищили
врожайність основної хлібної культури в Україні та за кордоном.
Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування
– спеціальний анциркулейтед,
маса – 12,8 г, діаметр – 31,0 мм,
тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.
На аверсі монети розміщено: угорі
напис «Україна» та малий Державний Герб України (праворуч); на дзеркальному тлі
зображено жінку, яка тримає снопи пшениці; унизу: ліворуч – рік карбування
монети «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України;
праворуч – номінал «2 ГРИВНІ».
На реверсі монети зображено портрет
Василя Ремесла, прикрашений колосками; ліворуч півколом написи: «ВАСИЛЬ РЕМЕСЛО»,
праворуч – роки його життя «1907-1983».
Художник: Кочубей Микола
Скульптор: Атаманчук Володимир
За матеріалами: bank.gov.ua
Ремесло Василь Миколайович (10.02.1907, містечко Теплівка Пирятинського
пов. Полтавської губ., тепер село Пирятинського р-ну Полтавської
обл. – 04.09.1983, м. Київ) —
учений, селекціонер-рослинник.
Народився в селянській сім’ї. У 1922-1924 рр. навчався
в Лубенській сільськогосподарській профшколі, у 1924-1928 рр. – в
Маслівському інституті селекції й насінництва (с. Маслівка, тепер Миронівського
р-ну Київської обл.). З 1928 р. працював агрономом
в Укррадгоспоб’єднанні (м. Харків), пізніше – в радгоспі «Відродження»
Мелітопольського р-ну Запорізької обл.; з 1929 р. – агроном-апробатор
і член правління в Кременчуцькій укрнасіннєспілці. Того ж року призваний до
Червоної армії, до 1930 р. служив рядовим артилерійського полку
Ленінградського військового округу. З 1930 р. – науковий
співробітник Дагестанської дослідно-селекційної станції ім. М.Ахундова в м. Дербент
(тепер Республіка Дагестан, РФ); у 1931-1933 рр. – агроном у Насіннєспілці при
Наркомземі СРСР у м. Москва; з 1933 р. – завідувач сортоділянки
на Ново-Уренській (Ульяновська обл., тепер РФ) селекційній станції. З 1938
р. – заступник директора Сєверодонецької державної селекційної станції (тепер
Луганська обл.), з 1941 р. – її директор. У травні 1942 р. мобілізований
до Червоної армії. З 1945 р. поновив роботу
на Сєверодонецькій станції; з 1948 р. – заступник директора з наукової роботи,
а з 1964 р. – директор Миронівської селекційно-дослідної станції
ім. В.Старченка.
З 1964 р. – доктор сільськогосподарських
наук, академік ВАСГНІЛ; з 1974 р. – академік Академії наук СРСР.
Лауреат Ленінської премії (1963), Національної премії НДР (1976),
Державної премії СРСР (1979), двічі Герой Соціалістичної Праці (1966 і 1977).
Член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук НДР (з 1974),
член Європейської наукової асоціації з селекції рослин «Еукарпія». Помер
у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Учений працював у галузі селекції й насінництва
сільськогосподарських рослин. Розробив оригінальні методи селекції, в основі яких
лежить спрямована зміна ярових форм на озимі й озимих – на ярові під впливом
чинників зовнішнього середовища. Вивів близько 40 нових сортів пшениці. Творець
всесвітньо відомих сортів пшениці «Миронівська» та гібриду пшениці й жита
«Тритікам». Автор більш ніж 200 наукових праць (зокрема
5 монографій).
За матеріалами: www.ukrainians-world.org.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар