100 років Національній академії образотворчого
мистецтва і архітектури
Національний банк України 7 грудня 2017
року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену100-річчю Національної академії образотворчого
мистецтва і архітектури – спадкоємиці Української академії мистецтва, яка була
заснована 18 грудня 1917 року з ініціативи видатних державників, діячів
культури, художників у час великих надій та важких випробувань для України.
Основною метою першого в Україні вищого художнього навчального закладу було
плекання мистецької школи на ґрунті традицій національної і світової культури.
Монету виготовлено з нейзильберу,
категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед,
маса – 12,8 г, діаметр – 31,0 мм,
тираж – 35000 штук. Гурт монети – рифлений.
На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний
Герб України, під яким зазначено рік карбування – «2017», напис півколом «NАЦІОNАЛЬNИЙ
БАNК УКРАЇNИ»; у центрі – восьмикутник на дзеркальному тлі в обрамленні
рослинного орнаменту із зображенням профілю богині Мінерви – покровительки
мистецтв; унизу – позначення номіналу – «2 ГРИВНІ»; праворуч – логотип
Банкнотно-монетного двору Національного банку.
На реверсі монети розміщено: зображення будівлі
академії, під якою позначено роки «1917» і «2017»; написи: «100 РОКІВ» (угорі)
та «NАЦІОNАЛЬNА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ» (унизу).
Художник: Кочубей Микола
Скульптор: Чайковський Роман, Атаманчук Володимир
За матеріалами: bank.gov.ua
Національна академія образотворчого
мистецтва і архітектури
Заснована у
грудні 1917 року Українська академія мистецтва стала передумовою
довгоочікуваної організації художньої освіти в Україні.
Основними
ініціаторами її створення були видатні діячі культури, науки і мистецтва
академік М.Грушевський, вчені Д.Антонович і Г.Павлуцький, художники В.Кричевський
і Ф.Кричевський, М. Бойчук, О.Мурашко, Г. Нарбут, М. Бурачек, М.Жук, Л.
Маневич.
За роки свого
існування навчальний заклад зазнав неодноразових реорганізацій та перебудов.
Особливо інтенсивно реформаторські процеси відбувалися протягом двох
пореволюційних десятиріч, коли час від часу змінювалися мистецька орієнтація
закладу та його назва. Так, 1922 року після довгих суперечок щодо підготовки
художніх кадрів, спроможних вирішувати проблеми «естетизації» навколишнього
середовища, академію перетворили на Інститут пластичних мистецтв, який після
злиття у 1924 році з Київським архітектурним інститутом отримав нову назву -
Київський художній інститут.
Уже тоді
виникла ідея створення оновленої Академії мистецтв України. Спеціальна комісія
на чолі з академіком АН України О.Новицьким підготувала й подала на розгляд
уряду необхідні матеріали з метою створення Академії мистецтвознавства України.
Але почалася доба репресій творчої інтелігенції, насамперед щодо найкращих її
представників. Протягом 1934-35 навчального року була проведена чергова
реорганізація мистецької освіти. Київський інститут отримав назву Український
художній інститут, а 1939 року – Київський державний художній інститут.
Наприкінці 1980-х років ініціативна група українських діячів мистецтва і
архітектури порушила питання про відновлення академії. Постановою Кабінету
Міністрів України від 17 грудня 1992 року, тобто до 75-річчя від часу
заснування, навчальному закладові було повернуто його первісну історичну назву –
Українська академія мистецтва. А відповідно до Постанови Кабінету Міністрів
України від 17 березня 1998 року вона стала називатись Академією образотворчого
мистецтва і архітектури. Рішенням Державної акредитаційної комісії України від
8 липня 1997року академію акредитовано за IV рівнем, а 23 листопада 1999 –
атестовано.
За вагомі
досягнення у навчальній та науковій діяльності, підготовці мистецьких і
науково-педагогічних кадрів, велику роль у розробці методів підготовки фахівців
Указом Президента України від 11 вересня 2000 року Академії образотворчого
мистецтва і архітектури надано статус національної.
Академія є
провідним вищим мистецьким навчальним закладом з підготовки кадрів українського
образотворчого мистецтва і архітектури. Яскравий слід у її становленні залишили
всесвітньовідомі мистецькі школи Михайла Бойчука, Георгія Нарбута, Федора
Кричевського. Серед випускників академії з особливим пієтетом хочеться згадати
хоча б деяких з них, зокрема такі особистості, як Платон Білецький, Василь Бородай,
Макар Вронський, Тетяна Голембієвська, Сергій Григор'єв, Олександр Данченко,
Сергій Єржиковський, Василь Забашта, Віктор Зарецький, Олександр Ковальов,
Володимир Костецький, Олександр Лопухов, Тимофій Лящук, Георгій Меліхов,
Олексій Олійник, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Пащенко, Анатолій
Пламеницький, Віктор Пузирков, Микола Рокицький, Олена Сахновська, Василь
Седляр, Іван Селіванов, Олександр Сиротенко, Микола Стороженко, Михайло
Хмелько, Вілен Чеканюк, Віктор Шаталін, Тетяна Яблонська, Георгій Якутович та
багато інших митців, які стали визначними діячами української національної
культури.
Багаторічна
викладацька діяльність творчо-педагогічного колективу академії стала міцним
фундаментом, на якому впродовж десятиліть здійснюється підготовка фахівців з
усіх основних видів образотворчого мистецтва, архітектури та мистецтвознавства.
Основними структурними підрозділами Академії є факультети:
1. Факультет
образотворчого мистецтва – готує фахівців з живопису, графіки, графічного
дизайну, скульптури, театрально-декораційного мистецтва, реставрації творів
мистецтва (декан – заслужений художник України, доцент А.Яланський).
2. Факультет
архітектури (декан - кандидат архітектури, доцент А.Давидов).
3. Факультет
теорії та історії мистецтва з відділеннями: мистецтвознавства (теорія та
історія мистецтва); мистецтвознавства, організації та управління розвитком
художньої культури (декан – доцент, кандидат мистецтвознавства М.Русяєва).
Головна форма
набуття в академії фахових знань – навчання студентів у 25 навчально-творчих
майстернях, якими успішно керують найавторитетніші майстри мистецтва і
архітектури.
Майстерні
станковою живопису очолюють професори М.Гуйда, Ф.Гуменюк, В.Гурін, В. Забашта.
Незважаючи на те, що майстерні мають різну спрямованість, їм притаманні
індивідуальний підхід, дбайливе ставлення педагогів до творчої особистості
студента, культивування вільного самовираження, заохочення оригінальних
композиційних вирішень з урахуванням кращих національних надбань та досягнень
класичного мистецтва академічних шкіл світу.
Майстерню
монументальною живопису очолює професор О.Кожеков; майстерню монументального
живопису і храмової культури професор М.Стороженко; майстерні – ст.викладач
А.Александрович-Дочевський, доценти О.Бурлін, А.Кириченко; майстерню екранних
мистецтв – ст.викладач Р.Адамович; майстерню реставрації творів станкового і
монументального мистецтва - професор кафедри М.Титов, майстерню реставрації
скульптури і творів декоративно-ужиткового мистецтва – професор кафедри
О.Мінжулін; майстерні вільної графіки – професори М. Компанець, А.Чебикін;
майстерню книжкової графіки – професор Г.Галинська; майстерню мистецтва книги
(дизайн та інтролігація) – професор В.Чебаник, майстерню графічного дизайну – професор
В.Шостя; майстерні скульптури – професори В.Чепелик, В.Швецов; майстерні
архітектурного проектування очолюють професори Л.Прибєга, Л.Скорик, І.Шпора;
доценти Д.Антонюк, А.Давидов.
Кожна
майстерня має своє творче обличчя, напрямок та індивідуальну методику виконання
програми, а кожен з її керівників – то своєрідна особистість. Постійно
оновлюється зміст навчального процесу, впроваджуються новітні методики щодо
підготовки спеціалістів. Індивідуальний підхід до виховання молодих митців дає
можливість кожному студенту виявити свій хист у творчих роботах. Академія
підтримує наукові й творчі зв'язки з вищими мистецькими навчальними закладами
та провідними музеями образотворчого мистецтва зарубіжних країн, зокрема таких,
як Бельгія, Болгарія, Голландія. Китай, Німеччина, Польща, США, Угорщина.
Хорватія. Студенти й викладачі беруть участь у всеукраїнських та міжнародних
виставках, а також у міжнародних пленерах.
З 1992 року в
академії діє аспірантура з підготовки фахівців вищої кваліфікації за
спеціальностями «Образотворче мистецтво», «Теорія архітектури, реставрації
пам'яток архітектури» та асистентура-стажування для підвищення кваліфікації
майбутніх педагогів з образотворчого мистецтва. Працюють дві відповідні
спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій. Нині в академії понад 900
студентів здобувають освіту за різними формами навчання (денне та заочне).
Заклад має сучасну навчально-методичну і матеріально-технічну базу.
Навчально-виховний і науково-творчий процес забезпечують 14 кафедр, на яких
працюють 22 академіки і члени-кореспонденти Академії мистецтв України та
Української академії архітектури; 49 докторів наук, професорів, 37 кандидатів
наук, доцентів; 59 викладачів мають почесні звання, 7 є лауреатами Національної
премії України ім. Тараса Шевченка. Висока міжнародна репутація академії
підтверджується і тим, що тут здобувають мистецьку освіту й іноземні громадяни.
Виховання національної еліти за високими культурними і духовними стандартами ми
вважаємо пріоритетною стратегією Національної академії образотворчого мистецтва
та архітектури.
За матеріалами: http://wek.kiev.ua
Фундатори академії. 1917 рік
Головний корпус
Кафедра рисунку
Факультет образотворчого мистецтва
Немає коментарів:
Дописати коментар