50 років Світовому конгресу українців
Національний
банк України 26 грудня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5
гривень присвячену діяльності міжнародної координаційної надбудови
українських громад у діаспорі, яка протягом 50 років представляє інтереси
мільйонів українців у світі. Метою діяльності СКУ є поширення на планеті
принципів демократії, захист прав людини, підтримка незалежності,
територіальної цілісності, національної ідентичності та економічного розвитку
України - духовної Батьківщини українців, які проживають за її межами. З 2003
року СКУ визнаний економічною та соціальною радою Організації Об`єднаних Націй
як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом.
Монету
виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний
анциркулейтед,
маса – 16,54 г, діаметр – 35,0 мм,
тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.
На реверсі монети на дзеркальному тлі розміщено
стилізоване зображення снопа з перевеслом, що символізує об`єднуючу та гуртуючу
діяльність СКУ в усьому світі; по обидва боки від якого роки 1967 та 2017;
написи по колу СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ (угорі), UKRAINIAN WORLD CONGRESS.
Художник: Таран
Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій
Скульптор: програмне
моделювання: Віталій Андріянов
За матеріалами: bank.gov.ua
СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ (СКУ; до 1993 – Світовий конгрес вільних
українців; СКВУ) – найвища координаційна громад. Організація української
діаспори, яка представляє інтереси більше 20 млн українців і об’єднує у своєму
складі українські організації із 32 країн світу. Ініціатором створення
надпартійної і надконфесійної української структури типу предпарламенту 1957
виступив голова Проводу українських націоналістів А.Мельник. Важливу роль
у підготовці та проведенні першого СКВУ відіграли президент Комітету українців
Канади (КУК) В.Кушнір, секретар КУК В.Кохан, редактор газ. «Український голос»
у Вінніпезі (Канада) І.Сирник, член Проводу укр. націоналістів М.Плав’юк,
керівник прес-бюро Ліги визволення України М.Сосновський, член Українського
конгресового комітету Америки Й.Лисогір та ін. У роботі 1-го Конгресу СКВУ,
який відбувся 17-19 листопада 1967 у Нью-Йорку (США), взяли участь 1004
делегати з понад 30 країн від 230 громадських, конфесійних, політичних організацій,
у т. ч.: Українського конгресового комітету Америки, Української американської
координаційної ради, Комітету українців Канади, Української центральної
крайової репрезентації Аргентини, Бразилії, Союзу українських організацій
Австралії, Світової федерації українських жіночих організацій, координаційного
осередку українського громадського центру і крайових установ в Європі (Велика
Британія, Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди) та ін. Делегати
прийняли «Перший Маніфест до українського народу в Україні і поза її межами в
СССР та країнах Московського блоку», де зазначалося, що СКВУ «допомагатиме
своєму народові в його боротьбі доти, аж поки він остаточно визволиться і
побудує незалежну суверенну і соборну державу», а також «Меморандум до
Генерального Секретаря Організації Об’єднаних Націй», в якому висловили свою
стурбованість політичних переслідуваннями в УРСР. Першим президентом СКВУ
обрано В.Кушніра, генеральним секретарем – М.Плав’юка.
Керівним органом СКУ є конгрес (до його
компетенції належить визначення засадничих принципів діяльності СКУ та обрання
членів виконавчих органів), а між конгресами – секретаріат, очолюваний
президією. Друкований орган – «Вісник Світового конгресу вільних українців».
Основна діяльність СКВУ була спрямована на об’єднання зусиль української
діаспори з метою утвердження демократичних цінностей в УРСР, відродження державної
незалежності України, збереження етнічної та духовної самобутності українців за
кордоном. Для здійснення поставлених завдань створено ради й комісії СКВУ/СКУ,
які не є сталими: комісія прав людини, національних прав, молоді, екологічна
(із 1989); фінансово-дорадча, геноциду 1932-33; олімпійська (із 1989); декади
української родини; виховно-освітня; суспільної служби; у справах культури,
науки, кооперативна, комбатантських організацій та ін. У 1970-80-х рр. міжнародна.
та інформаційна діяльність СКВУ була спрямована на забезпечення свободи та
демократії в Україні (акції у країнах Західної Європи та Північної Америки на
захист ув’язнених українських дисидентів В.Мороза, Л.Плюща, Н.Строкатої та ін.;
1974); взаємодію закордонних українців у проведенні скорботних заходів,
пов’язаних із 50-річчям Голодомору 1932-1933 років в УРСР (1981),
створенні Міжнародної комісії з розслідування голоду 1932-33 в Україні (1984);
підтримку громадсько-політичної організації «Народний рух України за перебудову».
Наприкінці 1991 СКВУ провів широку акцію у справі дипломатичного визнання
незалежної України (у грудні 1991 СКВУ спільно з Українською світовою фундацією
створив Фонд відбудови України). Після отримання незалежності до СКВУ увійшли
громади українців пострадянських республік: Вірменії, Грузії, Естонії,
Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, РФ, Узбекистану.
1993 СКВУ змінив назву на Світовий конгрес
українців та зосередив свою діяльність на: посиленні зв’язків між українцями
всього світу; збереженні національної ідентичності, духовності та мови
українцями, які проживають за межами України; захисті прав українців незалежно
від місця їх проживання; сприянні визнанню світом Голодомору 1932-33 в УСРР
актом геноциду українського народу; формуванні позитивного іміджу України у
світі.
2003 СКУ прийнято до ООН на правах неурядової
організації.
Конгреси (з’їзди) проводяться кожні 5 років. 1-й
відбувся 1967 у Нью-Йорку, 2-й – 1973 в Торонто (Канада), 3-й – 1978 у
Нью-Йорку, 4-й – 1983 в Торонто, 5-й – 1988 в Торонто, 6-й – 1993 в Торонто,
7-й – 1998 в Торонто, 8-й – 2003 в Києві, 9-й – 2008 в Києві.
Президенти СКВУ/СКУ: В.Кушнір (1967-69, 1973-78),
Й.Лисогір (1969-71), А.Мельник (1971-73), І.Базарко (1981-83), П.Саверин (1983-88),
В.Шимко (1988-93), Д.Сирник (1993- 98), А.Лозинський (1998-2008), Є.Чолій (від
2008).
Офіц. веб-сайт організації: http://www.ukrainianworldcongress.org.
За матеріалами: http://resource.history.org.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар