Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Тетяна Яблонська

Національний банк України 21 лютого 2017  року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Тетяні Нилівні Яблонській – народній художниці України, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка та багатьох інших відзнак, ім’я якої своєрідний символ українського образотворчого мистецтва. Творчість Т. Яблонської – яскрава сторінка в історії українського мистецтва, її картини вирізняються багатим і вишуканим колоритом, зокрема: видатні полотна «Перед стартом», «Хліб», «Весна», «Льон», «Ранок», «Юність», «Життя продовжується».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 25000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис «Україна» (півколом праворуч); стилізований фрагмент картини Тетяни Яблонської «Льон» (1975 року); унизу: номінал «2 ГРИВНІ» (ліворуч), логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України та рік карбування монети «2017» (праворуч).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено портрет Тетяни Яблонської з палітрою в руках; ліворуч написи: «ЯБЛОНСЬКА ТЕТЯНА» (півколом), факсиміле художниці, під яким цифри «100».

Художник: Фандікова Наталія 

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Народилася 24 лютого 1917 року у місті Смоленськ (Російська імперія) у родині викладачів. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році – у Камʼянець-Подільський, потім у Луганськ, де у 1933 році Тетяна Яблонська закінчила сім класів неповної середньої школи і вступила до Київського художнього технікуму. Після його ліквідації, з 1935 по 1941 рік навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, (майстерня професора Федора Кричевського), який закінчила за фахом «художник-живописець».

У 1944-1952 роках – викладач рисунку, живопису та композиції Київського державного художнього інституту. Член Спілки художників України з 1944 року. У 1965-1966 роках – головний спеціаліст сектору інтерʼєру Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП). У 1966-1967 роках – викладач, у 1967-1973 роках – професор, у 1966-1968 роках – завідувач кафедри композиції, керівник майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту. У 1951-1958 роках –депутат Верховної Ради УРСР. У 1956-1962 роках – член правління Спілки художників України, з 1963 року – член правління Спілки художників СРСР.

Жила у Києві. Померла 17 червня 2005 року. Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища.

За матеріалами: uk.wikipedia.org.

Перша монета Росії випуску 2017 року номіналом 2 рублі присвячена географу

16 січня 2017 року  Банк Росії представив першу в нинішньому році пам'ятну монету з дорогоцінного металу. Створена вона в пам'ять про життя і діяльність відомого російського географа, талановитого ботаніка, статистика і громадського діяча Петра Семенова-Тян-Шанського. Приставку до свого прізвища він отримав за заслуги в дослідженні гірської системи Тянь-Шань, на той час недоступною для європейців. Вчений першим зібрав там цілі колекції з геології та природної історії. Був також відомим збирачем картин, гравюр, офортів. Мав величезну ентомологічну колекцією, яка налічувала близько 700 000 примірників.

190-а річниця з дня народження Петра Петровича відзначена випуском монети номіналом 2 рублі зі срібла-925, має вагу 15,55 г, діаметр 33 мм, гурт рифлений. Якість – «Proof», тираж 3000 шт.

 

Аверс: в нижній частині монети напис в три рядки: «БАНК РОСИИ», «2 РУБЛЯ», «2017 год» У центрі розміщено герб Росії. З боків вказані технічні характеристики нумізматичного предмету тазнак виробника. У верхній частині вміщено напис «РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ» і геометрична композиція.

Реверс: на тлі відомих гір відштампованих зображення мандрівного географа і вершників, що їдуть на верблюді і коні. Вгорі викарбуване: «П.П. Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович ». Внизу справа в два ряди вказано дати: «1827», «1914».

За матеріалами: http://www.coinsplanet.ru/

Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович (2(14) січня 1827 року – 26 лютого(11 березня) 1914 року –російський географ, статистик та мандрівник. Під його керівництвом створено багатотомне видання «Россия. Полное географическое описание нашого отечества» (19 томів, 1899-1914), у якому 7-й («Малороссия») і 14-й («Новороссия») томи присвячені Україні.

Досліджував Центральний Чорноземний район, подорожував у Швейцарії.

Сімнадцять разів підіймався на Везувій. Очолював експедицію на Тянь-Шань (1856-1857). Один із основоположників російської статистики й економічної географії. Створив школу російської географії, працював над установленням взаємозвʼязків та взаємодії природних компонентів. Широко застосовував метод порівняння. Був організатором першого Всеросійського перепису населення 1897 року. Керував багатотомним виданням «Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини» та «Мальовнича Росія» (1881-1885).

За матеріалами: uk.wikipedia.org

П.П. Семенов в 1857 році. З малюнка художника П.М. Кошарова, 

супутника Семенова в його тянь-шанський експедиції

План випуску недорогоцінних ювілейних монет Росії 2017-2018 роках

2017 р. –  2 рубля, Місто-герой Керч – 5 000 000 шт.

2017 р. –  2 рубля, Місто-герой Севастополь  – 5 000 000 шт.

2017 р. –  10 рублів Російська Федерація. Ульяновська область  – 10 000 000 шт.

2017 р. –  10 рублів Російська Федерація. Тамбовська область  – 10 000 000 шт.

2017 р. –  10 рублів Стародавні міста Росії. Олонець  – 5 000 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Російська (радянська) мультиплікація  – 100 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Російська (радянська) мультиплікація  – 100 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Російська (радянська) мультиплікація  – 100 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Чемпіонат світу з футболу 2018  – 19 750 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Чемпіонат світу з Футболу в кольорі 2018  – 250 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Чемпіонат світу з футболу 2018  – 19 750 000 шт.

2017 р. –  25 рублів, Чемпіонат світу з Футболу 2018 у кольорі  – 250 000 шт.

2018 р. –  10 рублів, Курганська область  – 10 000 000 шт.

2018 р. –  10 рублів, м Гроховец, Володимирська область  – 5 000 000 шт.

2018 р. –  10 рублів, Зимова універсіада в Красноярську  – 10 000 000 шт.

2018 р. –  10 рублів, Зимова універсіада в Красноярську  – 10 000 000 шт.

За матеріалами: http://omonetax.ru/

У США представили дизайн монети з афроамериканкою в образі Леді Свободи

Монетний двір США випустить золоті монети номіналом $ 100, на яких вперше буде зображений профіль афроамериканки. Темношкіра дівчина буде уособлювати образ Леді Свободи, поруч з нею розмістять зображення іншого символу країни – ширяючого білоголового орлана, передає NBC News.

Відповідно до закону про карбування монет від 1792 року, всі вони повинні містити «образ свободи». У Монетному дворі, презентуючи новий дизайн монети, відзначили, що «в міру того, як розвивається країна, розвивається і уявлення про свободу». Крім зображення дівчини, на монеті є написи «одна тисяча сімсот дев'яносто два» (рік заснування Монетного двору), «2017» і «In God we trust».

Монети з афроамериканкою будуть випущені в квітні і, як зазначає NBC, призначені насамперед для колекціонерів. Випуск монети приурочений до 225-річчя двору. Надалі в США збираються карбувати монети також з особами американок з азіатськими, латиноамериканськими і індійськими рисами, щоб «відбити культурне та етнічне розмаїття країни».

У 2016 році Міністерство фінансів США також оголосило, що темношкіра аболіціоністка Гаррієт Табмен незабаром замінить президента Ендрю Джексона на купюрі $ 20, додає ABC News.

За матеріалами: news.meta.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 20.12.2016 № 506-рш

Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України»щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1.     

    Увести в обіг:

з 21 лютого 2017 року пам’ятну монету України «Тетяна Яблонська» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 25 000 шт.;

з 15 березня 2017 року пам’ятну монету України «Тур» із серії «Фауна в пам’ятках культури України» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 4 000 шт.;

з 22 березня 2017 року пам’ятну монету України «До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» із серії «Відродження української державності» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.

Нова монета України серії «Стародавні міста України»

Давній Дрогобич

Національний банк України 22 грудня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену давньому галицькому місту, яке за археологічними даними має давню історію, але документальні джерела про місто збереглись лише за останні десятиліття XIV сторіччя. Місто, розташоване на межі Наддністрянської рівнини і Карпатського передгір’я вздовж річки Тисмениці та її притоки (басейн Дністра), було одним з найбільших центрів солеваріння на Підкарпатті.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

  

На аверсі монети розміщено: малий Державний Герб України, напис «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети – «2016» (унизу праворуч); на передньому плані зображено вежу, на другому плані – міську ратушу та стилізовану панораму міста; унизу – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

        На реверсі монети на тлі фрагмента гравюри із зображенням стародавнього Дрогобича розміщено герб міста (угорі), на передньому плані – храм св. Апостолів Петра і Павла та дерев’яну церкву Святого Юра; унизу на дзеркальному тлі – напис «ДРОГОБИЧ ДАВНІЙ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Нова монета України серії «Пам’ятки архітектури України»

Костьол святого Миколая (м. Київ)

Національний банк України 19 грудня 2016 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену одній з найкрасивіших архітектурних пам’яток Києва – Миколаївському костьолу, побудованому у неоготичному стилі на початку ХХ століття київським архітектором В. Городецьким за проектом архітектора С. Воловського. Архітектура костьолу відрізняється легкістю, завершеністю пропорцій, а особливе враження справляють вежі-стріли та надзвичайно красива ліпнина.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

        

 

На аверсі монет розміщено: ліворуч – малий Державний Герб України та напис «Україна» (вертикально); у центрі – інтер’єр костьолу святого Миколая, праворуч номінал – «5 ГРИВЕНЬ», унизу рік карбування – «2016» та праворуч - логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено будівлю костьолу та розміщено написи: «КОСТЬОЛ СВЯТОГО МИКОЛАЯ» (півколом угорі) «КИЇВ» (над будівлею).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Дем’яненко Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Костьол Святого Миколи

Національний будинок органної та камерної музики України розташований в перебудованому під концертний зал приміщенні Миколаївського костьолу з лютого 1980 p.

Споруда Миколаївського костьолу була завершена у 1909 p. за конкурсним проектом архітектора С.В. Валовського. Розробка проекту та будівництво здійснювались під керівництвом відомого київського архітектора  В.В. Городецького. Тривало будівництво 10 років (1899-1909 p.p.).

Архітектор В. B. Городецький народився в Україні, закінчив Петербурзьку академію мистецтв зі срібною медаллю. Його роботи були відзначені сміливістю інженерних рішень , використанням найновітніших досягнень науки і техніки. Для будівництва костьол у В.В.Городецький застосував новий для того часу будівельний матеріал – залізобетон. Миколаївський костьол – одна з найцікавіших споруд архітектури початку XX ст. Збудований в стилізованих готичних формах з високими стрілчастими шпилями, вирізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури. Серед кращих споруд архітектора В. В. Городецького у Києві, крім костьолу, – будівлі Державного музею українського образотворчого мистецтва,  «Караїмська кенаса» (тепер – Будинок актора) та його власний особняк «Будинок з  химерами».

У 1909 p. костьол було освячено, хоча споруда не була добудована.

Після 1917 p. костьол закрили. У 30-ті роки використовували як складське приміщення, пізніше тут був розташований архів.

Під час Другої світової війни будівля була значно зруйнована.

У грудні 1978 p. було прийнято рішення Ради Міністрів УРСР про створення у Києві Республіканського будинку органної і камерної музики Міністерства культури УРСР та переобладнання для його концертного залу приміщення колишнього Миколаївського костьолу. Розміщення концертного залу в приміщенні колишнього костьолу вимагало проведення великої кількості робіт, необхідних для його функціонування в новій якості. Водночас з реставрацією (автор проекту О.Граужис) проводилась і часткова реконструкція (автор проекту І.Тукалевський).

        

Особлива увага приділялась естетичному оформленню та створенню комфортних умов залу. Для оформлення інтер’єрів Будинку були виготовлені в Прибалтиці кольорові вітражі, на Львівській меблевій фабриці – м’які стилізовані меблі, в Киверцях Івано-Франківської області – високоякісний паркет.

Спеціально для концертного залу майстрами фірми «Rieger-Kloss» (м. Крнов, Чехословаччина) було сконструйовано великий концертний орган. При конструюванні органу майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костьолу, що об’єднало унікальну архітектуру з унікальним інструментом.

За матеріалами: www.organhall.kiev.ua