В Ізраїлі знайшли рідкісну золоту монету, яка має світове значення

Знайдену монету було викарбувано майже дві тисячі років тому імператором Трояном на честь Октавіана Августа 

Гуляючи гірською стежкою на півночі Ізраїлю, жінка випадково знайшла ауреус, рідкісну римську золоту монету із зображенням Октавіана Августа, викарбувану в 107 році. Тепер експерти-нумізмати ламають голову над оцінкою реліквії, адже у світі є тільки одна така монета; яка зберігається в Британському музеї.

Рідкісний ауреус, викарбуваний за правління імператора Марка Ульпія Нерви Траяна (98-117 р.р.), знайшла на сході Галілеї любителька гірських прогулянок Лорі Рімон.  На аверсі зображено профіль імператора Августа з написом Divvs Avgvstvs («божественний Август»), на реверсі - символіка римського легіону.

Раритет Лорі Рімон знайшла випадково, помітивши блискучу цятку в траві. Археологи, які підтвердили цінність монети, вважають, що вона є доказом присутності римських легіонерів на території Галілеї у ІІ столітті нашої ери.

«Ця монета – частина серії, які карбувалися Траяном на знак пам'яті правителям, які йому передували», – пояснює фахівець з нумізматики ізраїльського Управління старовини Данні Сіон.

«Розлучатися з монетою було непросто. Не кожен же день знаходиш таку рідкість, але я сподіваюся, що її незабаром виставлять у музеї », – сказала Рімон, яку влада збирається заохотити грамотою.

Згідно із законом, всі археологічні артефакти в Ізраїлі належать державі. Приховування знахідок, привласнення їх або торгівля ними вважаються злочином, за який можна отримати до п'яти років в'язниці.

Назва «ауреус» (aureus) – від латинського aurum – золото. Монету ввели в обіг під час Другої Пунічної війни. Спочатку її використовували як нагороду легіонерам, які здобули перемогу. В обігу ауреуси були майже 300 років.

Після воєн, що розпочалися після смерті Юлія Цезаря, його прийомний син Октавіан став правителем у 29 році до нашої ери. Через два роки його проголосили першим римським імператорам, Октавіан отримав титул Августа (від латинського augustus – «священний», «великий»).

Саме імператор Гай Юлій Цезар Октавіан Август (27 р. до н. е – 14 р. н. е) розпочав реформу монетної системи древнього Риму. Він започаткував карбування золотого ауреуса, не тільки зі своїм іменем, як це було раніше, але й портретом на аверсі. З того часу розпочалася епоха зображення на монетах «ликів імператорів та монархів» , яка тривала до ХХ століття. Золота монета Октавіана прирівнювалася до 25 срібних динаріїв. Імператор здійснив і перегляд системи мідних номіналів: сестерцій (4 асси) і дупондій (2 асси). Сестерції карбувалися з латуні, сплаву міді і цинку, асси – з бронзи.

Римська грошова система на той час виглядала таким чином: 1 ауреус=25 динаріям=100 сестерціям= 200 дупондіям= 400 ассам.

Під час правління Нерона (54-68 р.р.) економічна ситуація Римської імперії різко погіршилася, гроші девальвували. Врятувати ситуацію намагався імператор Каракалла (211-217 р.р.), ввівши в обіг замість ауреуса срібний антонініан, який прирівнювався до 2 динаріїв. Але фінансова криза імперії і далі поглиблювалася.

До кінця ІІІ ст. срібні монети карбувалися з міді, їх лише інколи зверху покривали сріблом.

Поліпшити ситуацію спромігся лише імператор Костянтин І Великий (306-337 р. р.). Замість ауреуса він розпочав карбування золотого соліду (solidus) вагою 4,55 г (1/72 фунта золота) та ввів новий стандарт для карбування срібних монет, прив’язавши їхню вартість до ціни фунта золота: срібний міліарісій=1/1000 фунта золота, а сіліква=1/1728 фунта золота.

Після 476 року цю грошову систему перейняла Візантійська імперія, яка стала державою у 395 році.

За матеріалами: ukurier.gov.ua