Монета Мальти «Операція “П’єдестал”»

У серпні 2017 року Мальта випустила нову монету «Операція “П’єдестал”», присвячена 75-річчю операції, проведеної Великобританією, з постачання Мальти в ході Другої світової війни, в серпні 1942 року. В ході операції, незважаючи на великі втрати, союзникам вдалося доставити на Мальту паливо та інші запаси, необхідні для продовження оборони острова. Кораблі прибули на острів 13 серпня, в день мальтійського свята Святої Марії, і місія отримала назву конвой Святої Марії.

Мальта була однією з головних цитаделей британського флоту в Середземномор’ї, з усіх боків оточеній військами країн фашистського альянсу. На Мальті, поряд з Гібралтаром і Олександрією – трьох найбільших військово-морських базах Середземного моря, контрольованих Великобританією, будувалася вся стратегія союзників на Південному фронті Другої Світової.

Протягом двох довгих років нечисленний гарнізон Мальти знаходився в блокаді, стійко протистоячи нальотів італо-німецької авіації, і відчутно огризався у відповідь, регулярно відправляючи бомбардувальники, підводні човни і торпедоносці на перехоплення фашистських конвоїв в Північну Африку на допомогу військам Роммеля. Однак мальтійці гостро потребували допомоги метрополії. В першу чергу, це стосувалося палива і боєприпасів. Для закріплення успіхів, досягнутих в Лівійській пустелі і віддаючи належне Мальті, як однієї з найважливіших баз на шляху майбутнього вторгнення на Сицилію, англійці відправили на острів величезний конвой, що складається з 14 торгових кораблів (з них 4 танкера) з паливом, зброєю і військовим спорядженням . Їх охороняли 4 авіаносця, 2 лінкора, 7 легких крейсерів і 32 есмінця. Для того, щоб відправити цей морський караван на Мальту, союзники навіть тимчасово відмовилися від відправки арктичних конвоїв в Радянський Союз. Ця операція отримала кодову назву «П'єдестал».

Але італійці і німці також чекали цей конвой. З усього Середземного моря і Північної частини Атлантики в регіон були стягнуті німецькі підводні човни, яким сприяв італійський військово-морський флот, що базувався на Сицилії та Сардинії.

Зустріч флотів супротивників сталася 11 серпня, коли союзний конвой вже минув Гібралтар. Практично відразу пішов на дно британський авіаносець «Eagle», в який потрапили одразу 4 торпеди з німецького підводного човна. Після цього фашисти перенесли вогонь на найважливішу мету – танкер «Огайо». Він отримав торпеду в борт і два влучення бомб, але за підтримки інших кораблів зумів дістатися до порту Валетти. Решта сили конвою не на життя, а на смерть зчепилися з італо-німецькими льотчиками і моряками.

З 14 торгових кораблів конвою союзники втратили 9, і це не рахуючи втрат авіаносця, двох крейсерів і есмінця. Втрати Німеччини і Італії були незрівнянно меншими: 2 потоплені підводні човни і 4 пошкоджених бойових корабля. Однак ті вантажі, що конвой доставив на Мальту – 37 винищувачів «Спитфайр», а також пальне, спорядження і боєприпаси, допомогли острову вистояти і зіграти свою ключову роль в розгромі Італії і виході її з війни, що сталося всього через рік.

Номінальна вартість монети – 10 євро 2017 року. Діаметр – 38.61 мм, вага – 28.28 гр, метал – срібло 925 проби, якість карбування «Proof», тираж – 2000 шт.

 

На аверсі в центрі розташований герб Мальти в оточенні 12 зірок. Написи: назва країни емітента – «MALTA» і рік емісії монети «2017».

На реверсі зображено кораблі конвою «Святої Марії», в нижній частині, зліва  розташований Георгіївський хрест Мальти. Написи: по колу – «OPERATION  PEDESTAL • KONVOJ TA ’S.MARIJA», «THE MALTA GEORGE CROSS». Праворуч від хреста – «75TH ANNIVERSARY 1942-2017».

За матеріалами: http://coins.su/forum/topic/

Нова монета України

50 років Світовому конгресу українців

        Національний банк України 26 грудня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену діяльності міжнародної координаційної надбудови українських громад у діаспорі, яка протягом 50 років представляє інтереси мільйонів українців у світі. Метою діяльності СКУ є поширення на планеті принципів демократії, захист прав людини, підтримка незалежності, територіальної цілісності, національної ідентичності та економічного розвитку України - духовної Батьківщини українців, які проживають за її межами. З 2003 року СКУ визнаний економічною та соціальною радою Організації Об`єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом.

   Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

         

 

На аверсі монети розміщено: на тлі стилізованого зображення моделі Землі - стилізоване під вишивку декоративне дерево; ліворуч - малий Державний Герб України та напис півколом УКРАЇНА, праворуч номінал 5/ ГРИВЕНЬ (півколом); рік карбування монети 2017 (унизу); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України - у центрі декоративного дерева.

    На реверсі монети на дзеркальному тлі розміщено стилізоване зображення снопа з перевеслом, що символізує об`єднуючу та гуртуючу діяльність СКУ в усьому світі; по обидва боки від якого роки 1967 та 2017; написи по колу СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ (угорі), UKRAINIAN WORLD CONGRESS.

       Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

       Скульптор: програмне моделювання: Віталій Андріянов

За матеріалами: bank.gov.ua 

СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ (СКУ; до 1993 – Світовий конгрес вільних українців; СКВУ) – найвища координаційна громад. Організація української діаспори, яка представляє інтереси більше 20 млн українців і об’єднує у своєму складі українські організації із 32 країн світу. Ініціатором створення надпартійної і надконфесійної української структури типу предпарламенту 1957 виступив голова Проводу українських націоналістів А.Мельник. Важливу роль у підготовці та проведенні першого СКВУ відіграли президент Комітету українців Канади (КУК) В.Кушнір, секретар КУК В.Кохан, редактор газ. «Український голос» у Вінніпезі (Канада) І.Сирник, член Проводу укр. націоналістів М.Плав’юк, керівник прес-бюро Ліги визволення України М.Сосновський, член Українського конгресового комітету Америки Й.Лисогір та ін. У роботі 1-го Конгресу СКВУ, який відбувся 17-19 листопада 1967 у Нью-Йорку (США), взяли участь 1004 делегати з понад 30 країн від 230 громадських, конфесійних, політичних організацій, у т. ч.: Українського конгресового комітету Америки, Української американської координаційної ради, Комітету українців Канади, Української центральної крайової репрезентації Аргентини, Бразилії, Союзу українських організацій Австралії, Світової федерації українських жіночих організацій, координаційного осередку українського громадського центру і крайових установ в Європі (Велика Британія, Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди) та ін. Делегати прийняли «Перший Маніфест до українського народу в Україні і поза її межами в СССР та країнах Московського блоку», де зазначалося, що СКВУ «допомагатиме своєму народові в його боротьбі доти, аж поки він остаточно визволиться і побудує незалежну суверенну і соборну державу», а також «Меморандум до Генерального Секретаря Організації Об’єднаних Націй», в якому висловили свою стурбованість політичних переслідуваннями в УРСР. Першим президентом СКВУ обрано В.Кушніра, генеральним секретарем – М.Плав’юка.

Керівним органом СКУ є конгрес (до його компетенції належить визначення засадничих принципів діяльності СКУ та обрання членів виконавчих органів), а між конгресами – секретаріат, очолюваний президією. Друкований орган – «Вісник Світового конгресу вільних українців». Основна діяльність СКВУ була спрямована на об’єднання зусиль української діаспори з метою утвердження демократичних цінностей в УРСР, відродження державної незалежності України, збереження етнічної та духовної самобутності українців за кордоном. Для здійснення поставлених завдань створено ради й комісії СКВУ/СКУ, які не є сталими: комісія прав людини, національних прав, молоді, екологічна (із 1989); фінансово-дорадча, геноциду 1932-33; олімпійська (із 1989); декади української родини; виховно-освітня; суспільної служби; у справах культури, науки, кооперативна, комбатантських організацій та ін. У 1970-80-х рр. міжнародна. та інформаційна діяльність СКВУ була спрямована на забезпечення свободи та демократії в Україні (акції у країнах Західної Європи та Північної Америки на захист ув’язнених українських дисидентів В.Мороза, Л.Плюща, Н.Строкатої та ін.; 1974); взаємодію закордонних українців у проведенні скорботних заходів, пов’язаних із 50-річчям  Голодомору 1932-1933 років в УРСР (1981), створенні Міжнародної комісії з розслідування голоду 1932-33 в Україні (1984); підтримку громадсько-політичної організації «Народний рух України за перебудову». Наприкінці 1991 СКВУ провів широку акцію у справі дипломатичного визнання незалежної України (у грудні 1991 СКВУ спільно з Українською світовою фундацією створив Фонд відбудови України). Після отримання незалежності до СКВУ увійшли громади українців пострадянських республік: Вірменії, Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, РФ, Узбекистану.

1993 СКВУ змінив назву на Світовий конгрес українців та зосередив свою діяльність на: посиленні зв’язків між українцями всього світу; збереженні національної ідентичності, духовності та мови українцями, які проживають за межами України; захисті прав українців незалежно від місця їх проживання; сприянні визнанню світом Голодомору 1932-33 в УСРР актом геноциду українського народу; формуванні позитивного іміджу України у світі.

2003 СКУ прийнято до ООН на правах неурядової організації.

Конгреси (з’їзди) проводяться кожні 5 років. 1-й відбувся 1967 у Нью-Йорку, 2-й – 1973 в Торонто (Канада), 3-й – 1978 у Нью-Йорку, 4-й – 1983 в Торонто, 5-й – 1988 в Торонто, 6-й – 1993 в Торонто, 7-й – 1998 в Торонто, 8-й – 2003 в Києві, 9-й – 2008 в Києві.

Президенти СКВУ/СКУ: В.Кушнір (1967-69, 1973-78), Й.Лисогір (1969-71), А.Мельник (1971-73), І.Базарко (1981-83), П.Саверин (1983-88), В.Шимко (1988-93), Д.Сирник (1993- 98), А.Лозинський (1998-2008), Є.Чолій (від 2008).

Офіц. веб-сайт організації: http://www.ukrainianworldcongress.org.

За матеріалами: http://resource.history.org.ua/

Нові монети України серії «Області України»

85 років Харківській області
Національний банк України 12 грудня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену одному з найбільших промислових, економічних та культурних осередків України, центрів вищої освіти і науки – Харківській області, розташованій на північному сході України. Економіко-географічне положення регіону стимулювало розвиток машинобудування (енергетичного, електротехнічного, транспортного, сільськогосподарського) та металообробки. Продукція харківських машинобудівних підприємств має світове визнання, зокрема Харківського тракторного заводу та заводу тракторних двигунів, державного авіаційного підприємства, заводу самохідних шасі тощо Корисні копалини в області представлені природним газом, нафтою, кам`яним і бурим вугіллям, кам`яною сіллю, фосфоритами, охрою, глиною, пісками, вапняками, крейдою тощо. Харківська область посідає важливе місце в Україні у виробництві товарного зерна, важливих технічних сільськогосподарських культур, розвитку овочівництва та садівництва. 

Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж –35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України; по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу); праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; у центрі – композицію, що символізує область: білокам’яна будівля Шарівського палацу неоготичного стилю кінця ХІХ ст., під якою зазначено рік карбування монети – «2017», праворуч – стилізований трактор, ліворуч – одна з візитівок Харкова фонтан «Дзеркальний струмінь», унизу – пшениця і соняшник.

На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

85 років Дніпропетровській області

Національний банк України 12 грудня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену одному з найбільш економічно розвинутих регіонів, який характеризується вигідним географічним розташуванням у центральній частині країни, багатими природними ресурсами, потужним науково-промисловим і культурним потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, – Дніпропетровській області. Дніпропетровщина має багату і славну історію, яка сягає в глибину віків. Яскравою візитівкою області є петриківський декоративний розпис – самобутня сторінка культури українського народу.

Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж –35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

        

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, під яким рік карбування монети «2017», по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу), праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; у центрі композицію, яка є своєрідним візуальним портретом області: унікальний дерев’яний храм XVIII ст., побудований без жодного цвяха, – Троїцький собор, праворуч від якого стилізовані об’єкти, що символізують пріоритетний розвиток у краї ракетно-космічного будівництва та металургійного виробництва, – супутник на тлі зірок та ківш, під яким – квітка – фрагмент петриківського розпису і пензлі, ліворуч – колосся, що вказує на потужний аграрний потенціал регіону.

         На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета України серії «Вищі навчальні заклади України»

100 років Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури

Національний банк України 7 грудня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену100-річчю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури – спадкоємиці Української академії мистецтва, яка була заснована 18 грудня 1917 року з ініціативи видатних державників, діячів культури, художників у час великих надій та важких випробувань для України. Основною метою першого в Україні вищого художнього навчального закладу було плекання мистецької школи на ґрунті традицій національної і світової культури.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким зазначено рік карбування – «2017», напис півколом «NАЦІОNАЛЬNИЙ БАNК УКРАЇNИ»; у центрі – восьмикутник на дзеркальному тлі в обрамленні рослинного орнаменту із зображенням профілю богині Мінерви – покровительки мистецтв; унизу – позначення номіналу – «2 ГРИВНІ»; праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку.

На реверсі монети розміщено: зображення будівлі академії, під якою позначено роки «1917» і «2017»; написи: «100 РОКІВ» (угорі) та «NАЦІОNАЛЬNА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ» (унизу).

Художник: Кочубей Микола

Скульптор: Чайковський Роман, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Заснована у грудні 1917 року Українська академія мистецтва стала передумовою довгоочікуваної організації художньої освіти в Україні.

Основними ініціаторами її створення були видатні діячі культури, науки і мистецтва академік М.Грушевський, вчені Д.Антонович і Г.Павлуцький, художники В.Кричевський і Ф.Кричевський, М. Бойчук, О.Мурашко, Г. Нарбут, М. Бурачек, М.Жук, Л. Маневич.

За роки свого існування навчальний заклад зазнав неодноразових реорганізацій та перебудов. Особливо інтенсивно реформаторські процеси відбувалися протягом двох пореволюційних десятиріч, коли час від часу змінювалися мистецька орієнтація закладу та його назва. Так, 1922 року після довгих суперечок щодо підготовки художніх кадрів, спроможних вирішувати проблеми «естетизації» навколишнього середовища, академію перетворили на Інститут пластичних мистецтв, який після злиття у 1924 році з Київським архітектурним інститутом отримав нову назву - Київський художній інститут.

Уже тоді виникла ідея створення оновленої Академії мистецтв України. Спеціальна комісія на чолі з академіком АН України О.Новицьким підготувала й подала на розгляд уряду необхідні матеріали з метою створення Академії мистецтвознавства України. Але почалася доба репресій творчої інтелігенції, насамперед щодо найкращих її представників. Протягом 1934-35 навчального року була проведена чергова реорганізація мистецької освіти. Київський інститут отримав назву Український художній інститут, а 1939 року – Київський державний художній інститут. Наприкінці 1980-х років ініціативна група українських діячів мистецтва і архітектури порушила питання про відновлення академії. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1992 року, тобто до 75-річчя від часу заснування, навчальному закладові було повернуто його первісну історичну назву – Українська академія мистецтва. А відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 року вона стала називатись Академією образотворчого мистецтва і архітектури. Рішенням Державної акредитаційної комісії України від 8 липня 1997року академію акредитовано за IV рівнем, а 23 листопада 1999 – атестовано.

За вагомі досягнення у навчальній та науковій діяльності, підготовці мистецьких і науково-педагогічних кадрів, велику роль у розробці методів підготовки фахівців Указом Президента України від 11 вересня 2000 року Академії образотворчого мистецтва і архітектури надано статус національної.

Академія є провідним вищим мистецьким навчальним закладом з підготовки кадрів українського образотворчого мистецтва і архітектури. Яскравий слід у її становленні залишили всесвітньовідомі мистецькі школи Михайла Бойчука, Георгія Нарбута, Федора Кричевського. Серед випускників академії з особливим пієтетом хочеться згадати хоча б деяких з них, зокрема такі особистості, як Платон Білецький, Василь Бородай, Макар Вронський, Тетяна Голембієвська, Сергій Григор'єв, Олександр Данченко, Сергій Єржиковський, Василь Забашта, Віктор Зарецький, Олександр Ковальов, Володимир Костецький, Олександр Лопухов, Тимофій Лящук, Георгій Меліхов, Олексій Олійник, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Пащенко, Анатолій Пламеницький, Віктор Пузирков, Микола Рокицький, Олена Сахновська, Василь Седляр, Іван Селіванов, Олександр Сиротенко, Микола Стороженко, Михайло Хмелько, Вілен Чеканюк, Віктор Шаталін, Тетяна Яблонська, Георгій Якутович та багато інших митців, які стали визначними діячами української національної культури.

Багаторічна викладацька діяльність творчо-педагогічного колективу академії стала міцним фундаментом, на якому впродовж десятиліть здійснюється підготовка фахівців з усіх основних видів образотворчого мистецтва, архітектури та мистецтвознавства. Основними структурними підрозділами Академії є факультети:

1. Факультет образотворчого мистецтва – готує фахівців з живопису, графіки, графічного дизайну, скульптури, театрально-декораційного мистецтва, реставрації творів мистецтва (декан – заслужений художник України, доцент А.Яланський).

2. Факультет архітектури (декан - кандидат архітектури, доцент А.Давидов).

3. Факультет теорії та історії мистецтва з відділеннями: мистецтвознавства (теорія та історія мистецтва); мистецтвознавства, організації та управління розвитком художньої культури (декан – доцент, кандидат мистецтвознавства М.Русяєва).

Головна форма набуття в академії фахових знань – навчання студентів у 25 навчально-творчих майстернях, якими успішно керують найавторитетніші майстри мистецтва і архітектури.

Майстерні станковою живопису очолюють професори М.Гуйда, Ф.Гуменюк, В.Гурін, В. Забашта. Незважаючи на те, що майстерні мають різну спрямованість, їм притаманні індивідуальний підхід, дбайливе ставлення педагогів до творчої особистості студента, культивування вільного самовираження, заохочення оригінальних композиційних вирішень з урахуванням кращих національних надбань та досягнень класичного мистецтва академічних шкіл світу.

Майстерню монументальною живопису очолює професор О.Кожеков; майстерню монументального живопису і храмової культури професор М.Стороженко; майстерні – ст.викладач А.Александрович-Дочевський, доценти О.Бурлін, А.Кириченко; майстерню екранних мистецтв – ст.викладач Р.Адамович; майстерню реставрації творів станкового і монументального мистецтва - професор кафедри М.Титов, майстерню реставрації скульптури і творів декоративно-ужиткового мистецтва – професор кафедри О.Мінжулін; майстерні вільної графіки – професори М. Компанець, А.Чебикін; майстерню книжкової графіки – професор Г.Галинська; майстерню мистецтва книги (дизайн та інтролігація) – професор В.Чебаник, майстерню графічного дизайну – професор В.Шостя; майстерні скульптури – професори В.Чепелик, В.Швецов; майстерні архітектурного проектування очолюють професори Л.Прибєга, Л.Скорик, І.Шпора; доценти Д.Антонюк, А.Давидов.

Кожна майстерня має своє творче обличчя, напрямок та індивідуальну методику виконання програми, а кожен з її керівників – то своєрідна особистість. Постійно оновлюється зміст навчального процесу, впроваджуються новітні методики щодо підготовки спеціалістів. Індивідуальний підхід до виховання молодих митців дає можливість кожному студенту виявити свій хист у творчих роботах. Академія підтримує наукові й творчі зв'язки з вищими мистецькими навчальними закладами та провідними музеями образотворчого мистецтва зарубіжних країн, зокрема таких, як Бельгія, Болгарія, Голландія. Китай, Німеччина, Польща, США, Угорщина. Хорватія. Студенти й викладачі беруть участь у всеукраїнських та міжнародних виставках, а також у міжнародних пленерах.

З 1992 року в академії діє аспірантура з підготовки фахівців вищої кваліфікації за спеціальностями «Образотворче мистецтво», «Теорія архітектури, реставрації пам'яток архітектури» та асистентура-стажування для підвищення кваліфікації майбутніх педагогів з образотворчого мистецтва. Працюють дві відповідні спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій. Нині в академії понад 900 студентів здобувають освіту за різними формами навчання (денне та заочне). Заклад має сучасну навчально-методичну і матеріально-технічну базу. Навчально-виховний і науково-творчий процес забезпечують 14 кафедр, на яких працюють 22 академіки і члени-кореспонденти Академії мистецтв України та Української академії архітектури; 49 докторів наук, професорів, 37 кандидатів наук, доцентів; 59 викладачів мають почесні звання, 7 є лауреатами Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Висока міжнародна репутація академії підтверджується і тим, що тут здобувають мистецьку освіту й іноземні громадяни. Виховання національної еліти за високими культурними і духовними стандартами ми вважаємо пріоритетною стратегією Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

За матеріалами: http://wek.kiev.ua

Фундатори академії. 1917 рік

Головний корпус

Кафедра рисунку

Факультет образотворчого мистецтва

Витяг із рішення Правління НБУ від 08.12.2017 № 785-рш

Відповідно до статей 33-35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1. Увести в обіг:

з 10 січня 2018 року пам’ятні монети України «ХХІІІ зимові Олімпійські ігри» із серії «Спорт»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 5 000 шт.;

номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 23 січня 2018 року пам’ятні монети України із серії «Видатні особистості України»:

«Леонід Жаботинський» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

«Олександр Шалімов» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 30 січня 2018 року пам’ятну монету України «Захисникам Донецького аеропорту» із серії «Збройні Сили України» номіналом 10 гривень зі сплаву на основі цинку, категорія якості карбування «анциркулейтед», тираж – 1 000 000 шт.;

з 15 лютого 2018 року пам’ятну монету України «Любомир Гузар» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 45 000 шт.;

з 27 лютого 2018 року пам’ятні монети України із серії «Фауна в пам’ятках культури України»:

«Вепр» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 4 000 шт.;

«Дельфін» номіналом 5 гривень зі срібла, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 4 000 шт.

Витяг із рішення Правління НБУ від 24.11.2017 № 753-рш

Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам’ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

Увести в обіг:

з 26 грудня 2017 року такі пам'ятні монети України:

• ·      «50 років Світовому конґресу українців» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж - 35 000 шт.;
• ·      «85 років Донецькій області" із серії "Області України» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж - 35 000 шт.

Нові монети України серії «Області України»

85 років Одеській області

Національний банк України 28 листопада 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену «морським воротам» нашої країни, приморському краю, розташованому на перетині найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського – Одеській області. Це високорозвинений індустріальний регіон, у якому одне з провідних місць посідає морське господарство, що має складну міжгалузеву структуру й охоплює різноманітні види та форми господарської діяльності. Одеський край багатий на животворні джерела мінеральних вод («Куяльник»), що мають важливе бальнеологічне значення.

Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж –35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

 

         На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу), праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; у центрі – стилізовану композицію, що символізує область: Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця, під якою – рік карбування монети «2017» (праворуч), стилізовані хвилі та корабель, портовий кран (ліворуч); унизу – піщаний пляж із шезлонгом і парасолею, амфора та виноград.

         На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

85 років Чернігівській області

Національний банк України 28 листопада 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену краю, розташованому в межах поліської та лісостепової зон – Чернігівщині. Ця земля має тисячолітню славетну історію, що зберіглась у численних пам`ятках та святинях. Чернігівська область – це регіон з потужним інтелектуальним, економічним і природним потенціалом, який має індустріально-аграрну структуру господарства. У галузевій структурі промисловості області пріоритетними є харчова, паливна, машинобудівна і металообробна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка. Помітну роль відіграють електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловості. Область також має значний сільськогосподарський потенціал.

Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж –35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), під яким рік карбування монети – «2017», «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу), праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; у центрі – стилізовану композицію, що символізує область: будівля Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (угорі), праворуч – дерев’яна Георгіївська церква (м. Седнів), під якою шиферна плита з рельєфним орнаментом із Борисоглібського собору, унизу – меандровий орнамент (Мізинська стоянка), колосся, журавель, дерева та у центрі – стилізоване зображення Десни.

На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета України серії Видатні особистості України

Олександр Архипенко

Національний банк України 9 листопада 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену живописцю, графіку, одному з найвідоміших скульпторів ХХ століття, одному з основоположників модерних стилів у скульптурі ХХ ст. та провіднику мистецької революції – Олександру Порфировичу Архипенку. Народившись у Києві, Олександр Архипенко через усе життя проніс зачарованість красою рідної землі, магією трипільської культури, архаїкою половецьких скульптур, барвами селянської кераміки тощо. Роботи Архипенка позначені динамізмом, лаконічністю композиції й форми. Більшості його композицій властива манера кубізму, конструктивізму та абстракціонізму. Він синтезував живопис і скульптуру, поєднав тривимірність і площинність. Понад тисяча скульптур і малярських творів Архипенка увійшли до скарбниці світового мистецтва.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, над яким – рік карбування монети «2017»; півколом написи: «Україна» (ліворуч) та номінал «2 гривні» (праворуч), під яким логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; на дзеркальному тлі – стилізовану композицію: руки митця, який моделює скульптуру.

На реверсі монети зображено портрет Олександра Архипенка, праворуч від якого роки його життя «1887-1964» (вертикально внизу), стилізовану скульптурну роботу Архипенка та написи півколом: «ОЛЕКСАНДР» (унизу) «АРХИПЕНКО» (праворуч).

 Художник:Кочубей Микола

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Олександр Архипенко

  

Історики культури називають його генієм серед скульпторів XX століття, ім’я якого згадується у товаристві з Матіссом, Пікассо, Браком, Леже, Дюшаном, Мондріаном, Малевичем, Кандинським, Філоновим. Його творами пишаються найславетніші музеї світу: Центр Помпіду в Парижі (знаменитий Бобур – Beau Bourge), музей Modern Art та галерея Соломона, Гуенгайма в Нью-Йорку, музеї Москви, Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва. За життя і після смерті він мав кілька сотень виставок у Європі та Америці, де визнаний чарівником скульптури. Перший кубіст у цьому виді мистецтва, свого роду Пікассо від скульптури, Архипенко був незаперечним авторитетом для багатьох авторів. Після його новаторських здобутків скульптура вже не могла залишатися такою, якою була досі. Усією своєю творчістю він стверджує кредо Жоржа Брака, першого ідеолога кубізму: «Почуття руйнують, розум будує».

Скульптури Архипенка, виставлені на Венеціанському бієнале у 1920 році, були викляті тамтешнім католицьким зібранням. Деформація людського тіла, образу і подоби Всевишнього, випадала з покірливо-самозневажливого ставлення до самих себе, яке личить істинно християнській душі. Через це, власне, не стали своїми ні Ель-Греко, ні Гойя, ні будь-яке відхилення від академічних канонів, гротеск чи пародія, любов до життя, не така, як дозволено. А Олександр Архипенко, сьогоднішній язичник від мистецтва, надто відверто захоплювався життям, людиною, її можливостями. Ліванський поет Халіль Джебран казав: «Перлина – храм, збудований болем навколо піщинки. Які ж страждання збудували наші тіла і навколо яких піщинок?»

Провчившись чотири роки у Київському художньому училищі, він вирушає до Москви, а через рік, у 1908-му, до Парижа, де його друзями стають Пікассо, Брак, Леже, Модільяні. Завдяки інтуїції Гійома Аполлінера, знаного відкривача талантів, Архипенко став відомий як неординарний художник, який заявив про себе у Салоні незалежних митців у 1910-11 роках. У залах Лувру його зворушила зовсім не Венера Мілоська, не Джоконда, не Роден... Він знайомиться зі світом архаїчного африканського мистецтва, наївного і відкритого гімну життєствердній силі еросу, жаги до життя, торжества чистих стихій, руху, землі, води, вогню. Візуальний веселковий потік свідомості, насичений матеріалізованим медитативним джойсівським кипінням думок, полонив його, присоромивши тодішній колірний аскетизм європейського живопису. Майстер, вихований на багатовікових традиціях європейського мистецтва, як ошелешений неофіт, усвідомлює, що саме цей емоційний вихор і має право зватися чистим мистецтвом. Адже він не стриножений химерними умовностями і штучними схемами знудженої західної культури, яка шукає витонченого декору своєму клінічно приреченому збоченству, на кшталт викличних ганчірок та пудових шарів «штукатурки» для оздоби своїх нікому не потрібних істерій.

Винайдений ним стиль поліхромної скульптури, пластики, вкритої веселкою кольорів, — скульптомалярство, динамічний кутастий кубофутуризм, надає формам і кольорам не лише просторового, а й часового виміру. А це споріднює його скульптуру з музичною композицією, розширює до чотиривимірності світ музично-кольорових асоціацій Чурльоніса чи Скрябіна. Цей стиль стає ілюстрацією звукового наповнення світу, яке поетично висловив Аполлінер, надаючи голосним звукам нашої мови відповідних кольорових ознак.

Певне, під впливом вибуху свідомості передвоєнного експресіонізму після 1910 року з’являється його «Медрано», людиноподібний механізм зі скла, дерева та металу, перший у XX столітті робот. Уже в 70-ті роки ідея «мистецтва руху» втілилася у безліч різножанрових «мобілів», у витвори відомого французького авангардиста Жана Тенлі. У 20-ті роки скульптор створює «машину рухомого мистецтва», своєрідний механічний дисплей, назвавши її «Архипентурою», де фрагменти живописних творів рухаються на зразок сучасних слайд-фільмів, відтворюючи поєднання простору і часу. Одним із популярних матеріалів для нього став також плексиглас, підсвічений зсередини, прозорий, езотеричний, на погляд Архипенка, свідок безкінечності світу, який наштовхує на ідею абстрактного, а не на жорстку матеріальність непрозорих матеріалів.

Модуляції світла й прозорості стали одним із головних методів архітектури XX століття. Одним із найпопулярніших образів його скульптури стало дзеркало, символ загадковості буття, яке має своє задзеркалля – потойбічне буття. 

У 1921-1923 роках Архипенко жив у Берліні, де, як і в Парижі, заснував мистецьку школу. Потім, до кінця життя, – США. У 1949 році його твори комусь із конгресменів навіть здалися інспірованими марксизмом, небезпечними для суспільства. Гітлер просто знищив їх. Водночас у СРСР влада вилучила його твори з музеїв, оголосивши їх «буржуазною примхою». У 1952 році було знищено дві картини і скульптуру з Львівського зібрання, презентованого автором, який став членом Львівської асоціації незалежних українських митців. Небагато з робіт, які збереглися таки в Україні, вціліли завдяки мужності й кмітливості тодішніх музейників: їх представили, як роботи невідомого автора.

За матеріалами: https://storinka-m.kiev.ua

   

Нова монета України серії «Духовні скарби України»

150 років Національному академічному театру опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка

Національний банк України 27 жовтня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену Національному академічному театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка – видатному творчому колективу, який увібрав у себе найкращі традиції української культури. Слава про оперне та балетне мистецтво України давно сягнула за межі країни. Національна опера України активно та успішно інтегрується у світовий музичний процес, про що свідчать гастролі в багатьох країнах світу, участь у найпрестижніших музичних фестивалях.

 Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким написи «Україна», «1867 2017» (використано тамподрук); у центрі на дзеркальному тлі – будівлю театру; унизу написи: «5 ГРИВЕНЬ»; унизу праворуч – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено стилізовану композицію: глядацька зала, над якою – алегорична композиція: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва та написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР» (угорі півколом), «ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА» (під грифонами), «150 РОКІВ» (унизу).

Художник: Фандікова Наталія

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua