Нова монета України серії «Пам’ятки архітектури України»

Катерининська церква в м. Чернігові

Національний банк України 18 вересня 2017 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену церкві, яка є втіленням кращих традицій вітчизняної сакральної архітектури. Храм збудовано в стилі українського бароко в пам’ять про героїзм козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням полковника Якова Лизогуба. Церква зведена на кошти братів козаків Якова та Семена Лизогубів, освячена у 1715 році.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким напис «Україна»; у центрі на тлі дзеркального хрестоподібного плану Катерининської церкви – герб Лизогубів; рік карбування монети «2017» (праворуч); унизу напис – «5 ГРИВЕНЬ», ліворуч на дзеркальному тлі – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено одну з візитівок Чернігова – Катерининську церкву (вид із висоти пташиного польоту), яка зустрічає гостей міста, та розміщено: праворуч – герб міста, під яким напис «ЧЕРНІГІВ», стилізовану дорогу, написи: «КОЗАЦЬКА КАТЕРИНИНСЬКА ЦЕРКВА» (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Демяненко Анатолій, Дем’яненко Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Катерининська церква в Чернігові є найвизначнішою в Україні пам’яткою стилю українського (козацького) відродження ХVІІ-ХVІІІ століть, що збереглася в автентичному вигляді, справила вирішальний вплив на розвиток української церковної архітектури ХVІІІ століття і досі відіграє роль містобудівної домінанти історичного середмістя. Церква знаходиться в історичному центрі міста, на високому мисі, відокремленому яром від Валу, Чернігівського дитинця.

Споруджена на честь героїзму козаків Чернігівського полку, проявленого під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням чернігівського полковника, наказного гетьмана Якова Лизогуба. Церква освячена в 1715 році на честь святої Катерини, яку в Україні шанували з давніх часів.

Значних перебудов Катерининська церква не зазнала. Зазнала руйнувань у 1941-43 роках (згоріли дахи і верхи бань). Реставраційні роботи проводилися в 2 етапи: в 1947-55 роках та в 1975-80 роках.

Катеринка після пожежі 1941 року (фото із особистого архіву сім'ї Ягодовських)

За композицією споруда повторює традиційну дерев’яну українську церкву, де в єдине пластичне ціле об’єднані п’ять восьмериків, кожен з яких завершується куполом. Центральна глава підноситься над бічними, а вони в свою чергу – над рукавами архітектурного хреста. Вертикальність композиції церкви досягається відсутністю горизонтальних членувань стін, кути граней підкреслені пілястрами, більшість віконних отворів мають витягнуті по вертикалі форми, підкреслені наличниками, характерні вікна у вигляді хрестів.

Для Катерининської церкви характерна всефасадність. Існують три вхідних портали: північний, східний та південний. Основну роль в оздобленні фасадів відіграють обрамлення порталів і віконних отворів: трикутні фронтончики, наличники, мілкопрофільовані карнизи. В церкві відсутній ліпний орнамент, в якості будівельного і декоративного матеріалу використана звичайна і лекальна цегла, яка замінила плінфу.

Головною рисою інтер’єру храму є розкриття внутрішнього простору вгору. В плані – це п’ятикамерний безстовпний храм, який вінчають п’ять позолочених бань. Верхи вирішено традиційним для України склепінням із заломами (з двома заломами – в центральному об’ємі та одним заломом – над раменами).

У 1933 в церкві відбулось останнє богослужіння, після чого вона була закрита. До липня 2006 року в церкві розміщалася експозиція Музею народно-декоративного мистецтва Чернігівщини.

18 липня 2008 року козацька православна громада разом з єпископом Чернігівським і Ніжинським Іларіоном зайшли в храм і через 75 років після заборони, відновила богослужіння. З того часу храм став козацьким кафедральним собором Чернігівської єпархії.

За матеріалами: samsobi.com.ua

 

Фото з архіву "Збирача монет" (O.L.P.)

Нова монета України

500-річчя Реформації

Національний банк України 15 вересня 2017 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену важливому явищу європейської культури – 500-річчю Реформації. Формальний початок релігійно-суспільного руху в Європі XVI – середини XVII століть пов’язують із виступом німецького реформатора, доктора богослов’я Віттенберзького університету Мартіна Лютера, який у 1517 році оприлюднив свої знамениті 95 тез, що були націлені проти практики продажу індульгенцій (звільнення від гріха, дароване Церквою) та наголошували, що людина досягає «спасіння душі» (або «виправдання») не через церкву та її обряди, а за допомогою віри, дарованої їй безпосередньо Богом. Вплив Реформації на українських землях виявився у демократизації церкви, наближенні її до народу, процесі створення національних шкіл, друкарень, перекладу Біблії та богослужбових книг живою українською мовою.

         Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

        

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, під яким написи: «Україна»,  «5 ГРИВЕНЬ», праворуч – рік карбування монети «2017»; на дзеркальному тлі – хрест, ліворуч – стилізований аркуш розгорнутої Біблії, переклад якої німецькою мовою зробив Мартін Лютер, із декоративною закладкою з українським орнаментом, що символізує причетність України до загальноєвропейського процесу творення нової церкви. Праворуч від хреста розміщено п’ять тез, які є квінтесенцією цієї теології:

«ТІЛЬКИ ПИСАННЯ

ТІЛЬКИ ВІРА

ТІЛЬКИ БЛАГОДАТЬ

ТІЛЬКИ ХРИСТОС

ТІЛЬКИ БОГОВІ СЛАВА»;

логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу праворуч).

На реверсі монети розміщено: на червоно-чорному тлі (використано тамподрук), що символізує драматизм того часу, розп’яття, праворуч – Мартін Лютер, який тримає в руці аркуш зі своїми тезами, та написи: «МАРТІН ЛЮТЕР» (угорі), «500 РОКІВ РЕФОРМАЦІЇ» (вертикально ліворуч).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, програмне моделювання: Віталій Андріянов

За матеріалами: bank.gov.ua 

Нові британські 10 фунтів

Банк Англії випустив 10-фунтову купюру із зображенням письменниці Джейн Остін, передає RNS з посиланням на повідомлення регулятора.

Офіційно нова полімерна купюра була представлена в липні 2017 року. На ній нанесені тактильні елементи для того, щоб їх могли розрізнити сліпі люди.

Було надруковано понад 1 млрд. купюр, у найближчі дні вони з’являться у вільному обігу.

Купюра з Джейн Остін стала другою з серії полімерних банкнот, випущених Банком Англії. Раніше у вересні 2016 року в Британії з’явилися банкноти в п’ять фунтів з колишнім прем’єр-міністром країни Вінстоном Черчиллем. На 2020 рік запланований випуск 20-фунтових купюр з портретом художника Вільяма Тернера.

 Зараз у Британії в обігу 10-фунтові банкноти з портретом автора «Теорії еволюції Чарльза Дарвіна, їх планується поступово замінювати на нові купюри.

За матеріалами: economics.unian.ua

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Василь Ремесло

Національний банк України 4 вересня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену всесвітньо відомому вченому, талановитому селекціонеру, академіку, «творцю» пшеничного колоса – Василю Миколайовичу Ремеслу. В.М.Ремесло закріпив за Україною статус «житниці Європи», селекціонував 40 сортів зернових колосових культур, які й досі є донорами для сортів пшениць як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Він автор сортів озимої пшениці Миронівська 264, Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Миронівська рання, Миронівська яра та багато інших, які значно підвищили врожайність основної хлібної культури в Україні та за кордоном.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі напис «Україна» та малий Державний Герб України (праворуч); на дзеркальному тлі зображено жінку, яка тримає снопи пшениці; унизу: ліворуч – рік карбування монети «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; праворуч – номінал «2 ГРИВНІ».

На реверсі монети зображено портрет Василя Ремесла, прикрашений колосками; ліворуч півколом написи: «ВАСИЛЬ РЕМЕСЛО», праворуч – роки його життя «1907-1983».

Художник: Кочубей Микола

Скульптор: Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Ремесло Василь Миколайович (10.02.1907, містечко Теплівка Пирятинського пов. Полтавської губ., тепер село Пирятинського р-ну Полтавської обл. – 04.09.1983, м. Київ) — учений, селекціонер-рослинник.

Народився в селянській сім’ї. У 1922-1924 рр. навчався в Лубенській сільськогосподарській профшколі, у 1924-1928 рр. – в Маслівському інституті селекції й насінництва (с. Маслівка, тепер Миронівського р-ну Київської обл.). З 1928 р. працював агрономом в Укррадгоспоб’єднанні (м. Харків), пізніше  – в  радгоспі «Відродження» Мелітопольського р-ну Запорізької обл.; з 1929 р. – агроном-апробатор і член правління в Кременчуцькій укрнасіннєспілці. Того ж року призваний до Червоної армії, до 1930 р. служив рядовим артилерійського полку Ленінградського військового округу. З 1930 р. – науковий співробітник Дагестанської дослідно-селекційної станції ім. М.Ахундова в м. Дербент (тепер Республіка Дагестан, РФ); у 1931-1933 рр. – агроном у Насіннєспілці при Наркомземі СРСР у м. Москва; з 1933 р. – завідувач сортоділянки на Ново-Уренській (Ульяновська обл., тепер РФ) селекційній станції. З 1938 р. – заступник директора Сєверодонецької державної селекційної станції (тепер Луганська обл.), з 1941 р. – її директор. У травні 1942 р. мобілізований до Червоної армії. З 1945 р. поновив роботу на Сєверодонецькій станції; з 1948 р. – заступник директора з наукової роботи, а з 1964 р. – директор Миронівської селекційно-дослідної станції ім. В.Старченка.

З 1964 р. – доктор сільськогосподарських наук, академік ВАСГНІЛ; з 1974 р. – академік Академії наук СРСР. Лауреат Ленінської премії (1963), Національної премії НДР (1976), Державної премії СРСР (1979), двічі Герой Соціалістичної Праці (1966 і 1977). Член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук НДР (з 1974), член Європейської наукової асоціації з селекції рослин «Еукарпія». Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.

 

Учений працював у галузі селекції й насінництва сільськогосподарських рослин. Розробив оригінальні методи селекції, в основі яких лежить спрямована зміна ярових форм на озимі й озимих – на ярові під впливом чинників зовнішнього середовища. Вивів близько 40 нових сортів пшениці. Творець всесвітньо відомих сортів пшениці «Миронівська» та гібриду пшениці й жита «Тритікам». Автор більш ніж 200 наукових праць (зокрема 5 монографій).

За матеріалами: www.ukrainians-world.org.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 28.08.2017 № 553-рш

Відповідно до статей 33 – 35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1. Увести в обіг:

з 10 жовтня 2017 року пам’ятні монети України із серії «Області України»:

«80 років Полтавській області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

«80 років Хмельницькій області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування "спеціальний анциркулейтед", тираж – 35 000 шт.;

з 12 жовтня 2017 року пам’ятну монету України «Архістратиг Михаїл» номіналом 1 гривня зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – до 10 000 шт.;

з 24 жовтня 2017 року пам’ятні монети України:

«100 років Херсонському державному університету» із серії «Вищі навчальні заклади України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

«100 років Національному академічному українському драматичному театру імені Марії Заньковецької» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 27 жовтня 2017 року пам’ятні монети України «150 років Національному академічному театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка» із серії «Духовні скарби України»:

номіналом 20 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 2 000 шт.;

номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 09 листопада 2017 року пам’ятну монету України «Олександр Архипенко» із серії «Видатні особи України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

з 17 листопада 2017 року пам’ятну монету України «100-річчя першого Курултаю кримськотатарського народу» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 21 листопада 2017 року пам’ятну монету України «XV Літні Паралімпійські ігри. Ріо-де-Жанейро» із серії «Спорт» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 28 листопада 2017 року пам’ятні монети України із серії «Області України»:

«85 років Одеській області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

«85 років Чернігівській області» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.

Нова монета України серії «Україна космічна»

60-річчя запуску першого супутника Землі

Національний банк України 29 серпня 2017 року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену запуску першого супутника Землі, який випромінював радіохвилі на двох частотах, що дозволило вивчати верхні шари іоносфери. Радіоаматори всього світу стежили за звуковими сигналами, що передаються супутником. Його можна було спостерігати як зірку першої величини - навіть неозброєним оком. Дата запуску супутника вважається початком космічної ери людства. У створенні та запуску першого супутника Землі брали участь українські вчені та конструктори на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 50000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: на дзеркальному тлі – кольорове стилізоване зображення планети Земля (використано тамподрук); унизу півколом такі елементи: малий Державний Герб України, напис «Україна», номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети подано стилізоване зображення супутника Землі та розміщено написи: «60-РІЧЧЯ ЗАПУСКУ ПЕРШОГО СУПУТНИКА ЗЕМЛІ» (праворуч півколом).

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета серії «Області України»

85 років Вінницькій області

Національний банк України 22 серпня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену перлині Поділля, розташованій у лісостеповій зоні в межах Подільської височини. Край славиться своїми численними пам`ятками археології, історії, архітектури і містобудування. Ці землі нерозривно пов`язані з козацтвом. Саме тут формувалися одні з перших козацьких загонів, широко розгортався повстанський, гайдамацький рух. Вінниччина багата на мінерально-сировинні ресурси. В її надрах відкрито 1159 родовищ корисних копалин: граніту, каоліну, гранату, флюориту, фосфоритів та інших. Розроблені й використовуються цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільник.

         Біметалеву монету виготовлено з недорогоцінних металів, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 9,4  г, діаметр – 28,0 мм, тираж –35000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення.

     

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі), «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ» (унизу), праворуч – логотип Монетного двору Національного банку України; у центрі: угорі рік карбування монети – «2017» та композицію: палац Потоцьких у м. Тульчин, млин XIX століття в с. Круподеринці, водонапірна вежа та фонтани (м. Вінниця), візитівка Вінниччини – знаменитий бушанський рельєф у скельному храмі с. Буша, аналогів якому немає, ліворуч від рельєфу, квіти соняшнику та яблука, що символізують потужний аграрний потенціал регіону.

         На реверсі монети зображено герб області, по колу розміщено написи: «ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ» (угорі), «ЗАСНОВАНА У 1932 РОЦІ» (унизу).

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua