Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Михайло Петренко   

Національний банк України 11 липня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Михайлові Миколайовичу Петренку (1817-1862) – поетові-романтику першої половини ХІХ століття. До сьогодні збереглося небагато його творів, але на всіх континентах світу пам’ятають його пісенний шедевр «Дивлюсь я на небо», а рядки деяких віршів поета збереглися в піснях «Ходить хвиля по Осколу» та «Взяв би я бандуру», які стали народними. Ймовірно, що Михайло Петренко народився в місті Слов’янську (нині Донецька область) у 1817 році. Уперше його вірші були надруковані в 1841 році в поетичному альманасі «Сніпъ».

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

        

 

На аверсі монети зображено курган, український степ, кам’яну бабу, на якій сидить сокіл, угорі півколом розміщено: номінал «2 ГРИВНІ», малий Державний Герб України (під яким рік карбування монети «2017») напис «Україна», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено сокола, що летить, і написи:

«Дивлюся на небо

та й думку гадаю:

Чому я не сокіл,

чому не літаю,

Чому мені, Боже,

ти криллів не дав?

Я землю б покинув

і в небо злітав!»

та «МИХАЙЛО  ПЕТРЕНКО», «1817-1862» (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Демяненко Анатолій

За матеріалами: bank.gov.ua 

Михайло Петренко народився в 1817 році в місті Слов’янську (нині Донецька область)  в сім’ї губернського секретаря.

 

Як і де проходили початкові етапи навчання юного Михайла невідомо, але вважається, що початкову освіту він отримав у місті Слов’янську.

З 1833, Михайло проживав і вчився в Харкові. У 1837 Михайло вступив до Імператорського Харківського університету на юридичний факультет.

У 1841 Михайло закінчив юридичний факультет Харківського університету.

У 1844 рокі М. Петренко  вступив до служби в Харківську Палату кримінального суду канцелярським чиновником. Просування по службі виглядало так: губернський секретар (серпень 1844), колезький секретар (листопад 1846), титулярний радник (січень 1853) і колезький асесор (після 1858).

Мабуть, в 1848 році він одружився з дворянкою Анною Евграфовною Миргородовою (можливо, ще в Вовчанську, або Гадячі). У родині народжувалися діти: Микола (1849 р.н..), Людмила (1851 р.н..), Варвара (1853 р.н..), Марія (1855 р.н..) і Євграф (1857 р.н..). 

Фактично, з 1849 року розпочинається Лебединський період життя Михайла Петренка. У Лебединському земському суді Михайло служив до кінця 1862 року.

По Високому маніфесту, що відбувся 26 серпня 1856, Петренко був нагороджений пам’ятною медаллю другого ступеня «В память войны 1853–1856 гг.» темної бронзи на Володимирській стрічці, але участі у Кримській війні 1853–1856 не брав.

Помер колезький асесор повітовий стряпчий Михайло Миколайович Петренко 25 грудня 1862 у віці 45 років від лихоманки в місті Лебедині Харківської губернії.

За матеріалами: dovidka.biz.ua

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Іван Айвазовський

     Національний банк України 11 липня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену всесвітньо відомому живописцю-мариністу, баталісту, меценату – Івану Костянтиновичу Айвазовському (1817-1900), на картинах якого море зображено у всій життєвій красі могутньої стихії. Іван Айвазовський народився в Криму, у Феодосії. Усе своє дитинство він провів біля моря, яке постійно його вабило. Тому його роботи переважно присвячені морю, але є чимало картин з українськими мотивами, на яких зображено Дніпро, степ, чумаки, весільні сценки.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

        

 

        На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис «Україна»; стилізований фрагмент картини І. Айвазовського в жанрі образотворчого мистецтва марини; унизу: номінал «2 ГРИВНІ», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України; рік карбування монети «2017» (угорі ліворуч).

На реверсі монети зображено портрет Івана Айвазовського; ліворуч написи: «ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ» (півколом), роки його життя «1817-1900»; праворуч на тлі завіси – факсиміле художника.

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua 

Айвазовський Іван Костянтинович (Ованес Айвазян) (1817-1900) – художник, живописець вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен.

 

Народився Іван 29 липня 1817 у Феодосії. Перші роки Айвазовського пройшли в бідності в результаті розорення батька. Але все, ж йому вдалося вступити до гімназії Сімферополя. Захоплення живописом привело його в стіни Академії мистецтв Петербурга, в якій він навчався у визнаних майстрів. Після закінчення Академії багато подорожував по Європі.

1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі.

Найбільш успішний Айвазовський був в морських пейзажах. А з 1844 року він навіть був художником морського штабу. Однак Айвазовський писав полотна не тільки на морську тематику. Серед інших його серій картин: кавказькі, українські краєвиди, вірменська історія, Кримська війна.

У Феодосії Айвазовський збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, 1880 заснував картинну галерею. З 1844 академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 – її почесний член. З 1894 член Товариства південноросійських художників в Одесі. Крім художньої діяльності займався благодійністю – активно допомагав розвитку рідного міста – Феодосії. Побудував там музей старовини, заснував картинну галерею, сприяв прокладці залізничної колії в Джанкой.

Художник помер 2 травня 1900 у Феодосії, у віці 82 років.

За матеріалами: dovidka.biz.ua

Витяг із рішення Правління НБУ від 21.06.2017 № 383-рш

Відповідно до статей 33-35 Закону України «Про Національний банк України» щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України вирішило:

1. Увести в обіг:

з 15 серпня 2017 року пам’ятні монети України «Косівський розпис» із серії «Українська спадщина»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 3 500 шт.;

номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 22 серпня 2017 року пам’ятні монети України:

«Давній Галич» із серії «Стародавні міста України» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування "спеціальний анциркулейтед", тираж – 40 000 шт.;

«85 років Вінницькій області» із серії «Області України» номіналом 5 гривень з біметалу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 35 000 шт.;

з 29 серпня 2017 року пам’ятну монету України «60-річчя запуску першого супутника Землі» із серії «Україна космічна» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 50 000 шт.;

з 04 вересня 2017 року пам’ятну монету України «Василь Ремесло» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 шт.;

з 15 вересня 2017 року пам’ятну монету України «500-річчя Реформації» номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.;

з 18 вересня 2017 року пам’ятні монети України «Катерининська церква в м. Чернігові» із серії «Пам’ятки архітектури України»:

номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «Proof», тираж – 2 500 шт.;

номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 40 000 шт.

Банкнота номіналом 0 євро

У Німеччині з'явилася банкнота номіналом нуль євро

Купюра створена як туристичний сувенір в основному для колекціонерів і відвідувачів столиці федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн.

У Німеччині випустили сувенірну купюру номіналом нуль євро. Купюра випущена лімітованим тиражем в 5000 штук і продається за 2,50 євро.

Купюра створена як туристичний сувенір в основному для колекціонерів і відвідувачів столиці федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн.

Купюра не є платіжним засобом, але Європейський центральний банк офіційно дав дозвіл на її друк. Купюра друкується на тому ж папері, що і звичайні євро, а також має всі ступені захисту, в тому числі водяні знаки і голограми.

На купюрі зображений навчальний вітрильник ВМФ Німеччини "Горх Фок II" 1958 року, портом приписки якого є місто Кіль. У 1961-1990 роках цей корабель був зображений на купюрі 10 марок німецького Бундесбанку.

За матеріалами: www.unian.ua

Нова монета України

400 років Луцькому Хрестовоздвиженському братству

Національний банк України 20 червня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену історії Луцького Хрестовоздвиженського братства – національно-релігійної громадської організації волинської православної шляхти, яка мала на меті збереження та захист православної віри на Волині і відіграла надзвичайно велику роль у суспільно-політичному житті краю першої половини XVII ст. Наприкінці XVI – на початку XVII століть братства, що виникли у Львові, Києві, Луцьку, Острозі, Вільні та інших містах, розгортали благодійну і культурно-просвітницьку діяльність – відкривали шпиталі, школи, друкарні, поширювали книги, створюючи умови для розвитку культури і науки, споруджували церкви і монастирі

         Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, праворуч від якого напис «Україна» (вертикально); унизу – номінал «5 ГРИВЕНЬ»; на дзеркальному тлі зображено Хрестовоздвиженську братську церкву (м. Луцьк, ХVII ст.), праворуч від якої, на тлі стилізованої сторінки стародруку – рік карбування монети «2017», логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено братчиків, угорі над якими – печатка братства та напис півколом: «ЛУЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ БРАТСТВО»; унизу – напис «400 РОКІВ».

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua

Нова монета України серії «Видатні особистості України»

Йосиф Сліпий

Національний банк України 20 червня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену церковному і громадському діячеві, педагогу, меценатові, богослову, патріарху Української греко-католицької церкви (1975-1984) Йосифу Сліпому (мирське ім`я – Йосип Іванович Коберницький-Дичковський). Йосиф Сліпий – символ українського незламного духу, його метою була консолідація українців у світі.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 35000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, під яким рік карбування монети «2017», напис «Україна» та номінал «2 ГРИВНІ»; на  дзеркальному тлі зображено: ліворуч – римський собор (збудований за сприяння Йосифа Сліпого), під яким написи: «СОБОР СВЯТОЇ СОФІЇ, РИМ»; праворуч – львівський собор, під яким написи: «СОБОР СВЯТОГО ЮРА, ЛЬВІВ» (собор Галицької митрополії УГКЦ, очолюваної митрополитом Йосифом Сліпим, у якому покоїться його прах); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено портрет Йосифа Сліпого, який ніби затиснутий кутами матових площин, що символізують мученицьку, подвижницьку долю патріарха, з обох сторін від портрета – слова з його заповіту: «…МОЛІТЬСЯ, ПРАЦЮЙТЕ І БОРІТЬСЯ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДУШІ» (ліворуч), «КОЖНОЇ ЛЮДИНИ УКРАЇНСЬКОГО РОДУ І ЗА  ВЕСЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАРІД…» (праворуч) та написи: «ПАТРІАРХ ЙОСИФ СЛІПИЙ»; унизу – герб патріарха, з обох сторін від якого зазначено роки його життя – «1892» та «1984».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Демяненко Анатолій, Атаманчук Володимир

За матеріалами: bank.gov.ua 

Пам'ятник Йосифу Сліпому у м. Тернополі

(червень 2017 року)

Нова монета України серії «Флора і фауна»

Перегузня

Національний банк України 1 червня 2017  року ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену рідкісному виду хижих ссавців родини Куницевих – Перегузні звичайній, зникаючому виду, включеному до Червоної книги України. Перегузня – хижак фауни нашої країни, що має строкате забарвлення. В Україні поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської областей. Живе в цілинних степах, у норах, на поверхню вилазить рідко – вночі або в сутінки.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 40000 штук. Гурт монети –рифлений.

 

На аверсі монети в обрамленні вінка, утвореного із зображень окремих видів флори і фауни, розміщено малий Державний Герб України та написи: «Україна», «2 ГРИВНІ», «2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено кольорову перегузню (використано тамподрук) та розміщено написи півколом: «VORMELA PEREGUSNA» (угорі), «ПЕРЕГУЗНЯ». (унизу).

Художник: Демʼяненко Володимир, Фандікова Наталія

Скульптор: Демʼяненко Володимир, Іваненко Святослав

За матеріалами: bank.gov.ua 

Перегузня звичайна (назва походить від латинського Vormela peregusna) являє собою невелику тваринку незвичайного окрасу. Це найближчий родич тхора і ласки, а в перекладі з латинської, її назва звучить як «маленький хробак».

Це досить рідкісна тварина родини куницевих ряду хижих. Основним окрасом спини є буро-коричневий, по якому розкидані численні смуги і плями жовтого кольору, що утворюють складний малюнок так званого чепрачного кольору. Вуха великого розміру покриті світлим волоссям великої довжини. Хвіст тварини, покритий хутром жовто-бурого кольору.

Часто перегузня зустрічається в порослих саксаулом пустелях і напівпустелях, що чергуються з рівнинами. Може підніматися по гірському степу до висоти 3000 метрів. Два підвиди зустрічаються в Казахстані.

Про звички перегузні сказати можна те, що більшу частину світлового дня звірятко мешкає в норі, виритій ним самим, або відібраної у своєї здобичі – ховраха або піщанки. Вночі виходить на полювання.

Перегузня агресивна до чужинців на своїй території, спілкується з одноплемінниками лише в період спарювання. Відчувши небезпеку, тваринка стає в загрозливу позу, ставши на задні кінцівки і розпушивши хвіст.

        Чисельність перегузні значно скоротилася; вона залежить від кількості основного об’єкта харчування – ховрахів і піщанок. Також на скорочення чисельності впливають такі фактори: перетворення цілини в орні землі; застосування отрутохімікатів з метою боротьби з гризунами; браконьєрство.

Основною здобиччю перегузні є дрібні хребетні – ховрахи, піщанки, тушканчики, хом’яки, а також птахи і ящірки. Тварин котрі утримуються в неволі, годують мишами і м’ясом.

Чисельність перегузні безпосередньо залежить від кількості кормової бази, а на неї впливають агротехнічні заходи, зміни ландшафту, знищення гризунів. Також згубно на кількість перегузні в природі впливає випас худоби там, де мешкає звірятко.

Тварини віддають перевагу самотності. Спілкування з компанією родичів у серпні та вересні є сезоном парування перегузні. Малюки з’являються на світ у лютому-березні, їхня кількість у виводку від 3 до 8, частіше 3 або 4 дитинчати.   

     Захисні заходи для збереження чисельності. Сюди відноситься викорінення браконьєрства, вибір місця для випасу худоби, вивчення життя перегузні, для виведення в розплідниках.

За матеріалами: aroundnature.info/uk/pereguznya/