Монетний двір Нової Зеландії заявив
про випуск четвертої монети серії «Відкриваючи, подорожуючи».
Колекційна монета присвячена Фернану
Магеллану (1480-1521) –португальському і іспанському мореплавцю, який став
першим європейцем, що відкрив морський шлях з Атлантичного океану в Тихий.
Експедиція під командою Магеллана зробила першу навколосвітню подорож.
Номінал монети – 5 новозеландських
доларів, дорогоцінний метал – срібло 999-ї проби, якість карбування – «Antique»,
маса – 2 унції, діаметр – 40 мм, тираж – 2000 штук.
На аверсі монети «Фернан Магеллан»
показаний портрет королеви Великобританії Єлизавети II роботи Ієна Ренк-Бродлі
(Ian Rank-Broadley FRBS). По колу монети вигравірувані написи – «ELIZABETH II»,
«NIUE», «FIVE DOLLARS», «2016».
На реверсі срібної монети ізображена
сцена бою у острова Мактан (Вісайські острова; Філіппіни), що стався 27 квітня
1521 року між іспанськими мореплавцями і островитянами. В результаті зіткнення
Магеллан був убитий. У верхній частині монети на стрічці по дузі викарбувано напис
– «FERDINAND MAGELLAN». У нижній частині написано – «2oz 999 FINE SILVER».
Монету «Фернан Магеллан» можна купити
на Монетному дворі Нової Зеландії за145 доларів.
Фернан Магеллан
Фернан Магеллан
(весна 1480 року, Саброза, провінція Віла-реал, Португалія – 27 квітня 1521
року, острів Мактан, Філіппіни). Португальський мореплавець, експедиція якого
зробила перше кругосвітнє плавання; першовідкривач частини атлантичного
побережжя Південної Америки, проходу з Атлантики в Тихий океан, вперше ним
пересічений. Магеллан довів наявність єдиного Світового океану і представив
практичне свідоцтво кулястості Землі.
Початок
кар’єри
Небагатий, але
знатний дворянин Магеллан в 1492-1504 роках служив пажем в свиті португальської
королеви. Вивчав астрономію, навігацію і космографію. У 1505-1513 роках брав участь в морських битвах з арабами,
індійцями і маврами, показав себе хоробрим воїном, за що отримав чин морського
капітана. Із-за помилкового звинувачення йому відмовили в подальшому підвищенні
по службі і, подавши у відставку, Магеллан в 1517 році переїхав до Іспанії.
Перейшовши на службу до короля Карла I, він запропонував проект кругосвітнього
плавання, прийнятий після довгого торгу.
Відкриття
протоки між Атлантичним і Тихим океаном
20 вересня 1519
року п’ять невеликих кораблів – «Тринідад», «Сан-Антоніо», «Сантьяго», «Консепсион»
і «Вікторія» з екіпажем в 265 чоловік вийшли в морі. При пересіченні Атлантики
Магеллан використовував свою систему сигналізації, і різнотипні кораблі його
флотилії жодного разу не розлучилися. В кінці грудня він досяг Ла-платі,
близько місяця обстежував затоку, але проходу в Південне море не виявив. 2
лютого 1520 року Магеллан пішов на південь уздовж атлантичного побережжя
Південної Америки, рухаючись лише вдень, щоб не пропустити вхід в протоку.
На зимівлю він
став 31 березня в зручній бухті в 49° південної широти. У ту ж ніч почався бунт
на 3-х кораблях, незабаром жорстоко пригнічений Магелланом. Посланий навесні на
розвідку корабель «Сантьяго» розбився об скелі, але команду удалося врятувати.
21 жовтня увійшли до вузької звивистої протоки, пізніше названий ім’ям
Магеллана. На південному березі протоки мореплавці бачили вогні костриць.
Магеллан назвав цю землю Вогненною землею. Через місяць з невеликим протока
(550 км) була пройдена трьома кораблями, 4-й корабель «Сан-Антоніо»
дезертирував і повернувся до Іспанії, де капітан обмовив Магеллана,
звинувативши його в зраді королеві.
Перший перехід
через Тихий океан
28 листопада
Магеллан з трьома кораблями, що залишилися, вийшов в невідомий океан, обігнувши
Америку з півдня по відкритій ними протоці. Погода, на щастя, залишалася
хорошою, – і Магеллан назвав океан Тихим. Майже 4 місяці продовжувалося
дуже важке плавання, коли люди харчувалися сухарним пилом, змішаним з черв’яками,
пили гнилу воду, їли волові шкіри, деревну тирсу і корабельних щурів. Почалися
голод і цинга, багато хто вмирав. Магеллан, хоч і був невисокого зросту, але
відрізнявся великою фізичною силою і упевненістю в собі. Пересікаючи океан, він
проплив не менше 17 тисяч км, але зустрів лише два острівці – один в
архіпелазі Туамоту, інший в групі Лайн. Він також відкрив два населені острови –
Гуам і Рота з групи Маріанських островів. 15 березня експедиція підійшла до
великого Філіппінського архіпелагу. За допомогою зброї рішучий і відважний
Магеллан змусив правителя острова Себу підкорятися іспанському королеві.
Загибель
Магеллана і завершення кругосвітньої експедиції
В ролі
заступника хрещених ним тубільців Магеллан втрутився в міжусобну війну і був
убитий в сутичці у острова Мактан. Правитель Себу запросив частину екіпажа на
прощальний бенкет, віроломно напав на гостей і убив 24 людини. На трьох судах
залишилося всього 115 чоловік – людей не вистачало, і судно «Консепсион»
довелося спалити. 4 місяці кораблі блукали у пошуках островів прянощів. Біля острова
Тідоре іспанці купили дешево багато гвоздики, мускатного горіха і ін. та
розділилися: «Вікторія» з капітаном Хуаном Елькано рушила на захід навколо
Африки, а «Тринідад», що потребував ремонту, залишився. Капітан Елькано,
боячись зустрічі з португальцями, тримався значно південніше за звичайні
дороги. Він першим пройшов в центральній частині Індійського океану і,
відкривши лише острів Амстердам (поблизу 38° південної широти), довів, що «південний»
материк не досягає цієї широти. 6 вересня 1522 року «Вікторія» з 18 людьми на
борту завершила «Кругосветку», що тривала 1081 день. Пізніше повернулися ще 12
членів екіпажа «Вікторії», а в 1526 році – п’ятеро з «Тринідаду». Продаж
привезених прянощів з лишком покрив всі витрати на експедицію.
Магеллан як
дослідник і людина
Так закінчилося
перше кругосвітнє плавання, яке довело кулястість землі. Вперше європейці
пересікли найбільший з океанів – Тихий, відкривши прохід з Атлантики.
Експедиція з’ясувала, що значно велику частину поверхні землі займає не суша,
як думали Колумб і його сучасники, а океани. Войовничий і пихатий Магеллан
отримав багато ран, одна з них зробила його кульгавим. Його син помер в 1521
році. Дружина, що народила другого дитяти мертвим, померла в березні 1522 року.
Ім’ям Магеллана названі протока і два зоряні скупчення (Велика і Мала Магелланові
хмари), які описав історіограф і учасник експедиції Антоніо Піфачетта. Долі
Магеллана, його зухвалому подвигу присвячений роман С. Цвейга «Магеллан»
(1938).
За матеріалами: www.gold10.ru та tsikave.ostriv.in.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар