«Великі чайні гонки» на монетах Островів Кука

Острови Кука випустили пам’ятні монети «Великі чайні гонки».

          Монета номіналом 2 долари, срібло 999 проби, маса 8 г, діаметр 38,61 мм, якість «Proof», тираж 2500 шт.

Монета номіналом 10 доларів, срібло 999 проби, маса 62,2 г, діаметр 38,61 мм, якість «Proof», тираж 999 шт.

 

На аверсі монет зображено портрет королеви Єлизавети ІІ, назву країни-емітента, номінал і рік випуску.

На реверсі зображений корабель під вітрилами, напис «The Great Tea Race 1866»

        

Монети поміщені в блістер і подарунковий футляр. Додатком до неї йде сертифікат справжності.

Чайні гонки – гонки кліперів з вантажем чаю по торговому шляху з Китаю до Англії.

Китайський чай, що перевозився на старих судах, подовгу знаходячись у дорозі, пропитувався вологою і запахами трюму.

У 1834 році Ост-Індійська компанія втратила монополію на торгівлю з Китаєм. У 1849 році було скасовано дію Навігаційного Акту. У цьому ж році у першому рейсі до Гонконгу американський кліпер «Орієнталь» на зворотний шлях витрачав 81 день. Наступного року – 80 днів. Після цього англійські купці зафрахтовують його на перевезення у Лондон. У 1850 році на виконання цього переходу кліпер витратив 97 діб. На верфі в Блекуоллі з нього зняли мірку (приклад промислового шпигунства).

Вже наступного року із шотландської верфі Худа в Абердині сходять кліпери «Сторнеуей» і «Крізелайт». У 1852 році з верфі Гріна в Блекуоллі сходить побудований за кресленнями зроблених з «Оріенталя» – кліпер «Челленжер».

«Гончі пси океану» – таке прізвисько отримали кліпери на Британських островах – доставляли вантажі з Китаю за три-чотири місяці.

Кількісно ще довгий час американський кліперний флот перевершував англійський і протягом ще декількох років на частку американських суден діставався великий прибуток (англійцям доводилося фрахтувати американські судна).

З 1860 року американські кліпери не фрахтували англійці, і кліпер «Флаінг Клауд» був останнім американським судном, яке доставило чай у Лондон.

Починаючи з 1859 року регулярно проводилися гонки чайних кліперів. Найяскравіша з них пройшла в 1866 році. 28 травня 1866 з рейду міста Фучжоу (Китай) стартували 16 кліперів. Після довгого шляху 5 вересня кліпери «Аріель» і «Тайпін» з різницею в 8 хвилин пришвартувалися біля причальної стінки в лондонському порту.

«Катті Сарк» – єдиний збережений представник класу кліперів. За пропорціями, конструкцією і розмірами корабель майже в точності відповідає неперевершеному за швидкістю кліперу «Фермопіли». Кліпер «Катті Сарк» побудували в 1869 році на шотландській верфі «Лінтон енд Скотт» на спеціальне замовлення судновласника Джона Вілліса, для участі в чайних перегонах.

 

"Катті Сарк"

З 1870 року «Катті Сарк» експлуатувався на «чайній» лінії, але показані результати оцінювалися як середні. Найвищим досягненням стало третє місце в гонці 1871 року, коли «Катті Сарк» пропустив вперед тільки «Титан» і «Фермопіли». В даний час «Катті Сарк» стоїть на вічній стоянці в сухому доці в Грінвічі (Великобританія).

"Фермопіли"

Кліпер (від англ. clipper або нід. klipper) – швидке вантажне вітрильне судно з розвиненим прямим вітрильним оснащенням і стрімкими обводами корпусу. Кліпери з’явилися в США на початкуХІХ і до середини ХІХ ст. досягли своєї найбільшої популярності в світі. Кліпер – це останній, самий покращений варіант пакет-вітрильника. Найбільш характерною особливістю є гостро зкроєний корпус, відношення довжини і ширини якого дозволяло досягати високої швидкості.

         В США на початку ХІХ століття «кліперами» називали різновид шхун та бригантин, що будувався в місті Балтімор. Гострі обводи корпусу, збільшена остійність, нахилені до корми щогли, велика площа вітрил дозволили кліперам розвивати відмінну швидкість, чудово утримувати курс, але за це довелося заплатити зменшенням обсягу вантажних трюмів і збільшенням осідання. Висока швидкість також досягалася за рахунок збільшеного відношення довжини до ширини корпусу в середньому менш ніж 6:1, у той час як на звичайних парусних судах цей показник варіювався від 3:1 до 4:1. Кліпери Балтімора активно застосовувалися у комерційних рейдерів, для контрабанди і прориву блокади, для перевезення африканських рабів.

В 1833 році на воду було спущено великий трищогловий кліпер «Енн Мак-Кім». Він став безпосереднім попередником класичних кліперів. В 1845 році був побудований кліпер «Рейнбоу» («Веселка»), який показав небачену швидкість, а за рік до нього «Хокуа», два останніх і називають першими справжніми кліперами.

Назва «кліпер» походить від англійського «clipper», що спочатку значило «швидкій кінь» (від «clip» – «швидкість») 

"Сер Ланселот"

"Княжна Марія Миколаївна"

"Принц Альберт"

"Forteviot"

За матеріалами: odnamoneta.ru  та  uk.wikipedia.org