Монетний
двір Швейцарії 28 січня 2016 року виготовив монету, присвячену рослині,
внесеного до Червоної книги і що є одним з неофіційних символів країни.
Едельвейс
альпійський (лат. – Leontopodium alpinum) – вид трав’янистих рослин, що ростуть
високо в горах в субальпійській і альпійської зонах.
Номінал
монети – 10 швейцарських франків, метал – мідно-нікелевий сплав і алюмінієва
бронза, якість карбування – «Proof» та «анциркулейтед», маса – 15 г, діаметр –
33 мм, тираж – 3 000 штук ( «Proof») і 20 000 штук ( «анциркулейтед»).
На
аверсі монети «Едельвейс альпійський» викарбуваний герб Швейцарії. Над ним
півколом в два рядки розміщено напис Proof «CONFOEDERATIO HELVETICA». У нижній частині в
два рядки зазначено номінал – «10 FR». Справа позначений рік емісії – «2016».
На
реверсі біметалічною монети зображено квітучий едельвейс. У нижній частині
реверса півколом розміщено напис – «FLORA ALPINA». У правій частині по дузі
вигравірувано ім’я дизайнера – «LEIBUNDGUT» (Jenny Leibundgut, Bern)
Монету
«Едельвейс альпійський» можна купити на сайті Монетного двору Швейцарії за 15
швейцарських франків (версія «анциркулейтед»). Тираж монети, виготовленої
якістю «Proof», вже розпроданий. Вартість цієї монети составляла 40 швейцарських
франків.
Едельвейс
Білотка альпійська (лат. Leontopodium
alpinum) інші назви – едельвейс.
Багаторічна трав’яниста рослина з
родини складноцвітих.
Росте на вапнякових скелях в
альпійському та субальпійському поясах. Трапляється дуже рідко в Українських
Карпатах, зокрема на вершинах гір Близниці, Ненєски, у найбільш важкодоступних
місцях, на стрімких скелях, але і там зазнає винищення. Білотка альпійська
зростає не тільки в Карпатах; росте в горах Західної Європи (зокрема Альпах),
на Балканах. Близькі види трапляються в горах Середньої Азії, на Далекому
Сході.
Рослина вважається символом мужності
й кохання і у всіх гірських народів овіяна поетичним ореолом легенд. Цю рослину
дуже поважають у Карпатах. У Швейцарії її називають Edelweiß від німецьких слів
«благородний», «білий». Іноді Едельвейс іменують «королевою квітів» або
«принцесою Альп», а грецька наукова назва Leontopodium означає «левова лапа».
Про романтичну квітку багато регіонів складають свої власні легенди. Для різних
народів гірський едельвейс означає одне і теж: любов, відданість, відвагу.
Горизонтально відхилені, густо опушені
приквіткові листочки білотки, що оточують суцвіття – кошики, надають їй вигляду чудової сріблястої
багатопроменевої зірки. Недарма у Франції едельвейс називають «зіркою полонин»,
в Італії – «квіткою скель», а у
нас в Карпатах – «шовковою косицею».
Едельвейс повсюдно охороняється законом.
Занесений до Червоної книги України. Потребує найсуворішої охорони. В той же
час, рослину легко розводити в культурних умовах. Не слід думати, що екземпляри
квіток білотки, які масово продають туристам на сувенірних розкладках, є
зібраними в природі. Їхнє походження – з грядок місцевих господинь.
Легенд
у Карпатах – безліч. І не одна з них – про шовкову косицю, тобто про шовкову квітку. Так
називають гуцули дивний витвір природи, знаний ще як білотка альпійська, або
едельвейс.
Легенди
народжуються в серцях красивих душею людей. І самі перероджують людей,
збагачують їх новою красою.
А
люди вміли бачити красу навіть тоді, коли життя веліло їм думати найперше не
про голубінь неба, а про дах під небом, не про велич природи, а про своє
безсилля перед нею.
Сіяли
сини Карпат жорсткий овес на важкій гірській землі, а звисока, з кам’яних
неприступних урвищ, світила їм ніжна шовкова косиця — ніжність, що зросла там,
куди відтята дорога слабодухим.
Тільки
сміливець міг принести коханій дівчині квітку. Міг принести, а міг і загинути.
Але той, хто життям ризикуючи в ім’я любові, приніс шовкову косицю, той зможе
захистити свою любов, той вартий любові. Переказують, ніби так колись
одружувалися гуцульські легіні.
Так
чи не так, а росте в горах Карпатах шовкова косиця – дивна і рідкісна квітка. І нині,
коли люди мають вдосталь снаги й часу, щоб задивлятись у голубінь неба над
головою і незбагненну велич природи, сміливці можуть побачити ніжно-білу квітку
едельвейса без того, щоб витримувати іспит любові. Просто з жадання відчути
дихання природи зблизька, глянути в очі природі на самоті з нею.
За матеріалами: www.gold10.ru, uk.wikipedia.org,
www.kosivart.com
Немає коментарів:
Дописати коментар