Нова монета України присвячена 100-річчю боїв легіону Українських січових стрільців на горі Лисоня

Національний банк України 2 вересня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену подвигу легіону Українських січових стрільців, який 100 років тому відзначився звитягою під час боїв за гору Лисоня і зупинив наступ російської армії на Бережани під час Брусиловського прориву. Легіон українських січових стрільців – українське добровольче військове формування у складі австро-угорській армії під час Першої світової війни.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України і напис півколом «Україна»; у центрі – на дзеркальному тлі стилізована композиція: в обрамленні вінка з калини геральдичний лев спирається на скелю, на якій напис півколом «У.С.С. 1914» (з емблеми Українських січових стрільців); унизу: рік карбування монети – «2016», номінал – «5 ГРИВЕНЬ» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети розміщено стилізовану композицію – військовий сурмач на тлі абрису сучасного меморіального комплексу на горі Лисоня, написи «100-РІЧЧЯ БОЇВ ЛЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ» (угорі півколом) «НА ГОРІ ЛИСОНЯ».

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Дем’яненко Володимир, Атаманчук Володимир

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Лисоня стала знаною на українських землях як місце героїчної слави і болючих втрат Українських Січових Стрільців. 2 вересня 1916 року тут відбулася найкривавіша битва легіону УСС у складі австро-угорських коаліційних військ з російською армією. Перемогу було здобуто ціною втрати більше половини особового складу легіону: 81 вояк убитий, 293 – поранені, 285 – потрапили у полон. Найбільше втрат було серед старшинського складу. У бою полягли хорунжі Денис Кліщ, Ярослав Кузьмович, Іван Максимишин, Юліан Соколовський; поранення отримали сотник Роман Дудинський, поручник Осип Яримович, чотарі Богдан Гнатевич, Остап Кобереський, хорунжі Михайло Мінчак, Євген Ясеницький; потрапили у полон поручники Андрій Мельник, Роман Сушко, чотар Василь Кучабський, хорунжі Михайло Дорошенко, Микола Загаєвич, Михайло Матчак та інші.

Схема розташування австро-угорських і російських військ

 поблизу Бережан на початок вересня 1916 року

1927 року за ініціативою Тернопільського воєводського та Бережанського повітового осередків Товариства охорони воєнних могил на пам’ять про героїзм українського стрілецтва на Лисоні насипали меморіальний курган, який відразу став місцем паломництва українців. Це викликало різкий спротив польської влади, яка не могла допустити якнайменших виявів патріотизму та устремлінь до державно-політичної незалежності серед української спільноти в Галичині. Польська поліція забороняла проведення мітингів на Лисоні. Через рік польський уряд видав постанову, згідно з якою всі захоронення вояків на Лисоні переносять на один цвинтар у селі Підвисоке. Лисоня стає відома як «розрита могила»: її розкопували декілька разів. Неодноразово нищили і хрест на ній. Українці протестували проти такої наруги в польському сеймі, зверталися з позовами за осквернення могил до суду, врешті відновлювали могили, встановлювали хрест. Та все повторювалося знову.

Невдовзі після проголошення у Львові в червні 1941 року Акту відновлення Української Держави на Лисоні пройшов багатотисячний мітинг, на який прибули українці з усіх куточків Галичини. Найбільше було молоді у національних строях, козацькому та стрілецькому вбранні. Після цієї події німецька окупаційна влада заборонила проведення подібних маніфестацій на горі Лисоня.

Радянський режим також жорстоко боровся за викорінення з пам’яті українців будь-яких згадок про героїчне минуле українського народу в його прагненні до незалежності. У 1970-х роках поховання на Лисоні ледве вдалося вберегти від розорювання під сільськогосподарські угіддя.

Хрест скорботи і слави на Лисоні

Ще за існування комуністичної влади у липні 1989 року на Лисоні відбувся величний багатотисячний мітинг-реквієм, на якому вперше майоріли синьо-жовті прапори.

Нині на вершині Лисоні височіє Хрест скорботи і слави, встановлений у 1994 році, як данина світлій пам’яті українських січових стрільців. На мармурових плитах викарбувані імена полеглих тут героїв. Поруч із Хрестом збудована капличка для відправ і молитви. 2007 року біля підніжжя Хреста скорботи і слави було встановлено Державний Прапор України, 2008 – стенд  Пам’яті.

Лисоня – це величавий символ ідеї боротьби за волю України, доказ незламності духу та звитяжності українського стрілецтва.

За матеріалами: uk.wikipedia.org

Нова монета України серії «Вищи навчальні заклади України

200 років Харківському національному аграрному університету

імені В. В. Докучаєва

Національний банк України 1 вересня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену Харківському національному аграрному університету - одному з найстаріших навчальних закладів аграрного профілю, заснованому у 1816 році як Маримонтський інститут земельного господарства. Сьогодні це сучасний центр аграрної науки в Україні, який зробив вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки та має міжнародне визнання.

Монету виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12,8  г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 30000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України та напис «Україна»; у центрі на матовому тлі – логотип Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва, ліворуч від якого – портрет першого директора Маримонтського інституту земельного господарства Веніаміна Флята та назви міст, у яких здійснював свою діяльність університет; унизу: номінал «2 ГРИВНІ», рік карбування «2016» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч).

На реверсі монети розміщено портрет В. В. Докучаєва, зображення сучасної будівлі університету та написи півколом: «ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (угорі півколом), «ІМЕНІ В. В. ДОКУЧАЄВА» (над будівлею), «200 РОКІВ» (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій

Скульптор: Атаманчук Володимир, Іваненко Святослав

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Університет було засновано у 1816 р. у передмісті Варшави – Маримонті, під назвою Інститут земельного господарства. Першим директором інституту був призначений відомий у Варшаві педагог Веніамін Флят. У 1840 р. до нього було приєднано Варшавську лісну школу і він став називатися Маримонтським інститутом сільського господарства та лісівництва. У 1862 р. інститут було переведено в посад Ново-Олександрію (Пулави) Люблинської губернії. Тут він перебував до початку І світової війни. У 1914 р. його було переведено до Харкова і у 1921 р. перейменовано у Харківський сільськогосподарський інститут.

У 1941 р. за наполегливу результативну працю у підготовці висококваліфікованих кадрів для сільського господарства і у зв’язку з 125-річчям від дня заснування інститут було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Під час німецько-радянської війни інститут було евакуйовано до міста Каттакурган Узбецької РСР. У жовтні 1944 р. він повернувся до Харкова.

У березні 1946 р. з нагоди 100-річчя від дня народження видатного вченого-ґрунтознавця В.В.Докучаєва інституту було присвоєно його ім’я.

За успіхи у підготовці висококваліфікованих кадрів для сільського господарства і у зв’язку з 150-річчям від дня заснування у 1966 р. інститут було нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

У 1991 р. інститут було перетворено у Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, а в 2002 р. надано статус національного.

За матеріалами: uk.wikipedia.org

Все про гроші: у Дніпрі відкрилася нова цікава виставка

Від черепашок каурі до паперових грошових знаків та пам’ятних монет. Все про українські гроші можна дізнатися в історичному музеї ім. Яворницького. Тут відкрилася виставка, присвячена 20-річчю запровадження української національної валюти. Про це повідомили в управлінні культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА.

Виставка розповідає про багатовікову історію грошових відносин на території сучасної України. Експонати знайомлять відвідувачів з еволюцією грошей. Від найпростіших форм – черепашок каурі, наконечників стріл, намистин, прясел. До найсучаснішої продукції Банкнотно-монетного двору Нацбанку України – паперових грошей, ювілейних та пам’ятних монет, медалей. 

Розказують відвідувачам і про історичні події, свідками та учасниками яких були грошові знаки. Про видатних діячів української історії та культури, які зображені на них. Про відомих художників і скульпторів, які оформлювали монети та банкноти. 

Загалом на виставці представлено близько 300 експонатів. Вони зацікавлять не лише любителів нумізматики і боністики, а також усіх інших відвідувачів.

Виставку можна переглянути за адресою пр. Д.Яворницького (колишній пр. К.Маркса), 16. Телефони для довідок: (0562) 46-34-22; (0562) 46-05-12. 

На виставці – близько трьох сотень експонатів.

Вони розповідають про історію грошей на території сучасної України.

Цікаво буде всім.

За матеріалами: adm.dp.gov.ua

Третя монета серії «Кораблі-привиди».

         Компанія Numis Collect представила монету «Летючий голландець» серії «Кораблі-привиди».

Перша монета даної серії – «Марія Селеста» – була виготовлена ​​для Острови Ніуе в 2013 р.

 

Друга – «Леді Лавібонд» – в 2015 р для Токелау.

 

Нова монета випущена для Островів Кука та присвячена найвідомішому кораблю-примарі – «Летючого голландця», який не може пристати до берега і приречений до другого пришестя борознити моря.

Згідно морським легендам XVIII ст., зустріч з цим вітрильником є ​​ознакою наближення нещастя.

Номінал монети – 5 доларів, дорогоцінний метал – срібло 925-ї проби, якість карбування – «Antique Finish», маса – 25 г, діаметр – 38,61 мм, тираж – 1000 штук.

 

На аверсі монети «Летючий голландець» викарбовано портрет Її Величності королеви Великобританії Єлизавети II. Уздовж краю монети викарбувані написи – «ELIZABETH II», «5 DOLLARS», «COOK ISLANDS», «2016».

На реверсі срібної монети крізь зображення ілюмінатора в кольорі показаний видніється в морській імлі легендарний вітрильник. Праворуч від нього зображений людський череп. Уздовж краю монети розташовані фрагменти декоративного орнаменту. У нижній частині реверса вигравірувані написи «FLYING DUTCHMAN» («Летючий голландець») і «GHOST SHIP» («Корабель-привид»).

Білоруські гроші, які не були в обігу

Знайдений повний комплект легендарних не випущених в обіг білоруських банкнот з портретами Скорини, Богдановича, біло-червоно-білим прапором і гербом «Погоня». Як повідомляє сайт «Білоруська боністика», на великому закордонному аукціоні, проведеному Stack’s Bowers Galleries, був виставлений унікальний лот, який є історичною реліквією для Білорусі.

Це повний набір зразків білоруських банкнот з портретами Купали і Скорини. Гроші були віддруковані в 1994 році в Німеччині компанією Giesecke & Devrient, але поки вони «доїхали» до Білорусі, встиг змінитися герб, прапор – банкноти стали неактуальні, тираж був знищений.

Всі банкноти, виставлені на аукціоні Stack’s Bowers Galleries, без найменшого сумніву є справжніми, так як пройшли процедуру експертної перевірки. Всі 6 банкнот продавалися одним лотом зі стартовою ціною $6000, але бажаючих зробити стартову ставку не знайшлося. Але завдяки Stack’s Bowers Galleries широкому загалу стали доступні якісні зображення всіх 6 номіналів легендарного знищеного випуску білоруських банкнот.

На 1 рублі зображена Кам’янецька вежа, на 5 рублях – Спасо-Ефросіньевского церква в Полоцьку. 10 рублів прикрашає портрет Якуба Коласа, 20 рублів – Янки Купали, 50 рублів – Максима Богдановича, а на найбільшому номіналі в 100 рублів поміщений портрет Франциска Скорини.

 

 

 

 

 

 

 Нині діючі гроші теж ризикували, оскільки пролежали навіть не два роки, а цілих 7 років перед тим, як дійти зі сховища Нацбанку до гаманців білорусів.

За матеріалами: people.onliner.by

Нова монета України серії «Стародавні міста України» "Давній Вишгород"

Давній Вишгород

Національний банк України 30 серпня 2016 року вводить в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень присвячену давньому місту Вишгороду, яке вперше згадується у «Повісті минулих літ» під 946 роком як резиденція великої княгині Ольги – «Ольжин град». Розквіт міста пов’язаний зі становленням Київської держави ІХ -ХІІІ століть, яке певний час виконувало роль заміської резиденції великих київських князів. Із Вишгородом пов’язане вшанування перших руських святих Бориса і Гліба – синів київського князя Володимира Святославича.

Монети виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 16,54  г, діаметр – 35,0 мм, тираж монети –30000 штук. Гурт монети – рифлений.

 

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис УКРАЇНА; у центрі на дзеркальному тлі зображено князів Бориса і Гліба – перших святих, канонізованих православних князів-страстотерпців, між ними хрест, унизу – орнамент; написи: «БОРИС» (вертикально ліворуч), «ГЛІБ» (вертикально праворуч); унизу – номінал «5 ГРИВЕНЬ», рік карбування монети «2016» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети зображено кольоровий фрагмент однієї з найдавніших і славнозвісних ікон – Вишгородської ікони Божої Матері (використано тамподрук); ліворуч стилізована композиція – на тлі трикупольної церкви князь із дружиною, що виїхали з брами міста, і написи: «ДАВНІЙ ВИШГОРОД», « 946 РІК».

Художник: Іваненко Святослав

Скульптор: Іваненко Святослав

За матеріалами: www.bank.gov.ua

Вишгород – місто в Україні, адміністративний центр Вишгородського району Київської області. Населення 22 933 мешканців (перепис 2001). Географічні координати: 50°35' пн.ш. 30°30' сх.д. Розташоване на правому березі Дніпра, на Київському водосховищі, за 18 км від Києва. Київська ГЕС,Київська ГАЕС. Північне передмістя Києва. Уперше згадується в літописі в 946 році.

Давній Вишгород виник у Х ст. у 15 км вище Києва і гирла Десни, на високих пагорбах правого берега Дніпра, біля важливої переправи на торгівельних шляхах. Із самого початку будувався як місто-фортеця, яке було оточене потужними дерево-земляними укріпленнями: валами, ровами, ескарпами. У місто вели три дороги: зі сходу – з долини Дніпра і перевозу; з півдня – з Києва; з півночі – з Поліського шляху.

 Площа міста перед татарською навалою становила не менше 80 га. Як усі великі міста Київської Русі Вишгород поділявся на княжу частину – дитинець; кремль та посад – ремісничі житлові квартали, що були як в межах укріплень, так і поза ними (у долині Дніпра).

Вишгород був найближчою до столиці резиденцією великих київських князів. У Х ст. його називали на честь великої княгині – «град Волзин». Володимир Великий тримав тут своїх холопів.

За часів Ярослава Мудрого Вишгород стає значним духовним центром Русі. З 1020 р. в ньому перебували останки перших святих мучеників – князів Бориса і Гліба. Роль Вишгорода, як значного духовного, релігійного центра підтримувалась авторитетом як митрополитів, так і світською владою, особливо великими київськими, чернігівськими та переяславськими князями.

Ярославичами (в 1072 р.) був збудований дерев’яний храм св. Бориса і Гліба. Онуки Ярослава: Святополк, Володимир Мономах та чернігівський Олег Святославич в 1115 р. побудували великий кам’яний собор-мавзолей та оздобили поховання князів золотом і коштовностями. За розмірами це був найбільший храм на Русі.

1115 р. Володимир Мономах будує під Вишгородом перший міст через Дніпро.

З кінця ХІ – початку ХІІ ст., місто стає значним економічним центром Середньої Наддніпрянщини, де швидко розвиваються гончарне, залізоробне та ювелірне виробництво. Вишгород стає об’єктом пожалування, але не перетворюється на окреме удільне князівство, а залишається передмістям Києва. У Вишгороді знаходились ставленики великого київського князя на правах воєвод: Ярополк Ізяславич, Всеволод Мстиславич, Вячеслав Володимирович, Андрій Юр’євич та ін. Була тут і своя посадська влада – тисяцький, який здійснював і поєднував адміністративне керівництво, поліцейські функції та функції визиску. У цей же час будуються нові укріплення міста.

Статус міста Вишгород має з 1968 року.

За матеріалами: vyshgorod.osp-ua.info

НБУ вводить в обіг пам'ятні 20 гривень на честь 160-річчя Івана Франка

Національний банк України з 1 вересня 2016 року вводить в обіг пам'ятні банкноти номіналом 20 гривень на честь 160-річчя видатного українського письменника Івана Франка.

 Про це повідомив заступник голови НБУ Яків Смолій у ході брифінгу.

«Пам'ятні банкноти буде введено в обіг із 1 вересня 2016 року. Тираж становитиме 1 мільйон штук. Для нумерування банкнот буде використано серію ЦБ. 20 тисяч примірників цих банкнот буде запаковано в сувенірні конверти й вони реалізовуватимуться нашими регіональними управліннями за ціною 31 гривня. Решта реалізовуватимуться за ціною 27 гривень», - сказав Смолій.

За його словами, папір для пам'ятної банкноти виготовлено з додаванням українського льону, що дозволило знизити витрати на її виготовлення та підвищити зносостійкість.

Також Смолій повідомив, що нова банкнота буде повноцінним платіжним засобом. «Банкнота є платіжним засобом нарівні з іншими банкнотами, які знаходяться сьогодні в обігу. В магазині нею можна буде розрахуватися», - сказав він.

За представленою в ході брифінгу презентацією, на новій банкноті, як і на банкнотах номіналом 20 гривень, переважає зелений колір.

У центральній частині на лицьовому боці пам'ятної банкноти розміщено портрет Івана Франка. Основним елементом дизайну зворотного боку банкноти залишено зображення будівлі Львівського оперного театру.

Банкнота містить нові оптико-змінні елементи захисту: «віконну» захисну стрічку з ефектом руху фонових зображень і елемент SPARK, що поступово змінює колір у разі зміни кута нахилу банкноти.

Довідка УНІАН. У вересні 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, в результаті якої єдиним законним засобом платежу на території України стала українська гривня. На даний час в обігу знаходяться купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня.

Згідно з чинним законодавством України, виготовлення та зберігання банкнот і монет, встановлення їх номіналів, платіжних ознак та дизайну, а також порядку заміни пошкоджених банкнот і правил їх випуску в обіг відноситься до виключної компетенції Національного банку України. 

За матеріалами: economics.unian.ua

Велика Британія ввела в обіг монету 50 пенсів присвячену Олімпійськім іграм в Ріо-де-Жанейро

Характеристика монети: номінал – 50 пенсів; метал - мідно-нікелевий сплав (75% мідь, 25% нікель); маса – 8 г .; діаметр – 27,3 мм; товщина – 1,78 мм; гурт – гладкий, монета семикутна.

Аверс: Портрет королеви-матері Єлизавети II (Четвертий тип). Текст навколо портрету: «ELIZABETH ∙ II ∙ D ∙ G ∙ REG ∙ F ∙ D ∙ 50 PENCE ∙ 2016». Під портретом монограма дизайнера портрета – «JC».

Реверс: В центрі монети розміщено зображення плавців в басейні – учасника Олімпійських ігор. Над зображенням розташовано напис: «TEAM GB» (Команда Великобританії), зображення олімпійських кілець і логотипу Олімпійських ігор.

Дизайнери – аверс: Джоді Кларк, реверс: Тім Шарп.

Ціна монети в блістері на сайті Королівського монетного двору – 5 фунтів.

За матеріалами: www.numismatica-visual.es

Новий квотер США із серії «Прекрасна Америка»

29 серпня США випустять четвертий квотер (25 центів) 2016  року, який буде присвячений Національному парку імені Теодора Рузвельта, розташованому в Північній Дакоті.

Аверс: портрет президента Джорджа Вашингтона показаний в відновленої версії оригінального портрета, використовуваного з 1932 року на квотерах.

         Реверс: у центрі монети розміщено зображення молодого Теодора Рузвельта на коні, на тлі річки Малої Міссурі. У верхній центральній частині монети напис: «THEODORE ROOSEVELT» (Теодор Рузвельт). По лівому краю монети розташовано напис: «NORTH DAKOTA» (Північна Дакота), по правому – «E PLURIBUS UNUM». У нижній частині монети вказано рік карбування: «2016».

Дизайнери монети – Джоел Ішковец і Фібі Хемпфілл.

Ця монета є номером 34 в серії «Прекрасна Америка», яка розпочалася в 2010 році і планується завершитися в 2021 році. Щороку випускається п’ять нових монет, всього заплановано до випуску 56, які складуть повну колекцію.

Національний парк імені Теодора Рузвельта

"Я ніколи не був би президентом, якби не мій досвід в Північній Дакоті". - Теодор Рузвельт

Парк розташований на заході Північної Дакоти в США. Територія парку становить 285 квадратних кілометрів. Парк названо в честь американського президента Теодора Рузвельта. Національний парк Теодора Рузвельта (Theodore Roosevelt National Park) був створений, щоб увічнити пам'ять про важливість цієї області в житті Теодора Рузвельта і ключової ролі, яку він відіграв у розвитку і збереженні парку. Під час відвідування безплідних земель (badlands) в перший раз в 1883 році, Рузвельт закохався в бурхливий пейзаж і став цікавитися новим бізнесом – розведенням великої рогатої худоби.
         Наступного літа, після смерті своєї дружини і матері в лютому, Рузвельт повернувся в безплідні землі. Тут він створив кілька ферм. Після створення ранчо Elkhorn Рузвельт вирішив зробити це ранчо своїм будинком і проводив більшу частину свого часу тут, коли перебував в Північній Дакоті.

За матеріалами: vova-comment.livejournal.com