Монетка & Бона: Сніжний барс на золотій монеті Киргизстану

Нацбанк Киргизстану 25 грудня 2015 року ввів в обіг золоту колекційну монету «Сніжний барс» у серії «Червона книга Киргизстану».

На лицьовій стороні монети в центрі викарбовано зображення сніжного барса. Очі тварини виконані з діамантів вагою 0,09 карат кожен. По колу монети зображено національний орнамент.
На зворотному боці монети викарбовано герб Киргизстану, а по колу розміщені контури представників фауни республіки. Монета номіналом 200 сом виготовлена із золота 999 проби в якості «Рroof» і кількості 1 тис. шт. Вага монети – 15,55г., діаметр – 25 мм. Ціна продажу – 64,95 тис. сом (близько $ 844).

Сніжний барс – розкішний дикий кіт

Сніговий барс (Uncia uncia або Panthera uncia) або Ірбіс – ссавець з сімейства котячих, що мешкає в гірських масивах Центральної Азії. Незважаючи на зовнішню схожість з леопардом, спорідненість між ним і сніговим барсом не дуже близька, до того ж величина ірбіса помітно менша. Раніше сніжного барса відносили до роду Uncia, однак після результатів генетичних досліджень було вирішено віднести його до Panthera.

Щодо зовнішнього вигляду, то перше, що кидається в очі – помітно довгий хвіст. Довжина тіла від голови до хвоста 103-130 см, самого хвоста 80-105 см. Таким чином, хвіст снігового барса пропорційно довший, ніж у будь-якого іншого представника сімейства котячих. Характерне забарвлення ірбіса чудово маскує звіра у природному середовищі його існування - серед темних скель, каміння, білого снігу і льоду. Шерсть дуже густа і довга і служить захистом від холоду в суворих кліматичних умовах. М'які лапи сніжного барса нагадують лапи рисі і завдяки особливій будові ступні дозволяють йти по глибокому снігу, не провалюючись у нього. Тулуб у снігового барса витягнутий і присадкуватий. Це допомагає йому стелитись при полюванні, ховатися за невеликим піднесенням.

Сніговий барс веде переважно усамітнений спосіб життя, хоча матері можуть виховувати кошенят протягом довгого часу. Їсть сніжний барс будь-яке м'ясо і може вбивати тварин, що втричі більші за нього, але переважно харчується гризунами. Якщо можливо, він нападає на здобич із засідки зверху, оскільки може стрибати аж на 14 м.

Незаконне, але фінансово привабливе полювання на сніжного барса суттєво скоротило його популяцію. На чорних ринках Азії хутро цього звіра може принести до 60 тисяч доларів. В усіх країнах існування ірбіса, він знаходиться під охороною держави, але браконьєрство йому загрожує як і раніше. На разі кількість снігових барсів трохи зросла і на сьогодні налічує близько шести тисяч особин, після того як у 1960-х їх залишалось всього тисяча.

На сьогодні у багатьох зоопарках є певні успіхи з розмноження сніжних барсів. Іноді в неволі на світ можуть з'явитися до семи кошенят за одні пологи.