POBJOY MINT відчеканив монети з титану для Британських Віргінських островів

Британський монетний двір Побджой (Pobjoy Mint) відчеканив три монети для Британських Віргінських островів із зображенням фламінго (дизайн всіх монет – ідентичний). На лицьовій стороні монети викарбовано профіль королеви Великобританії Єлизавети II, а на зворотному – рожевий фламінго, що стоїть на одній нозі на тлі водойми з іншими птахами. У правому верхньому куті викарбовано сонце з променями, що розходяться.

Мідно-нікелева монета номіналом 1 долар (США) має діаметр 38,6 мм і вагу 28,28 г. Обсяг карбування – необмежений. Якість карбування – UNC. Ціна продажу – 12,46 фунта стерлінгів (без ПДВ, близько $ 19,5).

Срібна монета номіналом 10 доларів (США) виготовлена ​​в якості Рroof в кількості 10.000 шт. з металу 925 проби. Її вага – 28,28г., діаметр – 38,6 мм. Ціна продажу – 58,29 фунта стерлінгів (без ПДВ, близько $ 91).

  

Третя монета номіналом 5 доларів (США рожевого кольору (як фламінго) – виготовлена ​​з титану – цим якраз і цікава. Її вага – всього 10г., діаметр – 36,1 мм. Обсяг карбування – всього 5.000 шт. Ціна продажу – 37,46 фунта стерлінгів (без ПДВ, близько $ 58,5).

Фламінго (Phoenicopterus) – рід птахів, єдиний у родині фламінгових (Phoenicopteridae) та ряді фламінгоподібних (Phoenicopteriformes).

Ведуть осілий (іноді бродячий) спосіб життя, і лише фламінго в північній частині розповсюдження перелітний. Селяться птахи на берегах великих озер численними колоніями. Вони вміють виживати у різних екстремальних умовах, де багато інших тварин не виживає. Для прикладу, птахи можуть вижити у оточенні солоної води, вміють переживати дуже високі перепади температури.

Фламінго – суто колоніальні птахи, гніздування окремими парами не зустрічалось. Дуже часто їхні колонії сягають до 1 000 000 осіб.

Повільний темп дорослішання компенсується довгожительством: за даними кільцювання, багато птахів живуть понад 20-30 років. Окремі особини доживають до 50 років. У неволі птахи доживають до 30 років.

Живляться дрібними ракоподібними, черв’яками і молюсками, деякі види – синьо-зеленими і діатомовими водоростями. Розшукують їжу на мілководих ділянках: опустивши голову вниз під воду, риються дзьобом на дні водоймища. При цьому тім'я птаха майже торкається дна, верхня щелепа знаходиться внизу, а нижня – вгорі. Види, що живляться водоростями, голову у воду занурюють неглибоко. Живляться, так вигинаючи шиї, що дзьоб перевертається. Із допомогою своїх зубчиків, фламінго відфільтровує з води крихітні рештки рослин, дрібних жаб та інших земноводних істот. Щоб насититись птах повинен спожити за добу близько чверті своєї маси. «Відрижка», якою батьки годують пташенят, окрім напівперетравленої їжі містить виділення залоз нижньої частини стравоходу і передшлунку. Ця рідина по поживності порівнянна з молоком ссавців, вона ясно-рожевого кольору через наявність в ній каротиноїдів. П'ють фламінго солоновату і прісну воду під час дощу, злизуючи краплі води, що збігають по оперенню. Солона вода не шкодить їм, бо у них добре розвинені надорбітальні солевивідні залози.

Схоже, що фламінго знаходять скупчення їжі за допомогою зору, тому вони активні вдень.

Розповсюдження фламінго дуже спорадичне, в основному це тропічні і субтропічні зони Євразії, Африки, Центральної і Південної Америки. Водяться в Африці, а найбільше в Кенії. Деколи зустрічаються на півдні Європи, Азії, на острові Мадагаскар, і в Південній Америці. Поширені переважно в тропічних і субтропічних зонах і лише подекуди проникають в помірні широти.

Особин всіх видів фламінго в світі налічується приблизно 6 млн. Цифра ця, звичайно, завищена. Кубляться фламінго розрізнено, в місцях, відокремлених один від одного іноді тисячами кілометрів. Населяють дрібні лагуни і солоні озера, морські мілини і острови, причому як на рівнинах (Казахстан), так і високо в горах (Афганістан, Анди). Не рідко фламінго тримають в зоопарках та цирках.

Зовсім недавно (менше 1000 років тому) фламінго вимерли в Австралії у зв'язку з пересиханням внутрішніх озер.

Фламінго  Джеймса (Phoenicoparrus jamesi) вважався повністю вимерлим, поки в 1956 році не виявили його гніздування на озері Колорада в Південній Болівії.

Фламінго славиться своїм оригінальним, світлим забарвленням – від блідо-бруднувато білого до світло-червоного. Колір тіла залежить від живлення. Вживаючи всі необхідні для фламінго вітаміни, колір оперення стає рожевим. Якщо цих вітамінів нестача, птах набуває блідого білого кольору. Особливо сильні червоні відтінки на крилах, тому фламінго в буквальному перекладі означає «огненнокрил». Махове пір’я чорне.

Дзьоб червоно-коричневий, білуватий, рожевий, або жовтий, але кінець дзьоба обов'язково чорний.

В Україні фламінго – рідкісний залітний птах. У 1935 році в листопаді залітних молодих птахів здобували або спостерігали в багатьох областях. В інші роки вони були відмічені у Запорізькій (одного птаха здобуто 1953 р. в районі Бердянської коси) (О.Я. Огульчанський, 1956 р.), Кримській (біля Джанкою), Харківській, Полтавській (біля Лубен, Малої Перещепини Новосанжарського р-ну, Буртів Полтавського р-ну – 29.X-15.XI.1935 р.), Київській, Чернігівській, Львівській (8.XI 1935 р. біля Нового Села Городоцького р-ну; 14.XI біля  с. Розвадів, Миколаївського р-ну), у Тернопільській (3.XII 1963 р. біля с. Денисів Козівського р-ну) (Марисова, Татаринов, 1961 р.) областях. 26.VIII 2013 року (26 серпня 2013 р.). Бердянський краєзнавець Валерій Кравченко спостерігав і сфотографував молодого фламінго на лимані Довгій у основині Бердянської коси. В Україні фламінго можна побачити також у цирках та зоопарках.

За матеріалами: coins-hunter.com та uk.wikipedia.org