Глухар на монеті 100 євро

        Монетний двір Австрії у жовтні 2015 року представив третю монету серії «Дика природа», присвячену глухарю.

 

На аверсі золотої монети зображено глухар (самець) під час шлюбного періоду. Золото особливо виділяє красу пейзажу. Зверху уздовж канта є назва держави-емітента «REPUBLIK ÖESTERREICH». Поруч вказано рік випуску монети «2015». Зліва в два рядки зазначено номінал «100 EURO».

На реверсі представлена ​​пара глухарів (самець і самка) на тлі лісових заростей.

Країна	Австрія
Номінал	100 євро
Дата випуску	28  жовтня 2015 року
Метал	Au 986
Діаметр	30,0 мм
Маса	16,227 г
Гурт	гладкий
Тираж	30.000 (Proof)
Серія	Дика природа
Художники	аверс - Thomas Pesendorfer реверс - Helmut Andexlinger
	Монетний двір Австрії (Відень)

Глухар (лат. Tetrao urogallus) – це великий птах (завбільшки з індика), причому самці вдвічі більші за самиць. Літає не дуже добре, але бігає швидко. Область розповсюдження глухаря дуже велика. Найбільше глухар зустрічається в Європейській і Азіатської Росії і в Швеції до 69° с.ш. Проте його також можна зустріти в Іспанії, Греції, Малій Азії, в Альпах, Карпатах, середньонімецьких горах і Гарце. В Україні водиться у Поліссі та в Карпатах.

Живе переважно в суцільних високостовбурних хвойних, а також у змішаних лісах, рідко в листяних. Дуже любить мохові болота в лісі, багаті ягодами.

Як і тетерук, токує, але звуки при цьому видає інші – «клацання» та «скиркання». Назва глухаря пов'язана саме з особливостями його токування: під час «скиркання» особлива складка, що знаходиться у нього в слуховому проході, наливається кров'ю і закриває прохід. При цьому глушець нічого не чує, чим і користуються мисливці.

Живляться глушці рослинною їжею. Улітку їдять ягоди, квітки і листя різних рослин, комах та інших безхребетних. Узимку живляться майже виключно хвоєю, зрідка доповнюючи свій раціон ягодами горобини. Чисельність глухарів зменшується, цей птах занесений до Червоної книги України.

Самці важать в середньому 4 кг, самки – 2 кг. У самців верх голови, шия і спина сірі з темним малюнком, крила коричневі, зоб чорний з зеленим металевим блиском, низ тіла темний з великими білими плямами. Оперення самки з поперечними темними і іржаво-охристими смугами. Осілий птах, але іноді робить сезонні кочівлі.

У шлюбний період з року в рік збираються на одні і ті ж місця – токовища. Токують (у березні-травні) на землі і на деревах, іноді токують влітку, восени і навіть взимку. Гніздо на землі, в кладці 6-8, зрідка до 12-16 яєць. Насиджує тільки самка, 25-28 днів. Їжа – влітку пагони, квіти, бруньки, ягоди, у пташенят - комахи, павуки; восени - хвоя модрини, взимку - соснова і ялинова хвоя, нирки. Об'єкт спортивної, місцями промислового полювання.

Голова і шия самця Глухаря чорнуваті, задня сторона шиї попелясто-сіра з чорними плямами, передня чорна з сірим. Спина чорнувата з бурими і сірими цятками. Зоб чорний з зеленим металевим блиском, груди зеленувато-сталевого кольору, нижня сторона покрита чорними і білими плямами. Крила коричневі. Хвіст у Глухаря чорний з білими плямами. Гола шкіра біля ока яскраво-червоного кольору, дзьоб – біло-рожевого. Самка Глухаря менше і забарвлена досить строкато сумішшю іржаво-жовтого, іржаво-червоного, чорно-бурого і білого кольору (у вигляді поперечних темних і іржаво-вохристих смуг). Горло, згин крила і верхня частина грудей - іржаво-червоні.

       Глухар тримається переважно в суцільних високостовбурних хвойних, але також з'являється і в змішаних лісах. Іноді в Глухаря можна побачити в листяних лісах. Дуже любить мохові болота в лісі, багаті ягодами. Глухар веде в цілому осілий спосіб життя, але іноді робить перекочевкі з гір в долини і назад; іноді робить сезонні кочівлі. Літає Глухар важко, з великим шумом, часто ляскаючи крилами, і не робить великих перельотів. День звичайно проводить на землі, ночує на деревах. Глухар дуже обережний, має чудовий слух і зір, і тому полювання на нього взагалі важка.

 Глухарі є полігамії. У шлюбний період (у березні-травні) токують, влаштувавшись на землі і на деревах. Іноді токують влітку, восени і навіть взимку. Ранньою весною Глухарі, до того часу трималися поодинці, збираються у відомих частинах лісу, причому, з року в рік на одні і ті ж місця - так звані токовища. Тут рано вранці самці Глухаря починають токувати, тобто видавати своєрідні звуки, супроводжуючи їх дивними рухами тіла.

 Як на волі, так і в неволі глухар дає іноді помісь з тетеревом, в минулому відому під назвою у російській мові за поміссю між самкою глухаря і самцем тетерева закріпилася назва «межняк».

За матеріалами: news.euro-coins.info  та  svit-tvarin.net.ua